В орнітологічній фауні України налічується два види орланів – орлан-білохвіст та орлан-довгохвіст. Зустрічі з орланом-довгохвостом на території України були відзначені лише тричі – на початку та середині ХХ століття. Остання реєстрація відбулась у 1964 році.

Ареал цього виду лежить на півдні та південно-східній Азії, тому зустрічі з цим орланом можна віднести до категорії – виключно рідкісний, випадково залітний вид.

Обидва орлани включені до списку видів, занесених до Червоної книги України.

У світовій фауні налічується 5 видів орланів.

Існування цих птахів тісно пов'язане з водним середовищем. Мешкають вони в околицях великих річок та озер, великих за площею верхових болотах, на узбережжях морів та океанів. Скрізь, де є  водойми, багаті на рибні ресурси, накопичується велика кількість птахів водно-болотного комплексу – це типові житла орланів, які вони контролюють. Тут же хижаки будують гнізда та виводять потомство.

Орлан-білохвіст – один із найбільших хижих птахів, що мешкають в Україні. Самки (як і у всіх денних та нічних хижих птахів, вони більші за самців) важать до 6 кг з розмахом крил до 2,5 м.

У розмірах і масі тіла птах поступається хіба іншому хижакові України – чорному грифу, який мешкає в горах Криму.

Свою назву орлан-білохвіст отримав через білий хвіст, який контрастує із загальним світло-бурим тоном оперення птиці. Тільки на п'ятому році, коли птах досягає статевозрілого віку, його хвіст набуває білого кольору.

Пташенята ж у першому оперенні відрізняються від батьків строкатим темно-бурим забарвленням і темним кольором хвоста.

Як і в більшості хижих птахів, у орланів сильно розвинений гніздовий консерватизм. Птахи рік у рік підлаштовують і ремонтують старі гнізда, тому споруди часом досягають гігантських розмірів.

Одне з найвищих гнізд цих птахів орнітологи відшукали в Дніпровсько-Тетерівському мисливському господарстві. Його висота сягнула 310 см. Важко оцінити вік такої споруди: можливо – близько двох десятків років.

У Європі відомі гнізда орланів, вік яких перевищує 100 років. Діаметр гнізда сягає 250 см, в ньому може спокійно сидіти доросла людина.

Розміщують свої гнізда орлани на висоті від 15 до 30 метрів.

У грудні-січні у орланів триває шлюбний період. Птахи довго кружляють над гніздовою територією, влаштовують високо в небі повітряні ігри, які часто супроводжуються гучними криками обох партнерів.

Будують гнізда на старих деревах, іноді доступних тільки із застосуванням спеціальних страхових пристроїв.

 Перед тим як відкласти перше яйце, самка обігріває лоток промерзлого за зиму гнізда. У кладці зазвичай 2 яйця, рідко – 3 або 1. Незважаючи на величезні розміри птахів, їх яйця лише трохи більші яйця домашньої курки.

Погодні умови весни особливо впливають на початок процесу гніздування. Зазвичай, яйця з'являються з кінця лютого по березень включно.

Факт раннього гніздування білохвоста в Україні був зареєстрований у Київській області. За розрахунками орнітологів, перше яйце самка відклала 6-7 лютого.

Поки орлиця насиджує кладку, турбота про їжу лягає на самця. Він вправно захищає територію від зазіхання інших орланів та постійно шукає їжу. Часто в цей час майже всі водоймища знаходяться під сильним панцирем льоду, тому видобуток харчів собі й самці стає важким заняттям.

Насиджування кладки триває 36-40 днів. Іноді орлан змінює партнерку, щоб вона могла розім'яти крила й спробувала пополювати.

Перед появою пташенят самець активніше  добуває їжу, влаштовуючи на краю гнізда  її запаси. В деяких гніздах інколи одночасно налічували до 17 екземплярів риб різних розмірів та видів. Частина з них підбирається білохвостами вже снулими чи хворими.

У літній період основу харчування білохвоста становить риба, заражена лігулідозом. Плаваючи постійно на поверхні води, вона стає легкою здобиччю орлана.

Риба становить 78% раціону харчування цього хижака. Білохвост виглядає свою потенційну здобич, ширяючи високо в небі, або підстерігає її, сидячи десь на узвишшях.

 У Чорнобильському заповіднику деякі пари активно полюють на чорних лелек та птахів інших видів. Зазвичай, і тут риба є їх основою харчування. Крім того, багато орланів концентрується біля залишків туш копитних тварин, убитих вовками.

Нині у Заповіднику гніздиться до 20 пар білохвостів.

Пташенята проводять у гнізді близько трьох місяців. Якщо будуть часті перебої з поставками їжі, не минеться без канібалізму: молодше пташеня буде з'їдене старшими.

Пошуки деяких гнізд білохвостів, споруджених у великих плавнях поліських річок, нелегкі: важкопрохідні заболочені вільшаники, очеретяні зарості вище людського зросту, що обмежують огляд, переходи по пояс у воді, всюдисущі комарі …

Коли людина підходить до гнізда орлана з кладкою або маленькими пташенята, самка щільніше сідає на лоток чи намагається завчасно його покинути. Вона не хоче залишати беззахисне потомство, тож намагається сидіти до останньої хвилини.

Якщо ж вона злітає з гніздової платформи, то кружляє над гніздом і неспокійно кричить. Самець приєднується до орлиці, і тоді ліс наповнюється криками двох великих птахів.

Поки дослідник забиратиметься по дереву до гнізда, птахи триматимуть його в полі зору, але відстань збільшать на кілька сотень метрів.

Орнітологам не доводилось бути свідками агресивних атак орланів на людину, яка здійснювала проміри гнізда та фотографування його вмісту. З огляду на свою обережність, орлани намагаються триматися подалі від людини.

Залишивши гніздо, пташенята тривалий час перебуватимуть під наглядом батьків. Поступово опановуючи навички полювання, вони стануть самостійними, але рідних місць триматимуться ще кілька років. Поки не стануть дорослими, життя молодих білохвостів нагадуватиме життя кочівника.

Ще в позаминулому столітті орлани-білохвости заселяли усі придатні для  проживання місця, і вважались не дуже рідкісним видом. На початку ХХ століття чисельність білохвоста оцінювалася у 120-150 гніздових пар.

Однак у колишньому СРСР товариства мисливців оголосили хижим птахам узаконену тотальну війну. Повсюдно їх стали масово бити, вважаючи шкідниками сільського та мисливського господарств. Заохочувався такий захід виплатою премій за надані лапи хижих птахів, що ще більше вводило в азарт мисливців. І лише в 1969 році, усвідомивши, що подібне свавілля доведе до повного зникнення багатьох видів пернатих хижаків, в Україні було запроваджено сувору заборону на відстріл усіх їх видів.

На той час в Україні на гніздуванні збереглось від 20 до 30 пар орланів.

Також на зменшення їх чисельності значно вплинуло знищення великих площ старих заплавних лісів, де птахи гніздились.

 Після заборони на відстріл кількість хижих птахів почала повільно зростати. Гніздова популяція орлана помітно збільшилась у 80-ті роки минулого століття. Наразі орнітологи оцінюють Українську популяцію білохвоста у 180-200 пар.

Орлани, що гніздяться в Україні, вважаються осілими. До кочівлі та міграцій схильні молоді птахи. Дорослі ж білохвости цілий рік тримаються на своїх гніздових територіях та їх околицях.

Восени в Україну прилітають зимувати орлани зі Скандинавії та Росії.  Мігруючих білохвостів спостерігали і на Києвом.

Основна міграційна дорога цих птахів проходить головною водною артерією – Дніпром.

За даними повернень кілець із помічених птахів, основна кількість білохвостів, відзначених на зимівлі в Україні, припадає на Скандинавську популяцію.

Зимують орлани по долинах великих річок та на Азово-Чорноморському узбережжі.

Під Києвом основні місця концентрацій орланів узимку – б'єф Київської ГЕС та гирлова частина каналу Бортницької очисної системи. У цих місцях вода не замерзає навіть у найсильніші морози. Тут орлани підбирають снулу рибу чи полюють на менших птахів.

З дивовижною точністю ці хижаки із сотенних і тисячних скупчень качок вибирають хворих та ослаблих. Коли орлан пролітає біля скупчення водоплавних, що мирно погойдуються на хвилях, все пташине населення

Матеріал з Вікіпедії