Порівняльна характеристика угруповань мишоподібних гризунів на постпірогенних ділянках Чорнобильського заповідника

Існування та функціонування лісових екосистем визначається станом видового та структурного різноманіття населення хребетних тварин, найбільш чисельні угруповання серед яких складають гризуни. На заповідній території налічується 18 їх видів, що належать до 7 родин. Дві родини – Muridae та Arvicolidae – домінують за кількістю видів та їх представленністю у біотопах.

Загальновідомо, що лісові пожежі істотно перетворюють всі компоненти екосистем – від рослинного покриву до властивостей ґрунту та запасу органічної речовини. Післяпожежна вторинна сукцесія веде до формування нового рослинного угруповання. У випадку інтенсивних пожеж це може бути і первинна сукцесія.  

Метою дослідження є оцінка та порівняння угруповань мишоподібних гризунів на ділянках, що зазнали різних ступенів ураження внаслідок пожеж – від тих, де не виникало загорань, до таких, що зазнали їх максимального впливу.

Методи дослідження

Для дослідження обрали 4 ділянки, які відповідали схемі «контроль та вплив». Всі вони розташовані у південній частині Заповідника в межах одного осередку пожежі.

Полігон №1 («контроль») розташований в Опачицькому лісництві – територія, що не зазнала впливу пожежі 2020 року. Представляє собою насадження берези та сосни віком 50 років. У живому надґрунтовому покриві переважають чорниця, брусниця, папороть, зустрічаються осоки невеликими куртинами. Проективне покриття трав’янистого ярусу 100% (рис. 3.13).

Полігон №2 («вплив») уДитятківському лісництві – насадження берези, сосни та вільхи, які зазнали наслідків від пожежі 2020 року. Спостерігається густе відновлення деревного і чагарникового ярусу, ожини, місцями папороті, що утворює суцільне зімкнення ярусу підросту і підліску. Проективне покриття трав’янистого ярусу та ярусів підросту і підліску 100% (рис. 3.14).

Полігон №3 («вплив») в Дитятківському лісництві – насадження сосни, що загинуло внаслідок сильної низової й верхової пожежі 2020 року. На виділі наявні ділянки відкритого ґрунту та куртини відновлення трав’янистих рослин. Проективне покриття трав’янистого ярусу у куртинах до 30% (рис. 3.15).

Рис. 3.13. Полігон 1, вересень 2021 року

Рис. 3.14. Полігон 2, вересень 2021 року

Рис. 3.15. Полігон 3, вересень 2021 року

Полігон №4 («контроль») в Дитятківському лісництві – насадження сосни віком 50 років. На виділі присутні старовікові дерева низького бонітету з багатьма стовбурами. У надґрунтовому покриві переважають мохи, зустрічаються поодинокі осоки.  Проективне покриття трав’янистого ярусу (мохи) у куртинах до 50-70%  (рис. 3.16).

Для відлову використовувались пастки-живоловки системи Шермана (рис. 3.17). На кожному полігоні виставляли лінію пасток з 50 штук, відстань між якими складала 4 метри. Час експозиції – 2,8 діб. Загалом опрацьовано 560 пастко-діб. Видову приналежність особин визначали за морфологічними ознаками. В ході досліджень було вилучено 101 тварину. Після закінчення дослідження всіх тварин повернули у природне середовище.

Рис. 3.16. Полігон 4, вересень 2021 року

Рис. 3.17.Пастка Шермана на дослідній ділянці Полігон 3, вересень 2021 р.

Результати

На дослідних полігонах відмічена наявність чотирьох видів гризунів родів Apodemus і Myodes: миша польова (Apodemusagrarius), мишак жовтогрудий (Apodemusflavicollis), миша лісова (Apodemussilvaticus), нориця руда (Clethrionomysglareolus). Показники чисельності, наведені у таблиці 1, 2 та на рисунку 6, що демонструє при порівняні ділянок, де відбулася пожежа (полігони 2 і 3) та контрольними ділянками (полігон 1, 4),  відносно високі.

Таблиця 3.6

Кількісні показники  видового складу мишоподібних гризунів на полігонах 2021 року

На рисунку 3.18 показано відсоткове співвідношення між домінуючими видами на дослідних ділянках.

Рис. 3.18. Відсоткове співвідношення видового складу

Таблиця 3.7

Відносні показники чисельності мишоподібних гризунів на дослідних полігонах (вересень 2021 р., особин/100 пастко-діб)

Основні показники видового різноманіття, розраховані за допомогою інформаційних індексів – видове багатство, вирівняність та подібність (таблиця 3). На всіх полігонах, за винятком полігону №4, інформаційні індекси подібні. Низькі показники полігону №4 можна пояснити відносно несприятливими екологічними умовами для гризунів.       

Таблиця 3.8

Показники біорізноманіття угруповань гризунів

У результаті проведеного дослідження ми не виявили негативного впливу на угруповання гризунів. Видовий склад, в цілому, відповідав такому, що характерний для лісових екосистем угруповань. Ділянки, пройдені пожежами, відрізнялися відносно більшими показниками індексів видового різноманіття. Причина цього: пожежа збільшує гетерогенність оселищ. Це – прояв принципу сукцесійного очищення Маргелефа – коли максимальне видове різноманіття характерне для ранніх стадій сукцесійного ряду. Разом з тим,сформовані після пожеж рослинні угруповання забезпечують існування цього угруповання. Таким чином, можемо стверджувати, що іде процес відновлення типових угруповань.