Заповідник Діяльність Офіційні документи Проекти Громадянам Пропозиції Контакти Новини ми у facebook

Чорнобильський радіаційно-екологічний біосферний заповідник

Наукова діяльність Чорнобильського заповідника

напрями діяльності
Дослідження в рамках літопису природи
Розділ Літопису «Абіотичне середовище»
1. Вивчення клімату території Заповідника.
2. Вивчення гідрологічного режиму акваторій Заповідника.

Розділ літопису «Рослинний світ»
3. Інвентаризація видового списку судинних рослин.
Регулярні польові обстеження на всій території заповідника. Орієнтовний результат - сто геоботанічних описів.
4. Виявлення інвазійних видів та видів-трансформерів, уточнення їх поширення.
Польові обстеження території. Створення бази даних та ГІС з місцезнаходжень виявлених видів.
5. Ведення гербарію судинних рослин (200 екземплярів) та мохів і лишайників (до 100 екземплярів).
Звіт про використання ліміту.

Розділ Літопису «Збереження рідкісних видів флори».
6. Картування місцезнаходжень видів рослин, які знаходяться під охороною на міжнародному, державному та місцевому рівнях. Оцінка їх популяцій.
Польові обстеження території. Створення бази даних та ГІС з місцезнаходжень виявлених видів.

Розділ Літопису «Тваринний світ»
7. Інвентаризація видового списку тваринного світу.
Польові обстеження території. Створення бази даних та ГІС з місцезнаходжень виявлених видів.
8. Дослідження чисельності, популяційних характеристик, просторового розподілу копитних.
9. Чисельність, популяційні характеристики, просторовий розподіл біляводних тварин (бобер та видра).

Розділ Літопису «Збереження рідкісних видів фауни»
10. Картування місцезнаходжень видів тварин, які знаходяться під охороною на міжнародному, державному та місцевому рівнях. Оцінка їх популяцій.

Розділ Літопису «Антропогенне середовище»
11. Збір та обробка даних щодо лісових пожеж.
12. Збір та обробка даних щодо лісогосподарської діяльності.
13. Збір та обробка даних щодо інших антропогенних впливів.

Дослідження поза програмою Літопису природи

Вивчення змін клімату
1. Виявлення наслідків змін клімату для природних комплексів Заповідника. Предметні дослідження лісового покриву, гідрологічного режиму, розповсюдження рослин-едифікаторів.

Природоохоронні
2. Роботи із включення водно-болотних угідь заповідника (частина р. Прип’ять із заплавою) до Рамсарської конвенції. Дослідження території та акваторії, виявлення її ключових ознак як водно-болотних угідь, підготовка матеріалів для подання території на включення до списку Рамсарської конвенції та подання матеріалів

Лісові
3. Дослідження постпірогенного відновлення ландшафтів згарищ.
4. Продовження робіт з виявлення пралісів, квазіпралісів і природних лісів.

Радіобіологічні
5. Тестування модельних видів рослин для виявлення впливу іонізуючого випромінювання.
6. Дослідження мишоподібних гризунів на модельних ділянках.

Паразитологічні
7. Паразитологічні дослідження, що включатимуть збір біологічного матеріалу.

Гідрологічні
8. Збір, опрацювання, аналіз та актуалізація багаторічних гідрологічних характеристик річки Прип'ять та малих річок Заповідника. Ботанічні
9. Здійснення комплексу науково-господарських робіт з підтримання та розширення експериментальної ділянки по вирощуванню рідкісних видів рослин в с. Паришів.

Міжнародні проєкти
1. Співпраця за проєктом SATREPS.
Передбачає польові та лабораторні радіаційно-екологічні дослідження польових гризунів, надання звіту за результатами.
2. Співпраця за проєктом iCLEAR
Передбачає участь в робочих зустрічах, опрацювання проведених робіт та висновків до них з метою висловлення зауважень та пропозицій Заповідника. Розробка проєктів для співпраці.
3. Співпраця з GEF UNEP, розробка проєкту організації території Передбачає польові та камеральні роботи з підготовки матеріалів до проєкту організації території Заповідника.
4. Інші потенційні проєкти.


НТР та бюро НТР

Наказ про затвердження Положення про Науково-технічну раду Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника та ії складу
Положення про Науково-технічну раду Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника
Склад Науково-технічної ради Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника

НАКАЗ Про затвердження Положення про наукову та науково-технічну діяльність природних і біосферних заповідників та національних природних парків


Гео інформаційні системи. Карти

Карта науково-дослідних полігонів

Карта рослинного світу

Карта маршрутів

Карта-схема попереднього функціонального
зонування Чорнобильського заповідника

КРИХІТНА СОВА 2020-10-23 13:27:22
Сичик горобиний (Glaucidium passerinum) – найменша сова в Україні. Мешкає в лісовій зоні. Вага пташки ледь сягає 80 грам. Це бореальний (північний) вид. Нам відомо 18 місць перебування горобиного сичика у Чорнобильському заповіднику. Їх чисельність тут може сягати, щонайменше, 40 пар. Сичик є осілим, але молоді птахи відкочовують на південь. На відміну від багатьох видів сов, він полює зранку до вечірніх сутінків. Харчується дрібними тваринами – мишоподібними гризунами та дрібними птахами. Якщо сичик виявляє себе в день голосом чи візуально, його починають переслідувати зграї пташок, які голосно кричать. Тому ця крихітна сова полює із засідок, передчасно ховаючись від стороннього ока.
ДОСЛІДЖЕННЯ В РАМКАХ SATREPS 2020-10-16 10:37:38
Перший етап українсько-японського проєкту SATREPS добігає кінця. Співробітники Заповідника разом із науковцями Інституту ядерних досліджень НАН України провели дослідження мишоподібних гризунів на осушених ділянках акваторії з метою виявлення біологічних ефектів впливу радіоактивного забруднення. Водойма-охолоджувач ЧАЕС – штучна водойма, що обслуговувала атомну станцію. Вона була створена на місці заплави р. Прип'ять і має велику площу – 22 кв. км. Процес виведення її з експлуатації почався в 2014-му. Він полягав у зупинці насосної станції, яка підтримувала рівень води на 5 метрів вищим, аніж у р. Прип'ять.
ЛЕБЕДІ ЗОНИ 2020-08-11 16:51:12
Добігає кінця гніздовий період у птахів. Останніми на крило піднімаються птахи великого розміру, як наприклад лебеді, змієїди. Найбільш поширений в Україні – лебідь-шипун. Лебідь – птах-символ, котрого охороняє, перш за все, громадська позиція, традиції, а вже потім – українське законодавство, Директиви ЄС про охорону диких птахів, Бернська та Боннська конвенції. Шипун – птах великого розміру. Маса тіла 8,0-12,5 кг, довжина 140-160 см. Розмах крил 208-238 см. У молодих птахів оперення в перший рік життя сірувато-буре, хоч зрідка трапляються білі особини. Виріст біля основи верхньої щелепи відсутній. Наступного року після линяння птах стає майже білим, а на третій рік життя – білосніжним.
ВЕРЕС – МЕДОДАЙ 2020-08-06 16:54:50
Починає в повну силу квітувати верес, що дає можливість бортній бджолі займатись продуктивним медозбором. Збирали квітуючі пагони вересу й поліщуки. Ця рослина може рости до 40 років! Вчені виділяють кілька вікових стадій в розвитку вересовища: піонерна, бурхливого розвитку, зрілості й старіння. У перші 10 років після пожежі чи суцільної рубки верес добре розвивається, але потім починає старіти, всихати. Там, де його кущі старіють, поселяються зелені мохи. Верес добре пристосувався до засушливих умов існування, але дає нектар за умов вологого і помірного теплого літа.
Будні науковців Чорнобильського заповідника Відбір проб тканин із залишків кабана, якого вполювали вовки 2020-04-18 17:16:17
Специфіка нашого Заповідника полягає в тому, що він розташований на території зони відчуження ЧАЕС. І радіоекологічні дослідження входять до комплексу робіт – спостережень за навколишнім середовищем. Саме тому зі знайдених решток впольованого вовками  дикого кабана були відібрані зразки кісткової тканини, які передали до ДСП «Екоцентр» для дослідження вмісту радіонуклідів. Отримали наступні результати: вміст стронцію (Sr-90) складає 7400 Бк/кг; цезію (Cs-137) – 4800 Бк/кг. Які з цього можна зробити висновки? Перший: оцінка радіологічної небезпеки цієї дикої свині як продукту споживання.
Чорнобильський радіаційно-екологічний біосферний заповідник Tel: +38 (044) 275-01-88 Електронна пошта: info@zapovidnyk.org.ua