Головна Діяльність Офіційні документи Проекти Громадянам Контакти Новини Благодійність






Чорнобильський радіаційно-екологічний біосферний заповідник
Новини Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника.
[1] [2] [3] [4]
ЗМІЄЇД: ГРОЗА ЗМІЙ І ЯЩІРОК 2020-11-09 09:47:02
Змієїд – рідкісний хижий птах Чорнобильського заповідника. Чисельність гніздових птахів – близько 4-6 пар. З півдня птахи повертаються до гніздових ділянок наприкінці березня. Гнізда влаштовують на верхівках чи бокових гілках сосни. Змієїд – чималий за розміром птах. А от гнізда він робить досить невеликі. Тому, коли самиця насиджує єдине яйце, з гнізда стирчить її хвіст. Під час полювання дорослі птахи відлітають від гнізда на відстань до 30 км! Харчуються зміями та ящірками. Але під час похолодання, коли рептилії зникають, може полювати і на дрібних мишоподібних гризунів. Вполювавши змію, ковтає її цілком.
ЗДИЧАВІННЯ ПО-ЧОРНОБИЛЬСКИ 2020-11-05 10:07:29
На території Заповідника добре себе почуває навіть стадо колись домашніх корів. Останні сторіччя характеризуються наступом на природу, зменшенням біорізноманіття, заміною природніх видів культурними. Втім, за певних умов, може відбутися протилежний процес – здичавіння. Це коли культурні або одомашнені види повертаються в природне середовище. Найбільш відомий приклад здичавіння з історії – це степи (пампаси) Південної Америки після проникнення туди європейців. Французький історик Фернан Бродель писав так: «Тут було мало місцевих тварин, якщо виключити страусів, лам і далі на південь –морських корів.
МІДЯНКА, ЯКА ЛЮБИТЬ ТЕПЛО… 2020-11-04 08:57:55
Тепла осінь 2020 року поставила черговий рекорд у житті рептилій. Майже до кінця жовтня на Поліссі, в т. ч. у Чорнобильському заповіднику, можна було зустріти не лише гадюку, а навіть порівняно теплолюбну мідянку. Змії виповзали на теплі пісок чи й асфальт, щоби погрітись перед зимівлею. Всі ми знаємо, що  звичної осені після «Здвиження» (десь з кінця вересня) змії вже не повинні зустрічатись у природі. Найбільш короткий сезонний і добовий період активності з-поміж інших плазунів Полісся має мідянка. Рептилія – обережна й рідко потрапляє людині на очі. Мідянки мають гарну зовнішність з гладенькою шкірою. Їх ще називають гладкими полозами.
ПОПЕРЕДУ – БАГАТО РОБОТИ 2020-10-29 15:44:44
Підписана Угода про співпрацю між Чорнобильським заповідником та Інститутом агроекології і природокористування Національної академії аграрних наук України. Що дозволить не тільки розширювати спільну науково-дослідну та еколого-просвітницьку діяльність, а й складати та виконувати взаємовигідні програми у сфері природокористування, збереження довкілля та біорізноманіття. Крім того, сприятиме науковому супроводу та використанню методів дистанційного зондування землі для розробки і використання космічного зондування природоохоронних територій. Попереду – багато спільної роботи задля досягнення мети на благо природи.
ЄДИНА І НЕПОВТОРНА 2020-10-29 15:43:27
Європейська болотна черепаха. Прісноводна. Єдиний представник ряду Черепах у фауні України. Зиму проводить у сплячці на дні водойми. Але до справжніх холодів ще далеко. Можна погрітись на осінньому сонечку.
У ПАРТНЕРАХ – ГО «АЕРОРОЗВІДКА» 2020-10-29 09:17:56
Короткий екскурс в минуле: цьогорічної весни, коли на території зони відчуження і Чорнобильського заповідника палали масштабні лісові пожежі, на допомогу місцевим рятувальникам кинулись не тільки пожежники ледь не з усієї України, а й деякі волонтери. Серед них були представники ветеранського руху України Аеророзвідка , які «з неба» фіксували осередки задимлень та загорань, а також наслідки пожеж на територіях, де пройшов вогонь, за допомогою БПЛА. Тоді ми дякували волонтерам за допомогу з повітря.
ДОСЛІДЖУЄМО ОРГАНІЗМ РИБ 2020-10-29 09:15:35
На цьому тижні в Заповіднику працювала експедиція Інституту сільгоспрадіології НУБіП. Дослідження проводились на водоймах заплави р. Прип'ять з різним рівнем радіоактивного забруднення. Предмет дослідження – динаміка надходження радіонуклідів в організм риб за різних екологічних умов. Основним полігоном стала акваторія озера Глибоке, що розташоване на північному сліду радіоактивних випадінь. Всі роботи проводились за активної участі працівників наукового відділу Чорнобильського заповідника.
ОСІННЄ НЕБО НАД ЛИСТЯНИМИ ДЕРЕВАМИ ЗАПОВІДНИКА. 2020-10-27 17:17:03
.
КРИХІТНА СОВА 2020-10-23 13:27:22
Сичик горобиний (Glaucidium passerinum) – найменша сова в Україні. Мешкає в лісовій зоні. Вага пташки ледь сягає 80 грам. Це бореальний (північний) вид. Нам відомо 18 місць перебування горобиного сичика у Чорнобильському заповіднику. Їх чисельність тут може сягати, щонайменше, 40 пар. Сичик є осілим, але молоді птахи відкочовують на південь. На відміну від багатьох видів сов, він полює зранку до вечірніх сутінків. Харчується дрібними тваринами – мишоподібними гризунами та дрібними птахами. Якщо сичик виявляє себе в день голосом чи візуально, його починають переслідувати зграї пташок, які голосно кричать. Тому ця крихітна сова полює із засідок, передчасно ховаючись від стороннього ока.
2020-10-22 09:40:10
Ось такі хоробрі звірі мешкають на території нашого Заповідника. Єнотовидна собака не боїться ні автомобіля, ні людей, бо це її ліс! Відео Олександра Тарасенка, начальника відділу державної охорони природно-заповідного фонду Р.S. Насправді, така поведінка нетипова для єнотовидних собак, як і для інших невеликих хижаків. Вони, скоріше, втечуть чи сховаються, аніж агресивно кидатимуться на невідомого противника. Можливо, єнотовидка хвора. Є підозра на сказ. А це, звичайно, вже не так весело, як на відео. Хоча в природи - власні закони. Людська мораль їм не властива.
КОНІ – З НЕБА . 2020-10-20 15:48:10
Коні Пржевальского – вид-символ нашого Заповідника. Для моніторингу стану угруповання цього виду копитних науковці застосовують квадрокоптери. Таким чином, і ви можете побачити коней з неба.
ОЛЕНІ І ОСІНЬ 2020-10-17 10:25:01
Вони милі, ніжні, але такі полохливі. В олениць та оленів-підлітків нема рогів, аби захищатись, а тому вони намагаються якнайшвидше здолати відкриті простори. Серед дерев та густих чагарників – безпечніше. А скоро, зовсім скоро, листя на гілках спалахне найрізноманітнішими барвами – від золотистого й оранжевого до всіх відтінків червоного й шоколаду, і олені ніби загубляться серед такого калейдоскопу теплих кольорів. Бо вони теж руді, та ще й з плямами. Спробуйте таких відшукати серед осіннього буяння.
ДОСЛІДЖЕННЯ В РАМКАХ SATREPS 2020-10-16 10:37:38
Перший етап українсько-японського проєкту SATREPS добігає кінця. Співробітники Заповідника разом із науковцями Інституту ядерних досліджень НАН України провели дослідження мишоподібних гризунів на осушених ділянках акваторії з метою виявлення біологічних ефектів впливу радіоактивного забруднення. Водойма-охолоджувач ЧАЕС – штучна водойма, що обслуговувала атомну станцію. Вона була створена на місці заплави р. Прип'ять і має велику площу – 22 кв. км. Процес виведення її з експлуатації почався в 2014-му. Він полягав у зупинці насосної станції, яка підтримувала рівень води на 5 метрів вищим, аніж у р. Прип'ять.
2020-10-16 10:36:24
У Чорнобильській зоні затримали браконьєра, який вполював лося. Під час патрулювання на прикордонному човні прикордонники зупинили столичного мешканця без документів. Зате чоловік мав при собі мисливську рушницю. Неподалік охоронці кордону виявили впольовану тварину. Браконьєра притягнуто до адміністративної відповідальності. Зброя вилучена. Вирішується питання про порушення кримінальної справи за ст. 248 ККУ «Незаконне полювання».
ВРЯТУВАЛИ БОРИВІТРА 2020-10-16 10:34:19
У понеділок співробітник Заповідника Валентин Рижук біля м. Чорнобиль знайшов пораненого птаха. Боривітер – маленький сокіл – мав травму крила. Пернатого передали до наукового відділу, де орнітолог і науковий співробітник Сергій Домашевський ( facebook.com/domashevsky ) створив всі умови для тимчасової перетримки птаха та зв'язався з організацією, яка могла надати боривітру кваліфіковану ветеринарну допомогу. У четвер птаха вивезли із зони відчуження. Сподіваємось на його швидке одужання і повернення в дику природу. До речі, під час перетримки й переміщення сокола, в нагоді стала одна с переносок, які свого часу нам подарували волонтери. За що ми їм щиро вдячні.
РИБИ І ПАРАЗИТИ 2020-10-15 14:00:56
Чи можуть водні об’єкти Заповідника стати еталонними при вивченні наявності паразитів у представників різних видів риб? Саме такі дослідження розпочали проводити науковці відділу паразитології Інституту зоології НАН України ім. Шмальгаузена спільно з фахівцями Чорнобильського заповідника. За словами старшого наукового співробітника, кандидата біологічних наук Олександра Лосєва, водойми Заповідника є цікавими для досліджень сукупності різних видів гельмінтів у рибі, оскільки антропогенний вплив на них був зведений до мінімуму. Отже, в організмах риб має бути певне співвідношення різних паразитів – наближене до природнього.
СТО ВІДТІНКІВ МАЙБУТНЬОГО Конкурс есе для дорослих. 2020-10-15 13:54:49
Запрошуємо до участі в конкурсі креативних, з нестандартним мисленням творчих людей, науковців, екологів, природозахисників, просто любителів і знавців природи тощо, котрі можуть і хочуть поєднати політ власної уяви з фактичним підґрунтям, сміливу фантазію й точний аналіз, красиві мрії й сухий реалізм, й описати картину майбутнього: яким ви бачите Чорнобильський заповідник через сто років? Інколи нам хотілось би мати машину часу, аби дізнатись: а що там за пеленою століть? Та поки реальні мандрівки в часових вимірах залишаються фантастикою. Хіба вчені-футурологи окреслюють можливі варіанти подій в усіх сферах людського прогресу чи занепаду.
СИНИЧКА – НЕВЕЛИЧКА, АЛЕ СОЦІАЛЬНА 2020-10-15 11:50:15
Синиця довгохвоста на території Заповідника – малочисельна на гніздуванні. Оселяється, найчастіше, в чагарникових заростях, де й будує своє кулеподібне гніздо, яке повторює ознаки рослинності навколишнього середовища. Така тактика камуфлювання робить гніздо непомітним для різноманітних хижаків – птахів і тварин. Восени, в деякі роки, дуже багато довгохвостих синиць мігрує через територію Заповідника. Птахи зграйками переміщуються чагарниками та кронами дерев. У цю пору постійно чутно їх мелодійні, мов дзвіночки, голоси. Взимку вони долучаються до зграй інших дрібних птахів – різноманітних видів синиць, підкоришників та золотомушок, і разом кочують в лісах у пошуках їжі.
ВЕЛИКИЙ ПТАХ ПУГАЧ 2020-10-12 14:02:44
Пугач з родини Совових – дуже рідкісний гніздуючий птах на території Заповідника. Оселяється він біля відкритих і заболочених ділянок лісу. Відкриті території – зручні для полювання великого птаха: розмах його крил сягає 190 см. Навесні (березень-квітень) можна почути голосні крики пугача. Птах, таким чином, маркує гніздову територію. Гнізда розміщує на землі біля основи стовбура дерева. Гнізда знаходили також на горищах занедбаних сільських будівель. Спектр харчування пугача дуже широкий – від дрібних гризунів до середнього за розміром зайця. Хоча в його живленні переважають птахи. Науковці знаходили залишки слукви, тетерука, качки, сірої сови.
СТРІЧКАРКА БЛАКИТНА ЗАЛЕТІЛА «НА ВОГНИК» 2020-10-08 20:35:23
Офіс наукового відділу відвідав несподіваний гість – рідкісний метелик Стрічкарка блакитна (Catocala fraxini). Його ще називають блакитною орденською стрічкою. Метелик занесений до Червоної книги України (вразливий вид). Ця комаха – один з найбільших представників метеликів, які живуть в Україні та й взагалі у Європі. Довжина його переднього крила може сягати 45 мм, а розмах крил у польоті – до 110 мм. Метелик гарний у польоті. Стрічкарка блакитна – активна вночі, летить на світло. Видно й завітала до науковців «на вогник». Коли припиниться дощ, метелика перенесуть до його улюбленого дерева – тополі.
Відділ охорони ЧРЕБЗ завжди на варті 2020-10-08 20:29:49
Відділ державної охорони природно-заповідного фонду ЧРЕБЗ постійно проводить на водних об'єктах та сухопутних маршрутах денні та нічні патрулювання, рейди, огляд території за допомогою квадрокоптерів та безпілотних літаючих апаратів. Окрім того, опорні пункти відділу охорони розташовані по периметру зони відчуження, що дозволяє працівникам оперативно реагувати на правопорушення. Тобто, несанкціоновано й без дозволу зайшовши (заїхавши чи запливши на плавзасобах) на територію Заповідника, вас, як порушника природоохоронного законодавства, буде затримано й передано правоохоронцям: наш відділ охорони – на варті.
2020-10-07 17:07:11
Інтерв'ю Олександра Галущенка, директора Чорнобильського заповідника до Всесвітнього дня охорони місць проживання на Суспільному ТБ: про червонокнижну флору і фауну, наслідки лісових пожеж, науку, туризм та перспективи на майбутнє. . https://www.youtube.com/watch?v=d2XKrR_Mh00...
ДОСЛІДЖЕННЯ АМФІБІЙ ТА РЕПТИЛІЙ 2020-10-07 17:04:35
Останні п’ять років фахівці-герпетологи б’ють на сполох: чисельність амфібій у Європі різко зменшується. Одна з причин – зараження земноводних хітридіомікозом (Chytridiomicota) – грибковим захворюванням, яке призводить до їх масової загибелі. Так, в Австралії зараження водойм цим грибком призвело до вимирання чотирьох видів жаб. Випадки хітридіомікозу виявлені вже в Польщі та країнах Прибалтики. Зараз дослідження земноводних проводяться по всій Україні. Днями фахівець відділу Моніторингу та охорони тваринного світу Інституту зоології ім. Шмальгаузена НАН України, експерт-герпетолог ГО "UNCG" Олексій Марущак спільно з фахівцями наукового відділу ЧРЕБЗ досліджували водойми Заповідника.
ПРИПУТНІ - УРБАНІСТИ 2020-10-06 10:55:01
У Чорнобильському заповіднику припутень з родини Голубових (лісовий голуб) сьогодні є звичайним гніздовим видом, хоча ще 15 років тому в лісовій зоні України він був нечисельним гніздовим птахом. За ці роки припутні стали оселятись у містах і селах. Так сформувалась урбанізована гніздова популяція. Гніздується цей голуб і в м. Чорнобиль, де мешкають люди. Для гніздування в Заповіднику обирає всі типи лісу. Перші птахи прилітають з півдня на початку березня. Самці починають токувати, літаючи над гніздовими ділянками, і голосно гудуть. Як і всі види голубів, відкладають тільки 2 яйця в невеликі й рихлі гнізда. За рік вирощують два потомства.
4 жовтня – Всесвітній день захисту тварин 2020-10-04 10:44:40
Ви знаєте, що існує не тільки Декларація прав людини, а й Декларація прав тварин? Так, її урочисто проголосили ще в 1978 році в Парижі, в будівлі ЮНЕСКО. В 1986 році Рада Європи прийняла Конвенцію про захист експериментальних тварин, а в 1987-му – про захист тварин домашніх. В Україні День захисту тварин святкується, починаючи з 2000-го року. Тобто, поступово людство починає усвідомлювати, щоб без нашої допомоги й підтримки тваринам не вижити. Зрештою, саме антропогенні дії зі зловживанням природними ресурсами, руйнацією водно-болотних угідь та лісів – головна причина зменшення, а то й зникнення цілих видових популяцій.
ТЕТЕРУКИ Й ТЕТЕРУЧКИ 2020-10-02 10:59:51
У Чорнобильському заповіднику тетеруки є звичайним гніздовим птахом, які тримаються відкритих та напіввідкритих ділянок. Тут застережена чи не найбільша їх гніздова популяція. Тетеруки – осілі, але в багатосніжні зими деякі птахи з північних регіонів відкочовують і приєднуються до місцевої популяції. Зимової пори інколи зустрічались великі зграї, що налічували до 80-ти птахів. У деяких зграях також добре помітно статевий розподіл, де є скупчення винятково самиць або самців. Перші токування самців у Заповіднику спостерігались уже в третій декаді січня. Але активно птахи починають токувати наприкінці лютого - початку березня. На токах збирається до 10-12 самців.
ЩО ВИ ЗНАЄТЕ ПРО ЇЖАКА? 2020-10-01 19:46:36
Їжак на Поліссі – багаточисельний вид, але у дикій природі, в т. ч.у Чорнобильському біосферному заповіднику, – рідкісний. У зонівідчуження на автошляхах він не реєструється як загиблий.При сутінковому і нічному обліку тварин у Заповіднику з-під фаравтомобіля було обліковано велику кількість різних видів тварин, алетільки не їжака. Зустрічається тварина поблизу осель самоселів.Коли б створювали регіональну Червону книгу Чорнобильськогозаповідника, то в неї їжак потрапив би обов’язково, а, для прикладу,той же орлан – ні.Тривалий час науковці вважали, що в Україні живе їжакзвичайний (Erinaceus europaeus Linnaeus, 1758).
«Девід Аттенборо: життя на нашій планеті» 2020-10-01 19:45:30
"Я, Девід Аттенборо, і мені 93 роки…" – так починається документальний фільм «Девід Аттенборо: життя на нашій планеті». Фільм від легендарного натураліста та творця документальних фільмів про природу нашої планети в усьому її надзвичайному різноманітті. Ця кінострічка є досить особистою історією, адже це послання від свідка, який з середини 20-го сторіччя спостерігав за змінами природного середовища. Девід Аттенборо знову й знову повертається до надважливої теми життя на нашій планеті, розмірковуючи про визначальні моменти свого життя як натураліста, так і про руйнівні зміни, які він бачив на Землі.
2020-10-01 19:43:14
СПРАВЖНІ ГОСПОДАРІ Минулого тижня ми розповідали, як співробітники наукового відділу Чорнобильського заповідника працюють «у полях», перевіряючи в тому числі стан встановлених фотопасток. Так, моніторинг тваринного світу за допомогою сучасних цифрових камер триває. Наразі пройдений черговий цикл спостережень, що закінчився заміною елементів живлення, а, головне, зняттям інформації, яку ще потрібно обробити та занести в базу даних. Але вже зараз ми можемо показати декого зі справжніх господарів лісів нашого Заповідника.
ГРИБНИКАМ У НАС НЕ МІСЦЕ 2020-10-01 19:42:01
Доводиться вкотре повторювати: в зоні відчуження заборонено збирати, вживати та вивозити за її межі ягоди та гриби, як, до речі, й іншу продукцію рослинництва. Любителі тихого полювання, в першу чергу, повинні усвідомлювати, що споживаючи зібрані в сумнівних місцях дари природи, вони підривають власне здоров’я або здоров’я тих, кого пригощають чи кому продають цей радіоактивно забруднений лісовий продукт. Крім того, збір грибів і ягід та винесення їх за межі ураженої території є протизаконним вчинком, що підпадає під дію не лише Адміністративного, а й Кримінального Кодексів України.
Чорнобильський радіаційно-екологічний біосферний заповідник Tel: +38 (044) 275-01-88 Електронна пошта: info@zapovidnyk.org.ua