ЛУБ’ЯНСЬКЕ ПРИРОДООХОРОННЕ НАУКОВО-ДОСЛІДНЕ ВІДДІЛЕННЯ

Розташування: Луб’янське природоохоронне науково-дослідне відділення знаходиться в південній частині зони відчуження і зони безумовного (обов’язкового) відселення, яка зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи. На сході територія ПНДВ межує з територією 10-кілометрової зони (зона поводження з РАВ) на південному сході з Корогодським природоохоронним науково-дослідним відділенням, на півдні з територією Розсохівського природоохоронного науково-дослдіного відділення та частково з територією Радинського старостинського округу Поліської ОТГ, що відмежовується річкою Уж, на заході з Дібровським природоохоронним науково-дослідним відділенням, на півночі з Денисовецьким та Бенівським природоохоронними науково-дослідними відділеннями.

Площа: охоплює 13243,8 га, з яких заповідна зона - 1516,4 га (11,5 %), зона регульованого заповідного режиму – 4,8 га (0,03 %), буферна зона - 3033,6 га (22,9 %) та зона антропогенних ландшафтів – 8689,0 га (65,6 %).

Клімат:помірно континентальний, м’який, з достатнім зволоженням, з середньорічною кількістю опадів (600 - 617 мм), ). Середньорічна температура повітря за результатами досліджень 1991-2023 роки становить 8,4 о С. Тривалість вегетаційного періоду - 204 дні. Переважають західні та південно-західні вітри, відносно нечасто трапляється вітер північно-східного напрямку.

Гідрологія: гідрологічна мережа представлена річками Уж та Ілля, а також меліоративними системами «Галло-1» та «Галло-2», які охоплюють 101,6 га (в тому числі під торфовищами 39 га).

Флора: Основний тип природної рослинності цієї території – ліси (8873,3 га), у складі яких сосна звичайна, береза повисла, вільха чорна, акація біла, дуб звичайний та дуб червоний, 4370 га території ПНДВ займають перелоги. Лісистість території – 57 %. За лісогосподарським районуванням ліси відносяться до Києво-Поліського геоботанічного округу дубово-соснових лісів, Прип’ятсько-Чорнобильського геоботанічного району. Більша частина лісів природного походження. Одними з головних лісоутворюючих порід є сосна звичайна, котра за поширеністю має 36 % та береза повисла 34%. Невеликі площі тут займають вільха чорна, акація біла, дуб звичайний та дуб червоний. Флора відділення багата на рідкісні рослинні угруповання. Зокрема тут наявні популяції пухирника малого (Utricularia minor), сальвінії плаваючої (Salvinia natans), зозулинця болотного (Orchis palustris), пальчатокорінників м’ясочервоного (Dactylorhiza incarnata) та травневого (D. majalis), півників сибірських (Iris sibirica).

Фауна:тут зустрічаються рідкісні види представників фауни та види, які занесені до Червоної книги України: кінь Пржевальського, лось європейський, бобер європейський, єнот уссурійський, дика свиня, сарна європейська, лелека чорний, підорлик малий, лунь лучний, сова бородата. Однією з унікальних особливостей ПНДВ, є проживання на ній здичавілих домашніх корів, які залишилися без господарів після смерті самоселів у селі Луб’янка у 2016 році. Ці тварини пристосувалися до дикого способу життя, адаптували цикл лактації до народження телят, навчилися захищатися від хижаків і самостійно знаходити їжу. Науковці Заповідника ведуть спостереження за цим унікальним стадом з 2018 року.

Історико-культурна спадщина:

• археологічна памятка «Луб’янка-1» епоха бронзи, яка розташована на лівому березі р. Ілля при в’їзді в село Луб’янка;

• пам’ятний знак на честь загиблих воїнів земляків (Стела і меморіальна гранітна дошка (1978 року), на якій викарбовано прізвища односельчан) в селі Іллінці;

Основні завдання:

• здійснення фенологічних спостережень за природними процесами у зоні розміщення відділення та моніторинг абіотичних явищ;

• вивчення клімату території та гідрологічного режиму акваторій в межах відділення;

• забезпечення державного контролю за дотриманням режиму охорони території та захист природних екосистем Заповідника на закріплених територіях;

• здійснення природоохоронних заходів на території обслуговування, зокрема профілактичних протипожежних заходів, підтримання у належному стані межових та охоронних знаків, інформаційних аншлагів, квартальних та ділянкових стовпів, а також протипожежних споруд, проведення профілактично-роз’яснювальної роботи щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства.