Chornobyl Radiation and Ecological Biosphere Reserve


Revival of the pristine nature of Polissya
Chornobyl Reserve

ЕНОТЕРА: КОНЯЧИЙ «ДЕЛІКАТЕС». І НЕ ТІЛЬКИ .
19.08.2019

Вже й серпень добігає кінця. Однак для багатьох трав’янистих рослин – це чудовий час розквіту. От і в лісах, на перелогах та луках Чорнобильського заповідника продовжує цвісти коров’як, гвоздики, звіробій, цмин, пижмо, перстач, очисток, мальва, іван-чай, золототисячник тощо. Одна з цих квітучих рослин – енотера.
Наукова назва роду «енотера» складається з двох грецьких слів, які перекладаються як «вино» та «дикі звірі». Назва говорить про те, що на тварин ця рослина діє, ніби вино: вони стають покірними, мов п’яні, і не нападають на людей та інших тварин. Не дивно, що енотеру полюбляють осли та коні. Тому ще одна її назва - ослинник.

Також її називають «місячною квіткою», «вечірньою свічкою», «нічною примулою», бо її красиві квіти розкриваються перед заходом сонця або в похмурі дні. Є ще й інші назви – «коров’як», «ослова трава», «рапунцель», «миколайки», «жовтець», «крокос», «купино», «перелет» та ін.
Можливо, енотера має так багато назв тому, що належить до величезного роду рослин, представлених, за різними джерелами, 80-150 видами. Серед них – і трав’яниста рослина з жовтими квітами, які також бувають рожевого, білого, червоного, пурпурового і навіть блакитного кольорів.

У Чорнобильському заповіднику енотеру полюбляють їсти коні Пржевальського. Але, звісно, крім бути конячим «делікатесом», ця рослина має багато інших корисних властивостей: вона є медоносною, кормовою, харчовою, прядивною, олійною і декоративною культурою.
У молодому віці, коли стебло ще не огрубіло, енотеру добре поїдає худоба. Рослина придатна для силосування. А вареним корінням можна годувати свиней.

Редькоподібне однорічне коріння можуть споживати (як сирим, так і вареним) і люди. Рано навесні збирають також молоді ніжні листки прикореневої розетки для приготування вітамінних супів. Обчищене від шкірки молоде стебло з квітками можна їсти сирим або смаженим. Квіти також їстівні і вживаються як делікатес… Звичайно, за умови, якщо це все зібрано поза межами Чорнобильської зони відчуження.

Фото: Станіслав Гуменюк


Чорнобильський радіаційно-екологічний біосферний заповідник Tel: +38 (044) 275-01-88 Електронна пошта: info@zapovidnyk.org.ua