Chornobyl Radiation and Ecological Biosphere Reserve


Revival of the pristine nature of Polissya
Chornobyl Reserve

А ЧЕРЕП ВОВКА – У СХОВИЩЕ
12.11.2019

Цікава, хоч і сумна історія трапилась з вовком, череп якого ви бачите в руках нашого науковця Дениса Вишневського. А почалась вона давно, ще в 2016-му році, на території сусідньої з нами країни.

Для багатьох тварин, у тому числі вовків, які за день можуть долати десятки кілометрів, державні кордони – не перешкода. Особливо, коли тут відсутні фізичні перепони у вигляді системи захисту або контролю.

Оскільки хижаки рухаються одними їм зрозумілими й зручними маршрутами по території обох країн, то в процесі якихось наукових досліджень часто виникає потреба у співпраці вчених по обидва боки кордону. Наукова солідарність спрацювала і цього разу.

У 2016 році група американських вчених з Джорджіанського університету помітили спеціальними ошийниками із супутниковими передавачами шість вовків на території Поліського радіаційно-екологічного заповідника. Ошийники запрограмували на автоматичне відімкнення в серпні 2017 року. Білоруські вчені їх мали відшукати за CPS-навігатором й передати із зібраною інформацією (в основному, про накопичену дозу радіації) у США.
Проте вовк-одинак під умовним номером «757» майже зразу перейшов на територію української частини зони відчуження і оселився в районі села Іллінці. В лютому 2017 року білоруси попросили наших вчених відстежити рух цього хижака, який, як виявилось, і надалі тримався самотньо, не виходячи за українські кордони. Вже в квітні вовк став довго лежати на одному місці (його рух «малювала» спеціальна комп’ютерна програма, яка зчитувала дані з ошийника), а потім і зовсім зупинився. Стало зрозуміло, що він загинув.

Денис Вишневский (Denis Vishnevskiy) тоді відшукав і сфотографував тіло тварини, яке густо обліпили іксодові кліщі. Провів розтин і відібрав зразки тканин для подальшого дослідження в лабораторіях Київського зоопарку. Звернула на себе увагу деформація зубного ряду – частина зубів між іклами та молярами була стерта. Загалом все виглядало, як передчасна загибель. Не було жодних ознак зовнішнього впливу чи травм. Так буває…

Зате ошийник залишився цілим: його передали білоруським колегам.

Минуло більше двох років. Фінал історії: з місця загибелі вовка забрали його череп, який очистять і передадуть на зберігання у сховище наукового відділу ЧРЕБЗ.


Чорнобильський радіаційно-екологічний біосферний заповідник Tel: +38 (044) 275-01-88 Електронна пошта: info@zapovidnyk.org.ua