Заповідник Діяльність Офіційні документи Проекти Громадянам Пропозиції Контакти Новини ми у facebook





Чорнобильський радіаційно-екологічний біосферний заповідник

ЧИ ВАРТО БОЯТИСЯ «РАДІАЦІЇ» ВІД ПОЖЕЖ У ЗОНІ ВІДЧУЖЕННЯ
09.04.2020

Короткий лікбез замість уроку з безпеки життєдіяльності

Пожежа в екосистемах – не тільки беззаперечне зло, а й потужний інформаційний привід для привернення уваги людей до таких подій. Особливо, коли пожежа виникає у зоні відчуження.

Об’єктивно, багато людей стурбовані, чи не погіршиться їх здоров’я внаслідок радіаційного впливу від таких пожеж. І суперечлива інформація з різних джерел тільки посилює розгубленість. Цьому ж сприяє складна термінологія і паралельне вживання багатьох термінів і визначень. Саме з деяким нерозумінням чи хибними уявленнями щодо радіаційного впливу і пояснюється багато таких запитань та фейків.

Тож спробуємо дещо прояснити картину.

Коли в побуті говорять «радіація», це слово має здебільшого негативний відтінок. З цього ж ряду – «погіршена екологія», «у нього виявлено погану біохімію» тощо. Але не забуваємо, що слово «радіація» перекладається як випромінювання.

Переходимо до основних понять і одиниць вимірювання радіаційних характеристик (далі буде спрощений виклад предмету, оскільки дотримання термінів і пояснень з області ядерної фізики і радіаційної медицини – поза межами формату ФБ замітки).

У звичному житті нас мають зацікавити: доза опромінення, потужність дози випромінювання та активність радіонукліду.

Доза опромінення – це кількість енергії, яку організм чи його орган отримає за якийсь період. Розрізняють зовнішнє опромінення та внутрішнє (надходження радіонуклідів через дихання, з водою та їжею). Доза формується від природних джерел (випромінювання з космосу та земної кори) та техногенних джерел (медицина, атомна енергетика, випробування атомної зброї, спалювання викопного палива). Природна внутрішня доза формується вмістом природних радіонуклідів у продуктах харчування. Деякі з них, наприклад, картопля, боби, горіхи, соняшникове насіння мають підвищений вміст радіоізотопів калію та радію (шукаємо «банановий еквівалент»).

Доза вимірюється у зівертах (за системою СІ), скорочено Зв, англ. Sv, або у звичних для багатьох рентгенах (Р). Співвідношення між ними: 1 Зв = 100 Р. Оскільки ці одиниці занадто великі для звичного життя, використовують їх кратні одиниці, мілі- (одна/тисячна частка відповідної одиниці) та мікро- (одна мільйонна).

Природна доза опромінення людини у більшості країн світу, зокрема в Україні, становить близько 2 мілізівертів на рік. Це значення нормативними документами не лімітується. Обмежується тільки сумарна доза додаткового опромінення (техногенні джерела див. вище), вона в Україні становить 1 мЗв на рік для населення та 20 мЗв на рік для осіб, які постійно працюють з джерелами іонізуючого опромінення, до яких відносяться і працівники підприємств зони відчуження.

Потужність дози – одиниця, яка характеризує енергію за короткий період часу (секунду, годину). Якщо дозу умовно порівняти з відстанню, то потужність дози – це швидкість, тобто відрізок шляху за одиницю часу. Не вдаючись у деталі, запам’ятаємо те, що стосується нашої теми: у «старих» одиницях вимірюється потужність експозиційної дози у рентгенах за годину, у системі СІ – потужність еквівалентної дози у зівертах за годину. Фонові показники, які фіксують прилади переважно протягом тривалого часу, на більшості території України становлять 10-40 мікрорентгенів за годину, або 0,1-0,4 мікрозіверта за годину (мкЗв/год.). Але це значення не можна вважати нормою або безпечним рівнем, оскільки насправді такого терміну немає у вітчизняних документах. Умовно можна прийняти за норму встановлений НРБУ-97 так званий рівень дії 50 мкР/годину для приміщень з перебуванням людей. Сучасні прилади і автоматичні системи контролю вимірюють, як правило, потужність еквівалентної дози (ПЕД), і оперують величинами системи СІ – мікрозівертами за годину.

Як правило, фонові значення ПЕД відносно стабільні для кожної місцевості, хоча і коливаються навколо середнього значення протягом доби (в межах 50 %), року (у кілька разів) під впливом погодних умов, вологості ґрунту, товщини снігового покриву та інших факторів. Вони також змінюються від висоти місцевості (менший гальмівний шар атмосфери), тому при перельотах на море ми отримаємо «добавку» у 4-7 мкЗв/год.

До речі, у зоні відчуження значення ПЕД змінюються від 0,1 мкЗв/год на периферії до десятків і сотень мкЗв/год у Рудому лісі та інших місцях на слідах аварійних випадінь. Тому, зокрема, для безпеки відвідувачів маршрути візитів обстежуються дозиметристами. Знаючи це, деякі гіди «лоскочуть» нерви туристам, зупиняючись поблизу стели «Факел», де ПЕД досягає 220 мкЗв/год.

Активність – «міра» радіонукліду, що характеризує його загальний запас. Одиниця вимірювання – бекерель, Бк (про позасистемну кюрі потроху забули). На практиці важливішою для нас є питома активність, тобто вміст, концентрація радіоактивного елемента в деякому об’ємі чи масі речовини. Виражається в бекерелях на кілограм (у продуктах та інших твердих тілах) чи на кубічний метр (у воді, повітрі). Допустимі рівні для продуктів харчування та питній воді виражаються саме через питому активність (шукаємо ДР-97).

Повернемось до пожеж.

Внаслідок горіння трави, лісової підстилки чи деревини у повітря піднімаються аерозолі – переважно частинки попелу різної крупності. Разом з ними виносяться мінеральні речовини, у тому числі радіонукліди. Активність, яка була зосереджена в органічній речовині, розподіляється у деякому просторі, строго кажучи, площинне джерело радіоактивності доповнюється об’ємним, але загальна кількість радіонуклідів у цьому місці не змінюється. Тому у нинішніх реаліях радіаційного забруднення території не можна говорити про підвищення ПЕД навіть безпосередньо у місці пожежі, не кажучи про сусідні райони і тим більше про перманентно стурбований Київ. Так що однозначно довіряйте офіційним повідомленням про незмінний радіаційний фон – вони відповідають дійсності!

Що реально змінюється? Насправді при пожежі в забруднених екосистемах збільшується концентрація радіоактивних аерозолів у повітрі. Відразу зауважимо, що повітря не стерильне у цьому плані, і фонові концентрації техногенних радіонуклідів, того ж цезію-137 над Україною становлять кілька мікробекерелів на кубічний метр. Внаслідок пожежі ця цифра зростає біля вогню у десятки, сотні і тисячі разів, і падає зі збільшенням відстані від осередку за рахунок, в основному, «розбавлення» чистими об’ємами повітря.

Наскільки небезпечне таке підвищення для населення? Відповідь дає НРБУ-97, де встановлено допустиму концентрацію радіонуклідів у повітрі. Так, щодо цезію-137 допустима концентрація (безпечний рівень) становить 800 000 мікробекерелів на куб.м, стронцію-90 – 200 000, і так далі. Бачимо, що реальні концентрації значно нижчі від допустимих.

Читаємо повідомлення від ДНТЦ ЯРБ від 8 квітня: За прогнозними розрахунками потенційної концентрації Cs-137 в приземному шарі атмосферного повітря північно-західної частини м. Києва максимальні значення можуть сягнути 1,0-2,0 мБк/м3 у період з 13:00 до 15:00 08.04.2020. При цьому Нормами радіаційної безпеки України НРБУ-97 допустима концентрація Cs-137 (PC inhal В ) встановлена на рівні 800 мБк/м3.

https://sstc.ua/…/fahivci-dntc-yarb-prodovzhuyut-stezhiti-z…

Отже, які висновки треба зробити?

По-перше, читати, аналізувати і брати до уваги інформацію з достовірних джерел, які компетентні у зазначених питаннях.

По-друге, бути обережними з вогнем, не провокувати пожежі й відповідально ставитись до природи.

По-третє, не панікувати. Годі вважати «Чорнобиль» (цим словом у нас називають все, що за межами Іванкова) безперечним злом. Пам’ятаємо, що людина як біологічний організм сформувалась та існує у певних геохімічних умовах, до яких належить і радіаційний фон. Кратність його перевищення (запас міцності організму) досить значна для продовження здорового життя.

Сил і мужності пожежним і усім тим, хто зараз продовжує боротись з вогнем. Здоров’я усім нам!

Висловлюємо подяку колегам з українських наукових установ за консультації з непростих питань дозиметрії.

Фото співробітників Чорнобильського заповідника


Чорнобильський радіаційно-екологічний біосферний заповідник Tel: +38 (044) 275-01-88 Електронна пошта: info@zapovidnyk.org.ua