Збереження, посилення та управління запасами вуглецю та біорізноманіттям у Чорнобильській зоні відчуження

Розробка проекту організації території Заповідника здійснюється в рамках реалізації спільного проекту за кошти ГЕФ/ЮНЕП (Глобальний екологічний фонд через Програму ООН з навколишнього природного середовища) «Збереження, посилення та управління запасами вуглецю та біорізноманіттям у Чорнобильській зоні відчуження».

Станом на 01.07.2018 завершено першу  частину І-го етапу проекту організації території Заповідника, що має назву “Оцінка стану та розвитку ландшафтів, виявлення викликів та встановлення пріоритетів біосферного заповідника”.

АНОТАЦІЯ
до першої частини І-го етапу робіт проекту організації території Чорнобильського радіаційно- екологічного біосферного заповідника та охорони його природних комплексів, згідно з договором на виконання робіт «Оцінка стану та розвитку ландшафтів, виявлення викликів та встановлення пріоритетів біосферного заповідника», що виконується в рамках реалізації спільного з ГЄФ/ЮНЕП проекту «Збереження, посилення та управління запасами вуглецю та біорізноманіттям у Чорнобильській зоні відчуження»

Завдання 1. Проаналізувати природну основу формування сучасних натуральних ландшафтів у межах Заповідника. В рамках реалізації завдання були проаналізовані природні компоненти, на основі яких сформувалися сучасні ландшафти Заповідника. Для цього з використанням існуючих карт і наукових джерел був зроблений аналіз геологічної основи ландшафтів та літологічні особливості. Опис геоморфологічних умов формування сучасної ландшафтної структури здійснений з використанням даних дистанційного зондування з їх уточненням за топографічними картами та в польових умовах. Зроблений орографічний опис території. Гідрологічні особливості території Заповідника проаналізовані за басейнами річок Прип’ять, Уж і частково – Тетерів. Кліматичні особливості території та мінливість кліматичних умов за період 2005-2017 рр. проаналізовані по метеостанції Чорнобиль з використанням архівних метеоданих інтернет-ресурсу рп-5. Виявлений тренд на зміну кліматичних умов у бік потепління, на зниження середньорічної кількості опадів за цей період, суттєве зниження показників середньорічної вологості повітря та зниження середньорічної швидкості вітру. Ґрунтовий покрив ландшафтів проаналізований за існуючими картами ґрунтів та їх описами з уточненням в польових умовах.

Завдання 2. Біогеографічний контекст ландшафтного різноманіття. В рамках реалізації завдання визначене місце ландшафтів Заповідника у системі фізико-географічного та біогеографічного районування. Виявлена біогеографічна цінність та едафічна обумовленість ландшафтів Заповідника, пов’язана з поширенням тут осередків природних соснових, сосново-дубових та дубово-грабових лісів, заплавних лук і боліт.

Завдання 3. Виявлення ландшафтного різноманіття території. Реалізація цього завдання полягала у аналізі сучасних карт поширення та меж природних ландшафтів Заповідника, а також уточнення їх меж у польових умовах. Виявлені основні натуральні ландшафти Заповідника – Іванківський, Димерсько-Макарівський, Корогодсько-Вільчанський, Ужський, Шепелицький, Гденський та Нижньоприп’ятський. Уточнені їх межі на ландшафтній карті, дана їх характеристика до рівня урочищ. Антропогенні ландшафти проаналізовані з позицій поширення типів природокористування до аварії на ЧАЕС та їх зміни за період після аварії з припиненням антропогенного впливу. Доведений факт відновлення природних ландшафтів у місцях антропогенних їх змін (населені пункти, рілля, перелоги, пасовища, зони осушення, антропогенні ліси-горільники). За ступенем зростання антропогенізації лісові фітоваріантні комплекси поділені на корінні, уявно-корінні, серійні, вихідні та дигресивно-демутаційні. Проаналізовані антропогенні зміни у межах кожного з природних ландшафтів.

Завдання 4. Проаналізувати історико-культурні та археологічні складові ландшафтів Заповідника. В рамках реалізації даного завдання були проаналізовані існуючі зареєстровані пам’ятки археології та їх стан на території Заповідника: неолітичні стоянки, поселення бронзового віку, поселення милоградської та зарубинецької культур, ранньослов’янські поселення.

Завдання 5. Виявлення цінності біорізноманіття і пріоритетів щодо його збереження. Цінність біорізноманіття Заповідника пов’язана з його розміщенням у рамках Поліського екокоридору як одного з головних міграційних шляхів птахів і ссавців на півночі України, а також поширенням специфічної післяльодовикової рослинності і флори. Цінними у межах Заповідника є дубові, дубово-соснові, дубово-липові, дубово-грабові і соснові праліси, луки і вся різноманітність боліт: оліго-, мезо- і евтрофних.

Завдання 6. Визначення цінності ландшафтного різноманіття і пріоритетів щодо його збереження. Особливістю ландшафтів Заповідника є їх формування в межах схилу щита у перехідній смузі до Дніпровсько-Донецької западини. Це вирізняє ландшафти Заповідника серед інших поліських ландшафтів. Виявлено, що серед ландшафтного різноманіття території Заповідника найбільш цінними є ділянки зі збереженими природними звичайно-дубовими з цибулею ведмежою, дубово-грабовими, грабово-дубовими, дубово-сосновими, дубовими-грабово-сосновими лісами, звичайні соснові з ялівцем. Невеликі ділянки дубових лісів збереглися невеликими масивами у кожному з охарактеризованих природних ландшафтів. Вони представлені переважно віковими (100-150, подекуди до 200 років) деревами. Цінними на території Заповідника є дюнні утворення зі сформованими у їх межах рослинними угрупованнями, повітряно-водні та водні рослинні угруповання, болота, прибережні формації верб.

Завдання 7. Визначення цінностей для науково-дослідної діяльності і пріоритетів щодо їх збереження. Цінністю для науково-дослідної діяльності і головним пріоритетом її здійснення є дослідження змін ландшафтів в умовах припинення антропогенного впливу на них. Радіаційне забруднення території Заповідника унеможливили активну господарську діяльність та створили умови для відновлення як окремих складових ландшафтних комплексів (рослинний покрив, зообіота) так і природних ландшафтів в цілому. Так, внаслідок замулення каналів дренажних систем поступово відновлюються лучно-болотні комплекси (ветланди). Цінними з ландшафтних позицій є дослідження особливостей відновлення природних поліських ландшафтів в умовах відсутності суттєвих антропогенних впливів на них.

Висновки. Центром екологічного управління підготовлено досить об’ємний звіт за першим етапом робіт проекту організації території Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника та охорони його природних комплексів. В звіті відображено усі характеристики території Заповідника, включаючи загальну інформацію про Заповідник, а також його геологічні характеристики, літологію, геоморфологію, гідрологію, клімат, ґрунти, лісове господарство, а також питання історії та археології. Також, визначено проблеми та пріоритети щодо подальшої діяльності Заповідника. Поряд з цим, особлива увага приділена ландшафтному різноманіттю – природним та антропогенним ландшафтам. Це обумовлено багатьма факторами, з яких хотілось би зазначити унікальність заповідника щодо його великої площі, яка зазнала радіаційного впливу внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС. Крім того, слід враховувати, що на сучасній території заповідника з 1986 року було заборонено господарську діяльність, а населення відселено за межі Чорнобильської зони відчуження, за винятком 10-ти кілометрової зони, де розташовані виробничі об’єкти, що відносяться до сфери компетенції Державного агентства України з управління зоною відчуження. Тобто флора та фауна території, на якій розташовано Заповідник, більш ніж 30 років на зазнавала антропогенного навантаження внаслідок господарської діяльності людини. Ураховуючи зазначене слід відмітити, що звіт повністю відповідає сучасним вимогам Положення про Проекти організації територій установ природно-заповідного фонду України, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища від 06.07.2005 № 245. Результати першого етапу проекту організації території Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника та охорони його природних комплексів будуть офіційно оприлюднені для широкого кола громадськості, науковців та природознавців, а також використанні під час розробки наступних етапів зазначеного проекту.


SUMMARY
for the 1st stage (the first part)  of works of the Project of organization of the territory of Chornobyl Radiation and Ecological Biosphere Reserve and protection of its natural complexes, according to the Contract for Works Execution
“Assessing the condition and development of landscapes, identifying challenges and setting priorities for the biosphere reserve”,
which is executed within the limits of implementation of the joint with GEF/UNEP Project
“Conservation, Optimization and Management of Carbon Stocks
and Biodiversity in the Chornobyl Exclusion Zone”

Task 1. To analyze the natural base of forming modern natural landscapes within the Reserve limits.
In the framework of the task realization, natural components were analyzed, on the basis of which the modern landscapes of the Reserve were formed. For this purpose, using the existing maps and scientific sources, the analysis of the geological base of landscapes and lithologic features was made. Description of geomorphological conditions for the formation of modern landscape structure was carried out using remote sensing data with their refinement on topographic maps and in field conditions. Orographic description of the territory was made. Hydrological features of the territory of the Reserve were analyzed in the basins of the rivers Pripyat, Uzh and partially – Teteriv. Climatic features of the territory and changeability of climatic conditions for the period of 2005-2017 were analyzed on the Chornobyl meteorological station using the archival weather data of the Internet resource рп-5. The trend for change of the climatic conditions in the direction of warming, decrease of the average annual rainfall during this period, significant decrease of the average annual air humidity and decrease of the average wind speed was found out. The soil cover of landscapes was analyzed on the basis of existing soil maps and their descriptions with refinement in field conditions.
Task 2. Biogeographic context of landscape diversity.
In the framework of the task realization, the place of the Reserve landscapes was determined in the system of physical geographic and biogeographic zoning. The biogeographic value and edaphic conditionality of the Reserve landscapes was revealed, connected with the expansion in this place of natural pine, pine-oak and oak-hornbeam forests, flood plains and bogs.
Task 3. Detection of landscape diversity of the territory.
The realization of this task consisted in the analysis of modern maps of expansion and boundaries of natural landscapes of the Reserve, as well as the clarification of their boundaries in field conditions. The main natural landscapes of the Reserve were identified – Ivankivskyi, Dymersko-Makarivskyi, Korogodsko-Vilchanskyi, Uzhskyi, Shepelytskyi, Gdenskyi and Nyzhnioprypiatskyi. Their boundaries on the landscape map were clarified, their characteristics were given to the level of tracts. Anthropogenic landscapes were analyzed from the standpoint of distribution of types of nature management before the Chornobyl accident and their changes within the period after the accident with the cessation of anthropogenic impact. The fact of the restoration of natural landscapes in places of their anthropogenic changes (settlements, tillage, writhes, pastures, drainage zones, anthropogenic forests-burners) was proven. Under the degree of anthropogenization growth, the forest-based phytovariant complexes are divided into radical, imaginary-radical, serial, outgoing and digressive-demutational. Anthropogenic changes within each of the natural landscapes were analyzed.
Task 4. To analyze historical-cultural and archaeological components of the Reserve landscapes.
In the framework of the task realization, the existing registered archaeological monuments and their status in the territory of the Reserve were analyzed: Neolithic sites, settlements of the Bronze Age, settlements of the Mylograd and Zarubintsy cultures, early Slavic settlements.
Task 5. Detection of the value of diversity and priorities concerning its preservation.
The value of the biodiversity of the Reserve is related to its location within the limits of the Polissian Ecocorridor as one of the main migration routes of birds and mammals in the north of Ukraine, as well as the expansion of specific post-glacial vegetation and flora. Valuable within the Reserve are oak, oak-pine, oak-lime, oak-hornbeam and pine great-forests, meadows and all variety of bogs: oligo, meso- and eutrophic.
Task 6. Detection of the value of landscape diversity and priorities concerning its preservation.
The peculiarity of the Reserve landscapes is their formation within the boundary of the shield slope in the transition lane to the Dnipro-Donets cavity. It distinguishes the Reserve landscapes among other Polissya landscapes. It was revealed that among the landscape diversity of the Reserve territory the most valuable are the areas with preserved natural, ordinary oak with bear onions, oak-hornbeam, hornbeam-oak, oak-pine, oak-hornbeam-pine forests, ordinary pine-tree with juniper. Small areas of oak forests remained in small massifs in each of the characterized natural landscapes. They are represented mainly by age trees (of 100-150, sometimes up to 200 years old).
Valuable in the Reserve territory are dune formations with formed plant groups within their limits and air-water and aquatic plant groups, bogs, coastal formations of pussy willows.
Task 7. Definition of values for scientific-research activity and priorities concerning their preservation.
The value for the scientific-research activity and the main priority of its realization is the study of changes of landscapes in the conditions of cessation of anthropogenic impact on them. Radiation pollution of the Reserve territory made impossible active economic activity and created conditions for the restoration of both separate components of landscape complexes (vegetation, zoobiota) and natural landscapes as a whole. Thus, in the consequence of draining of drainage systems channels, meadow-bog complexes (wetlands) are gradually restored. Valuable from the landscape positions is the study of the features of restoration of natural Polissya landscapes in the absence of significant anthropogenic impacts on them.

Conclusions.
The Environmental Management Center has prepared a sufficiently comprehensive report under the first stage of the Project of organization of the territory of Chornobyl Radiation and Ecological Biosphere Reserve and protection of its natural complexes.
In the report are reflected all the characteristics of the Reserve territory, including general information about the Reserve, as well as its geological characteristics, lithology, geomorphology, hydrology, climate, soils, forestry, as well as the issues of history and archaeology. Also, problems and priorities for the further activities of the Reserve were defined.
Along with this, special attention is paid to the landscape diversity – natural and anthropogenic landscapes. This is conditioned by many factors, from which we would like to mention the uniqueness of the reserve concerning its large area, which was exposed to radiation impact due to the accident at the Chernobyl Nuclear Power Plant. In addition, it should be taken into attention that in the modern territory of the reserve since 1986 economic activity was prohibited, and the population has been relocated outside the Chornobyl Exclusion Zone, except for the 10-kilometer zone where production facilities are located within the competence of the State Agency of Ukraine on Exclusion Zone Management. That is, the flora and fauna of the territory, on which the Reserve is located, has suffered anthropogenic loading for more than 30 years in the consequence of human economic activity.
Taking into account the above it should be noted that the report fully meets the current requirements of the Regulations on the organization of the territories of institutions of the nature reserve fund of Ukraine, approved by the Order of the Ministry of Environmental Protection of 06.07.2005 No. 245. The results of the first stage of the Project of organization of the territory of Chornobyl Radiation and Ecological Biosphere Reserve and protection of its natural complexes will be officially promulgated for the general public, scientists and naturalists, as well as used during the development of the next stages of the said project.