ЛЕДЬ ЖИВІ, АЛЕ ЩАСЛИВІ!

Участь у заходах по відзначенню півстолітнього ювілею Карпатського біосферного заповідника, про який ми розповідали вчора, для нашої невеличкої делегації (Юлия Косько і Татьяна Прибора) не минула без пригод.
Родзинкою ознайомлення з цим унікальним природоохоронним об’єктом мало стати сходження на найвищу гору України Говерлу. Її вершина в 2061 метр над рівнем моря є одночасно найвищою точкою країни.
Отож, 24 жовтня група гостей заповідника (зрозуміло, разом з провідниками) почала сходження на Говерлу. У співробітниць нашого Заповідника, крім прагнення підкорити вершину цієї гори й насолодитись чудовими гірськими краєвидами, було ще одне заповідне бажання: вивісити на найвищій точці України прапор ЧРЕБЗ.
Ось і перша тисяча метрів. Сходження триває. Однак барвиста осінь різко змінюється зимовими пейзажами. І не просто звичайним похолоданням. На людей налітає справжня хуртовина. По коліна в снігу підніматись в гору майже неможливо та й небезпечно. І тоді керівник групи на висоті в 1700 метрів (до вершини залишилось зовсім мало!) приймає рішення повертатись.
Спускатись зі слизької гори – теж випробовування. Тому до готелю всі добрались втомлені, мокрі і ледь живі. Але щасливі! Зрештою: не вдалось підкорення Говерли цього разу – вийде наступного. І символ нашого Заповідника таки майорітиме на її вершині!

А поки гостинні господарі нагріли замерзлих мандрівників смачним гарячим бограчем та настоянкою з чорниць. Таки треба повернутись…