Плата за землю – це обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Платниками податку є:

• Ø власники земельних ділянок, земельних часток (паїв);
• Ø землекористувачі.

Об'єктами оподаткування є:

• Ø земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні;
• Ø земельні частки (паї), які перебувають у власності.
• Ø Базою оподаткування для розрахунку земельного податку є:
• Ø нормативна грошова оцінка (далі – НГО) земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації;
• Ø площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.

Ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку (НГО) яких проведено, встановлюється у розмірі не більше 3% від їх НГО, для земель загального користування - не більше 1% від їх НГО, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 % та не більше 1% від їх НГО, а для лісових земель - не більше 0,1% від їх НГО.

За земельні ділянки, що знаходяться в постійному користуванні суб'єктів господарювання (окрім державної і комунальної форми власності), - в розмірі не більше 12% від їх НГО.

Ставка податку за земельні ділянки, розташовані за межами населених пунктів або в межах населених пунктів, нормативна грошова оцінка яких не проводилася, встановлюється у розмірі:

• Ø не більше 5% від НГО одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області;
• Ø для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 % та не більше 5 % від НГО одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області;
• Ø для лісових земель - не більше 0,1 % від НГО площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області.

! Контролюючі органи обчислюють суми земельного податку та надсилають або вручають особисто платнику за місцем його реєстрації до 1 липня поточного року повідомлення-рішення. Сплатити земельний податок необхідно протягом 60 днів з дня вручення повідомлення-рішення.

Якщо платник податку виявив розбіжності у відомостях про земельну ділянку, що були надані контролюючими органами, йому необхідно звернутись до контролюючого органу за місцем знаходження земельної ділянки з оригіналами документів на право власності, користування пільгою для проведення звірки та уточнення даних.

Відповідно до ст. 281 Податкового кодексу України від сплати податку звільняються:

ü особи з інвалідністю І і ІІ груп;

ü фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років;

ü пенсіонери (за віком);

ü ветерани війни та особи, на яких поширюється дія ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;

ü фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Звільнення від сплати податку за земельні ділянки поширюється на одну земельну ділянку за кожним видом використання у межах граничних норм:

v для ведення особистого селянського господарства - у розмірі не більш як 2 га;

v для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах - не більш як 0,25 га, в селищах - не більш як 0,15 га, в містах - не більш як 0,10 га;

v для індивідуального дачного будівництва - не більш як 0,10 га;

v для будівництва індивідуальних гаражів - не більш як 0,01 га;

v для ведення садівництва - не більш як 0,12 га.

!До переліку видів земельних ділянок, щодо яких фізичні особи мають право на пільги зі сплати земельного податку, не включено земельні ділянки, що утворилися за рахунок переданих за рішенням відповідної ради земельних часток (паїв).

!Якщо фізична особа станом на 1 січня поточного року має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, площа яких перевищує межі граничних норм, така особа до 1 травня поточного року подає письмову заяву у довільній формі до контролюючого органу за місцем знаходження будь-якої земельної ділянки про самостійне обрання/зміну земельних ділянок для застосування пільги.