ГІБРИДИЗАЦІЯ КОНЯ ПРЖЕВАЛЬСЬКОГО

До недавнього часу популяція коня Пржевальського в Чорнобильському заповіднику не мала серйозних проблем із гібридизацією.  Відомо, що ці дикі коні можуть вільно схрещуватись із домашніми кіньми, даючи плідне потомство.

Періодично чорнобильські жеребці виходять за межі Заповідника і намагаються спілкуватись з домашніми кобилками, що додає клопотів їх господарям. І хоча випадки контакту з домашніми тваринами фіксувались, гібридів офіційно зареєстровано не було. Але одна з кобилиць місцевого лісництва ще в довоєнні часи змогла втекти і створити гарем з диким конем Пржевальського. Від того шлюбу і пішли гібридні особини.

Новостворена пара з втікачки-домашньої кобилки і дикого жеребця поселилась в околицях відселеного села Стечанка. Час йшов і потомство від цієї пари підросло і починає розмножуватись. Можливо у недалекому майбутньому і два інші гібридні жеребці з групи холостяків заведуть собі гареми.

В 2025р. почали реєструватись окремі особини гібридного походження в холостяцькій групі коня Пржевальського поблизу с. Запілля. Коні добре вирізняються від інших меншими розмірами зубів і щелеп. Гібриди не мають білого носового «дзеркальця». Але один жеребчик вже створив пару, яка вже має минулорічне лоша. Кобилиця і в цьому році вагітна і скоро з’явиться ще один гібридний нащадок.

Гібридні пржевальці мають дуже привабливий вигляд і у більшій мірі схожі на аборигенних поліських коней. Ці коні в наш час  зникли і навіть тарпановидний польський коник за зовнішністю не такий гарний як чорнобильські гібриди. Поляки свого часу намагались відновити популяцію коника, котрий би нагадував вимерлого тарпана (дикого предка домашніх коней).

Гібридизація є небажаним явищем, оскільки загрожує генетичній чистоті рідкісного виду і така проблема актуальна не лише для Чорнобильського заповідника. У Китаї та Монголії, де коней Пржевальського повернули у дику природу, місцеві кочівники іноді приймають гібридизацію як належне. За  інформацією з відкритих джерел, місцеві скотарі-кочівники не особливо конфліктують, коли якийсь жеребчик-тахі приб’ється до табуна і від нього народиться лоша (тахі - аборигенна назва коня Пржевальського в межах його природного ареалу). Такі гібриди мають міцне здоров’я і непоганий ріст. Утім, через небезпеку змішування видів у степах жеребців-тахі на період гону часто ізолюють, щоб не допустити контакту з домашніми кіньми.

З метою зменшення випадків гібридизації, коней-гібридів можна було б  вилучити з диких табунів, помістити в окремі вольєри та організувати повне їх утримання. Проте, зробити це дуже непросто не тільки через норов і силу цих жеребчиків, але і через законодавчі норми та природоохоронний статус виду.

Текст і фото Сергія Жили

Фото 1 - Цей коник обзавівся власним гаремом. Цей жеребець дещо вищого зросту у порівнянні з пржевальцями. Він більш стрункий і не такий мордатий.







Фото 2 - Типовий вигляд жеребця коня Пржевальського. Завелика грива є у більшості чорнобильських жеребців.







Фото 3 - Холостяцька група молодих коней Пржевальського, в якій є два гібридних жеребці без білого носового дзеркальця.