Екскурсія – спостереження з нагоди Міжнародного дня спостереження за птахами

Мета: ознайомити учнів із життям птахів, зі змінами, що відбуваються в їхньому житті; показати зв’язок змін у житті птахів зі змінами в природі, наводити приклади перелітних й осілих птахів своєї місцевості, пояснювати причини відльоту птахів у вирій; розвивати спостережливість, уміння порівнювати, узагальнювати; формувати навички охорони природи на прикладі птахів.

Обладнання: картки із зображенням птахів, звуковий запис голосів птахів.

Заняття розраховане для дітей дошкільного та молодшого шкільного віку.

Хід заняття

  1. Організаційний момент

Вправа «Погода»
— Яка зараз пора року?
— Який місяць?
— Яке число?
— Тепло чи холодно надворі?
— Який стан неба?
— Які зміни відбуваються в природі з настанням осені?

ІІ. Повідомлення теми і мети заняття

  • Сьогодні ми з вами проведемо спостереження за птахами, які проживають в нашій місцевості.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

  1. Вступна бесіда

Міжнародні дні спостереження за птахами, які проводяться в перші вихідні жовтня – це щорічна акція, яка проводиться фактично у всіх країнах Європи і до якої долучаються всі бажаючі. Під час акції фіксується, які види птахів зустрічаються у тій чи іншій місцевості, в якій кількості, особливості їх поведінки тощо. Основною метою цієї акції є заохочення всіх бажаючих до пізнання світу пернатих і привернення уваги до проблем їх збереження, оскільки внаслідок діяльності людини і забруднення довкілля, чисельність деяких видів птахів значно зменшується або ж знаходиться під загрозою зникнення. Результати своїх спостережень учасники акцій надсилають в товариства охорони птахів, і такі результати опрацьовуються, узагальнюються та оприлюднюються.

  • Яких птахів ви знаєте?
  • Кого із птахів ви бачили у себе біля будинку?
  • Яких птахів ви бачили в лісі? Біля річки, ставу?

З настанням холодів відбуваються зміни у житті птахів. Їм нічого їсти, і частина птахів відлітає у теплі краї. Першими відлітають комахоїдні птахи стрижі, ластівки, солов’ї, тому що набагато зменшується кількість комах; метелики забираються в щілини, де перезимовують до весни; засинають жуки, бабки, надійно ховаються гусениці і личинки. Як тільки замерзають водойми, відлітають водоплавні птахи. Пташки, які на зиму покидають свій рідний край, називаються перелітними. До перелітних пташок належать ластівки, лелеки, зозулі, шпаки, солов’ї, журавлі.

— А чи всі пташки відлітають у теплі краї?

Ні. Є такі пташки, які залишаються зимувати у нас, бо можуть найти собі поживу. Птахи, які не відлітають — це осілі пташки. До них належать горобці, сороки, ворони, сичі, дятли, синиці. Ці пташки полюбляють насіння лободи, подорожника, живляться рештками рослин, а от синиці дуже люблять свіже несолоне сало. А ще на зиму до нас прилітають північні гості: снігурі та омелюхи. Вони живляться ягодами калини та горобини.

 

  1. Робота над загадками

При відгадуванні кожної загадки проводити показ кожної пташки на малюнку, з визначенням їх особливостей (їх розмір, звички, місця проживання, харчування та ін.)

  • Маленький, сіренький,

На соняшник сів,

Надзьобався добре

І далі полетів. (Горобець)

Хто не знає горобця?! Цей маленький птах також уподобав людські поселення й радісно складає нам компанію. В містах і селах можна побачити два види горобців. Горобець хатній – більший, із сірою шапочкою на голові й сірими щоками. І трішки менший та жвавіший горобець польовий, він ходить без шапочки й має чорну цяточку на щоці. Горобці не вибагливі у їжі – живляться насінням та плодами рослин, навесні – комахами.

  • Хто гнізда свого не має,

Яйця іншим підкидає?

Та у лісі в холодку

Все кує: «Ку- ку! Ку- ку!»? (Зозуля)

– Що ви знаєте про зозулю? Майже всі в дитинстві вважали кількість відведених їм років, коли кукувала ця пташка. Всім відомо, що зозуля не бажає сама ростити своїх дітей, а підкидає їх у гнізда інших птахів…

Зозуля – порівняно великий птах: у довжину 30-40 см, у розмаху крил – 65 см. Вона вважається однією з найшвидших, спритних і обережних птахів у світі. Гучне зозуляче „ку-ку” добре знає кожен з нас. Особливо часто цей крик чутно в лісі навесні або літнього ранку. Його неможливо переплутати з голосом якого-небудь іншого птаха. Крик зозулі чути здалеку, проте через скромне забарвлення і звичку ховатися в густих кронах листяних дерев побачити зозулю справді нелегко.

  • Швидко скрізь цей птах літає,

Безліч мошок поїдає,

За вікном гніздо будує,

Тільки в нас він не зимує. (Ластівка)

Ластівки – дуже миролюбні пташки. Вони не люблять і не вміють битись, сваритись. Яєчка висиджує тільки мама-ластівка, а тато носить їй їсти. Про малих ластів’ят подружжя дбає разом, здобуває їм їжу. Ластівки дуже спритно ловлять комашок просто на льоту. Ластівка виводить пташенят аж двічі протягом літа. А на початку осені ластівки збираються у великі зграї. Літають у повітрі, сидять на дротах, готуються до важкого польоту у вирій, аж до далекої Африки.

  • Вірно людям я служу,

Їм дерева стережу.

Дзьоб міцний і гострий маю,

Шкідників ним добуваю. (Дятел)

Дятли – осілі птахи, лишаються в нас протягом цілого року. Та  іноді, шукаючи їжу, досить далеко мандрують, приєднуючись до зграї дрібних комахоїдних птахів. Живляться дятли комахами, серед яких переважають шкідники лісу та саду. Вони належать до групи корисних птахів. Гнізда дятли мостять у дуплах дерев, що самі видовбують. 300 разів на день дятел приносить своїм дітям дорослих комах і їх личинки.

  • Хто це каже: «Кар-кар-кар»?

Хто літає поміж хмар?

Це дзьобата горда пані

Ходить в сірому жупані.

Як зоветься ця матрона?

Знають всі, що це (Ворона)

Сіра ворона відрізняється від грака не лише тим, що в неї чорні лише голова  крила і хвіст. Вона вправніше літає, значно спритніша й кмітливіша. Взимку ворона товаришує  з граками, разом з ними відвідуючи смітники та гріючись на дахах. Та про взаємну допомогу тут і мови бути не може. Сміливо  видирає сіра розбишака їжу в грака просто із дзьоба. Весною ж, коли граки починають свої «толоки», ворони заходяться мостити гнізда, але окремі і на значній відстані одне від одного. Ця обережність врятувала не одного воронячого нащадка, бо зруйнувати одразу всі гнізда неможливо.

Невипадково ворона вважається найкмітливішим птахом. Виявляючи досконалу  пристосованість до олюдненого середовища, вона водночас не втрачає здатності жити за межами міст і сіл. Така універсальність говорить про пластичність виду: це сприяє кращому його збереженню за різних умов.

  • Завіває хуртовина —

І летять на Україну

Милі пташки невеличкі —

Кольорові рукавички.

Як червоні ліхтарі,

Сяють взимку… (Снігурі)

Снігурі – хоч і не найчисельніші, але найвідоміші птахи-зимувальники. Нижня частина тіла яскраво-червона, спинка сіра, хвіст чорний, є білі ділянки під та над хвостом, а крила чорні з біленькими смугами. Голова снігура прикрашена чорною шапочкою, дзьоб короткий, широкий, з гострими ріжучими краями. Очі маленькі, темні та дуже рухомі. На лапках три пальці звернені вперед, один – назад.

  • Шубка з сірого пушку,

Скаче в жовтім фартушку,

Чорний шарфик та шапчина.

Хоч маленька ця пташина,

Та корисна трудівниця,

Називається… (синиця).

Синиць знають всі. Це лісові птахи, які з першими приморозками прилітають до людських осель, бо в лісі бідолашним не вистачає їжі. Вони добре пам’ятають місце, де їх годували минулої зими, і повертаються туди не самі, а зі своїми малюками. У морозні ночі зграйки синиць залазять у дупла, щілини будівель і сплять, тісно притулившись одна до одної, утворюючи пухнасту кулю, із якої стирчать хвостики. Така ночівля допомагає синичкам зберегти тепло. Переживши зиму біля людей, навесні повертаються назад до лісу.

Уночі гуляє,

А вдень спочиває,

Має круглі очі,

Бачить серед ночі. (Сова)

 Сови не здатні рухати очима (на відміну від людини). Сови бачать світ тільки в чорно-білому кольорі. Голова сови може повертатися на 270°. Більшість видів сов є нічними птахами, але є деякі які полюють як вдень, так і вночі (наприклад будинковий сич). Зір і слух сови в 4 рази краще ніж у кішки. Сови не будують гнізда і відкладають яйця без підстилки. Про корм пташеня піклуються обоє батьків.

Пташка ця маленька,

Лагідна, сіренька.

В небесах співає,

Сонце зустрічає. (Жайворонок)

Жайворонок є першим провісником весни. Його характерні трелі лунають над полями й узліссями. Із місць зимування польові жайворонки повертаються у березні або квітні. Улітку він ловить гусінь, стоніг, різних комах та дощових черв’яків. Щонайменше половина його корму не тваринного, а рослинного походження.

Ноги довгі, мов жердини,

Чванькувата ця пташина,

Нові чоботи убрала,

По болоту почвалала. (Чапля)

Місця проживання сірої чаплі – водойми, заплави річок. Вага птиці 1,5-2 кг. Самки менші самців. У забарвленні пір’я переважає сірий колір. Голову і шию дорослих особин прикрашають біло-чорне пір’я. Тому за забарвленням можна визначити вік птиці – дорослі птахи нарядніші молодих.

Меню сірих чапель різноманітне: комахи та їх личинки, невеликі рибки, раки, жаби, ящірки, змії, кроти, гризуни. Помітивши здобич, чапля завмирає, повільно витягає шию і блискавично, як ніби хтось спустив пружину, занурює голову в воду. Кілька секунд – і здобич в дзьобі птаха.

— Чи зустрічали ви цих птахів у своїй місцевості?

ІУ. Закріплення вивченого матеріалу

  1. Гра « Відгадай чий голос»

Дати дітям по черзі прослухати спів пташок та відгадати, якій пташці властиві прослухані звуки.

  1. Дослідницька діяльність

Порівняти горобця з вороною. Розглянути їх зовнішній вигляд. Згадати про їх звички.

  • Які ці птахів, за розміром? (Горобець маленька пташка, ворона – велика)
  • Які їх звички ви знаєте? (Горобець – моторний, а ворона – поважна, хитра і спритна)
  • Чим вони харчуються? (Горобець живиться крихтами, насінням рослин, ворона – птах всеїдний)
  • Як пересуваються горобці? А ворони? (Горобець стрибає, ворона ходить).

Горобці клюють, стрибають, перелітають з місця на місце, ворони важливо крокують, не віддають свою здобич. Вони беруть їжу своїм великим дзьобом, відлітають в сторонку, їдять або ховають.

Звернути увагу на загальні ознаки: тіло всіх птахів вкрите пір’ям, мають дзьоб, два крила, дві лапки.

  • Чи є вороги у птахів? Як ми можемо допомогти птахам? (Діти розповідають про збирання корму і виготовлення годівниць для птахів.)
  1. РУХЛИВА ГРА «ГОРОБЦІ-СТРИБУНЦІ»

Мета: закріплювати знання про характерні пересування птахів, вчити імітувати їх голос.

Хід гри

На майданчику креслять коло діаметром 6–8 м. За допомогою лічилки обирають ведучого. Усі інші діти — «горобці» —  утворюють коло. Ведучий — «великий птах» (ворона) — стає у центр кола. За командою вихователя «Гру почали!» «горобці» стрибають на одній нозі в коло й вистрибують із нього. «Великий птах» (ворона), бігаючи в колі, не дає «горобцям» збирати «зерна» і «дзьобає» їх (торкається рукою дітей, які перебувають у колі). Учасник, якого «дзьобнув великий птах», виходить із гри. «Горобці» намагаються якнайбільше побути в колі, ухиляючись від «великого птаха». Найбільш спритними вважаються ті учасники, яких ведучий жодного разу не торкнувся рукою.

«Великий птах» може торкатися «горобців» тільки в межах кола. Його змінюють кожні 1–1,5 хвилини, призначаючи на цю роль найспритніших.

 

У. Підсумок заняття

—   Ось і завершилося наше спостереження за птахами в осінній природі. Що нового ви дізналися?

– Коли повертатиметеся додому або гулятимете із друзями, намагайтеся спостерігати за хмарами, за листям, що падає, за птахами, що відлітають в теплі краї, за останніми комахами, послухайте звуки крапель дощу і шелест листя і багато чого іншого, чим багата рідна природа.