ГІДРОСПОРУДИ В ЗОНІ: ЯК ВИКОРИСТОВУВАТИ ЕФЕКТИВНІШЕ?

Значна територія Чорнобильського заповідника – це площі, що в минулому зазнали істотного антропогенного впливу. Масштабні меліоративні роботи – суттєва його частина.

Після аварії на ЧАЕС в зоні відчуження використовували гідромеліоративні системи, споруджені у 50-60-х роках минулого століття. В 1994 році було розпочато будівництво нових споруд – намивних дамб.

Аби запобігти виносу радіонуклідів через водні потоки, штучно понижували рівень води: на сухих ділянках радіонукліди «завмирали». Однак заниження рівня грунтових вод спровокувало інші проблеми. В першу чергу, підвищилась ймовірність виникнення пожеж. Крім того, почали масово всихати соснові насадження.

На сьогодні радіологічна ситуація на цій території дещо змінилась. Можливість міграції радіонуклідів водними шляхами зменшилася в рази. Натомість повітряним шляхом, під час лісових пожеж, – істотно зросла.

Тому спеціалісти ставлять під сумнів ефективність використання гідромеліоративних споруд саме для осушення території. А от у якості інструментрію для попередження пожеж на торфовищах та поновлення природного водного режиму – цілком прийнятно.

Таку думку висловив начальник відділу екології флори та фауни Заповідника Денис Вишневський. Також він підкреслив, що вказаний режим використання гідромеліоративної системи призведе не тільки до економії ресурсів, а й до створення притаманних цій місцевості водно-болотних угідь.

З метою оцінки стану та ефективності подальшого використання гідроспоруд, що знаходяться на території Заповідника та 10- кілометрової зони, 19 вересня представники Чорнобильського заповідника (Д.А. Вишневський), ДСП «Екоцентр» (С.М. Обрізан), НДІ гідрометеорології НАУ ДСНС (О.В. Войцехович, Г.В. Лаптєв) провели робочу зустріч з виїздом на деякі гідрооб’єкти зазначеної території.

Науковці сподіваються, що дана зустріч – це лише підготовчий етап для подальших масштабних досліджень та практичного втілення їх результатів.