КАЖАНИ ПОТРЕБУЮТЬ ОХОРОНИ

У ніч з 20 на 21 вересня у світі відзначається одне з незвичайних природоохоронних свят – Ніч кажанів. Мета його проведення – привернути увагу громадськості до проблем рукокрилих, особливо – їх охорони.
Існує Міжнародна угода про охорону кажанів, підписана низкою країн. Свято цих дивовижних тварин зародилось в Європі. Тому в ці дні в багатьох європейських країнах проводяться відповідні лекції, виставки, семінари. А в святкову ніч організовуються екскурсії, під час яких можна побачити рукокрилих в їх природному середовищі.
Кажани зустрічаються практично всюди, крім полярних районів і високогір’їв. Майже всі летючі миші – безпечні. Є, щоправда, кілька видів кажанів-вампірів з великими і гострими зубами, які харчуються кров’ю дрібних гризунів, птахів, а зрідка – й домашньої худоби. Але вони водяться в Латинській Америці. А от в Україні всі кажани – комахоїдні. І приносять суттєву користь, знищуючи шкідливих комах.
Ці ссавці мають незвичну будову, завдяки якій оволоділи мистецтвом польоту. Чотири довгі пальці сильно розвинених передніх кінцівок підтримують крило. Довгий вузький хвіст, що дорівнює довжині голови, обтягнутий літальної перетинкою. Пальці задніх кінцівок з кігтями вільні від перетинки: ними кажани чіпляються за гілки і виступи, повисаючи вниз головою.
Чому кажани ведуть саме нічний спосіб життя? У них дуже слабкий зір, пристосований тільки до темряви. Зате чудово розвинені нюх і слух, які допомагають полювати і орієнтуватися в просторі.
На сьогодні багато видів кажанів знаходяться на межі зникнення. Проблема особливо загострилася в останні десятиліття, що пов’язано з вирубками дуплистих дерев (саме в дуплах більшість цих звірків знаходять притулок), застосуванням різних отрутохімікатів (летючі миші гинуть, наївшись «отруєних» комах) і переслідуванням з боку людини.
На території Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника нині зафіксовано 9 рідкісних видів цих тварин . Це – руда і мала вечірниця, пізній кажан, лісовий нетопир і нетопир-пігмей, двоколірний лилик, водяна нічниця, вухань звичайний. Але особлива гордість – широковух європейський, якого за 11 років вдалося зафіксувати вдруге. Всі вони занесені до Червоної книги України. А широковух має ще й високий охоронний статус у Європі. Також в зоні зафіксовано появу велетенської вечірниці – найбільшого і дуже рідкісного кажана Європи.
Всі види місцевих кажанів мають охоронний статус згідно з міжнародними договорами, підписаними Україною: Угодою про збереження популяцій європейських рукокрилих, Бернською конвенцією про охорону дикої флори та фауни і природних середовищ в Європі, а також Боннською конвенцією про збереження мігруючих видів диких тварин. Адже ці комахоїдні тварини є невід’ємним компонентом наземних екосистем і однією з ключових груп в програмах моніторингу стану біоти та природних комплексів.

Фото з сайту Державного агентства України з управління зоною відчуження