ОЦІНКА МЕЛІОРАТИВНОЇ СИСТЕМИ ЗОНИ

5-6 лютого на базі Українського гідрометеорологічного інституту та Державне агентство України з управління зоною відчуження відбулися чергові робочі зустрічі в рамках проекту iCLEAR.

Ключове питання, винесене на розгляд науковців та управлінців цього разу – необхідність перегляду стратегії управління водними об’єктами у зоні відчуження.

В.о. директора Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника Олександр Галущенко відзначив, що потреба в оновленні згаданої стратегії викликана, крім усього іншого, створенням у зоні відчуження нового об’єкту природно-заповідного фонду, за площею – найбільшого в Україні. Саме на території новоствореного заповідника зі специфічним статусом та режимом функціонування, що регламентується, в першу чергу, Законом України «Про природно-заповідний фонд», і знаходиться переважна більшість водних об’єктів.

На даний час на території зони відчуження налічується 27 меліоративних систем загальною площею 25 тис. га (6.6 га – торфовища). Вік більшості складових меліоративних систем – понад 40 років. Сьогодні вони практично не експлуатуються. Значна кількість каналів (70-80%) – евтрофіковані й заросли очеретом та рогозом. Загальна довжина магістральних каналів – 160 км.

Загалом територія зони відчуження налічує 109 гідротехнічних споруд, більшість з яких не експлуатується або потребує ремонту. Тому за існуючих умов досить важко зробити якісь конкретні висновки щодо їх потенційної функціональності чи доцільності відновлення. Такі заходи можуть бути нераціональними і потребують індивідуальної уваги й обґрунтування для кожного з об’єктів.

На думку експертів, аналіз сучасного режиму водних об’єктів у зоні відчуження та інвентаризація водних систем і споруд повинні стати одними з пріоритетних напрямів під час розробки нової стратегії поводження з водними об’єктами зони відчуження ЧАЕС.

Заступник директора з наукової роботи та міжнародної співпраці Тарас Мельничук зазначив, що в цьому контексті для Заповідника важливо визначити три завдання, які вирішує меліоративна система: природоохоронне – підтримка існування водно-болотних угідь; інфраструктурне – забезпечення функціонування пожежних водойм та наукове – дослідження радіоекологічно забруднених ділянок. Зважаючи на це, до робіт з оцінки природоохоронного потенціалу меліоративної системи зони відчуження необхідно залучати в першу чергу фахівців Заповідника.