ЗИМОВИЙ ОБЛІК ПТАХІВ: ДЕ ВОВКИ, ТАМ І ОРЛАНИ…

Фахівці Чорнобильського заповідника вдруге за час існування цієї природоохоронної структури (не забуваймо, що діє вона лише третій рік) займались зимовим обліком птахів. Цьогорічний облік проводили з експертом Українського центру дослідження хижих птахів Сергієм Домашевським, котрий вже десять років займається цим в зоні відчуження, а тому може багато розповісти про тамтешній світ пернатих.

Експедиції для дослідження птахів на території Заповідника взимку фахівці намагаються здійснювати не тільки в кінці січня (під час всесвітньо відомої екологічної акції «Великий зимовий облік птахів»), а кожного місяця найхолоднішої пори року. В першу чергу, щоб відзначити будь-які зміни чисельності птахів помісячно, тобто окреслити рівень динаміки їх популяцій.

Хижі птахи дуже вибагливі до умов навколишнього середовища. Займаючи верхні шаблі трофічної мережі, вони ніколи не бувають чисельними. Крім того, завдяки такому положенню в ланцюгу харчування, вони є чутливими індикаторами змін у навколишньому середовищі.

Цієї зими експедиції проводились тричі – в грудні, січні та лютому. Перші два етапи дослідження цікаві тим, що науковці зафіксували на території Заповідника малого та великого яструба, орябка, тетерука, сорокопуда сірого. Під час третьої експедиції – нещодавньої – в зоні відчуження помітили двох  канюків звичайних та одного зимняка (канюка мохноногого).

Проте щоразу особливу увагу дослідники звертали на проживання в зоні червонокнижного орлана-білохвоста. Хижий велетень з розмахом крил до двох з половиною метрів, на відміну від багатьох інших пернатих хижаків, будує тут гнізда, розмножується й годується тим, що вполює сам чи інші – наземні –  хижаки. Частина угрупування орлана складають прийшлі птахи, які мігрують через зону відчуження.

Орлан, насамперед, є птахом-рибалкою, а також мисливцем на водно-болотних птахів, тому й селиться він поближче до водойм (боліт, озер, річок). Саме тому взимку  дослідники обстежують в першу чергу незамерзлі їх ділянки. Проте в грудні більшість водойм була вкрита кригою. Через що майже всі види водно-болотних пернатих, а за ними й орлани-білохвости, відкочували в інші місця.

Та існує не менш результативний метод пошуку орланів –  виявлення залишків великих тварин. У таких місцях концентруються не лише великі хижі птахи, а й дрібні – воронові та інші. Таким чином дослідники виявили місце в долині річки Прип’ять, де сіроманці вполювали дикого кабана. На його рештках бенкетували 4 орлани.  Іншим місцем концентрації їх була меліорована ділянка на р. Несвіч зі шлюзом, де спостерігали 6 птахів. На правому березі Прип’яті та її притоках відзначено лише одного птаха.

Загалом в середині грудня науковці зафіксували  18 орланів-білохвостів. Така ж чисельність птахів була відмічена в січні. Серед них – 8 дорослих та 6  молодих. Вік ще двох птахів не вдалося встановити через велику відстань. Найбільшу кількість хижаків-велетнів дослідники зустріли саме навколо місць полювання вовків. Хоча орлани і самі можуть вполювати якусь дрібну живність (інколи навіть зайця) чи невеликих ослаблених птахів.

У третій –  лютневій –  експедиції спостерігачам, можна сказати,  пощастило. За час досліджень вони зафіксували аж 28 орланів. 27 з них були помічені практично скупчено –  на відстані 5-6 кілометрів. Можливо, їх привабили  залишки чиєїсь здобичі. Проте ближче дослідникам підійти не вдалося, оскільки для цього потрібно було б перейти через лід, який в цей час вже дуже крихкий.

Експерти підтвердили попередні спостереження, що на території Чорнобильського заповідника орлани добре себе почувають і їх популяція, як мінімум, стабільна. Загалом можна говорити, що сьогодні в зоні мешкає не менше сорока цих хижих птахів.

Нещодавно в інтернет-мережі промайнула цікава інформація від співробітників НПП «Нижньосульський» (Полтавська область): мовляв, ними зафіксовані два випадки вдалого полювання дорослих орланів на молодих козуль європейських.

Така сила й войовничість  загалом не притаманні цьому хижому птаху, тому ми попросили прокоментувати інформацію експерта-орнітолога Сергія Домашевського: а раптом орлани і в зоні, хоч і зрідка, але полюють на дрібних копитних?

Науковець запевнив, що ці птахи не подужають вполювати не те що представника будь-яких копитних: їм не під силу навіть дорослий сильний заєць. Але орлани (як і деякі інші хижі пернаті) можуть здійснювати фальшиві атаки, граючись або лякаючи потенційну здобич. Очевидно, саме такі атаки-падіння могли спостерігати працівники «Нижньосульського» природного парку. А потім і бачити рештки козуль, кабанів чи ще якоїсь дичини, впольованої вовками, але принесеної орланами до місць своїх гніздувань. Звісно, що й в зоні відчуження ці великі птахи самі не вполювали ще жодну козулю. А от результатами полювання вовків вони вміють користуватися добре…