Науковці Заповідника, серед інших завдань, досліджують абіотичні компоненти середовища (клімат, гідрологічний режим водних об’єктів), які впливають на життєдіяльність живих організмів.

Відносно новими для наукового відділу методами є вимірювання деяких основних гідрохімічних показників з використанням спеціального багатофункіонального приладу – мультиметра Horiba, отриманого як допомога в рамках японсько-українського проєкту SATREPS.

Днями були обстежені річки Прип’ять та Уж на кількох ділянках у межах Заповідника, деякі меліоративні канали й озера.

За результатами досліджень науковці стверджують, що кисневий режим річок Прип’ять та Уж наразі є сприятливим для життєдіяльності риб та інших водних тварин, оскільки виміряний вміст розчиненого кисню у воді перевищує гранично допустиму концентрацію (ГДК), яка для більшості видів риб становить 6 мг/л.

Натомість, у воді обмілілих меліоративних каналів та невеликих лісових озер вміст кисню зменшився нижче ГДК, що є несприятливим фактором.

Кисень надходить до води з атмосфери та виділяється у водоймі внаслідок фотосинтезу водних рослин. Саме тому на ділянках з поширенням водної рослинності вміст розчиненого кисню виявився до двох разів вищим порівняно з відкритими мілководними плесами, де переважає розкладання органіки, що супроводжується споживанням кисню.