Донор – ГЕФ/ЮНЕП (Глобальний екологічний фонд через Програму ООН з навколишнього середовища;

Бенефіціар – Міністерство екології та природних ресурсів та Державне агентство України з управління зоною відчуження;

Реципієнт – Чорнобильський радіаційно-екологічний біосферний заповідник;

Ціль проекту – посилення збереження та управління запасами вуглецю та біорізноманіттям на лісових та нелісових землях Чорнобильської зони відчуження;

Термін дій проекту – 26.02.2015-01.06.2024. Заповідником розпочато діяльність у 2017 році.

2015-2017 роки:

1. Здійснено оцінку стану та розвитку ландшафтів і біорізноманіття на території Чорнобильської зони відчуження (ЧЗВ) із поглибленим аналізом флори та фауни;
2. Здійснено оцінку розподілу радіонуклідів і впливу промислових об'єктів в Чорнобильській зоні відчуження;

2017-2020 роки:

1. Розроблено проект організації території Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника та охорони його природних комплексів (менеджмент план Заповідника), який затверджено наказом Міндовкілля
   від 09.11.2021 № 737;
2. Розроблено проект землеустрою Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника, який затверджено розпорядженням Кабінету Міністрів України від 10.09.2022 № 799;
3. Розроблено план управління пожежами та систему підтримки прийняття рішень щодо попередження, раннього реагування та радіологічного-безпечного гасіння лісових пожеж у зоні відчуження;
4. Створено Кризовий центр в зоні відчуження, який укомплектовано сучасним облданням для моінтрингу ситуації в Чорнобильській зоні відчуження (було зруйновано під час військової агресії рф);

2023  рік: 

1. Проведено низку екопросвітницьких заходів: семінари, конференції, конкурси. Крім того проведено міжнародну конференцію щодо обрахування збитків нанесених об’єктам природно-заповідного фонду внаслідок агресії російської федерації із залученням міжнародних експертів;
2. Започатковано створення геоінформаційного порталу Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника, де акумульовано результати наукових досліджень з вивчення флори та фауни, ландшафтного різноманіття, радіаційного моніторингу, а також досліджень водних об’єктів зони відчуження починаючи з 1986 року – аварії на Чорнобильській АЕС. Завершення робіт заплановано у 2024 році.

Під час реалізації спільного з ГЕФ/ЮНЕП проєкту нашими партнерами стали:

-         Національний університет біоресурсів і природокористування України (НУБІП);

-         Український науково-дослідний інститут сільськогосподарської радіології;

-         Чорнобильський центр з проблем ядерної безпеки, радіоактивних відходів і радіоекології;

-         Український науково-дослідний інститут сільськогосподарської радіології;

-         Регіональний східноєвропейський центр моніторингу пожеж;

-         ТОВ «Інститут радіаційних вимірювань та розробок»;

-         ТОВ «Центр екологічного управління»;

-         ТОВ «Подільський земельний центр»;

-         ГО «Екологічний простір»;

-         ГО «Українська аеро-геодезична асоціація»

-         Інші наукові та громадські організації, які опосередковано приймали участь у проєкті. 

Щодо започаткування II-ї фази проєкту

Аналіз виконаних Заповідником робіт за 2015-2023 роки свідчить про їх спрямованість на становлення Заповідника як об’єкта природно-заповідного фонду, а також започаткування його діяльності, проведення низки системних науково-дослідних робіт та підготовки нормативно-розпорядчих документів (проєкт землеустрою та організації території Заповідника).

Наразі Заповідник працює над пропозиціями щодо можливості започаткування ІІ-ї фази Проєкту. Очікується, що основними напрямами ІІ-ї фази буде:

1. Розгортання комплексної системи охорони лісами;
2. Поглиблене вивчення Червонокнижних видів флори та фауни;
3. Розробка сценаріїв кліматичного моделювання та адаптації Чорнобильській зоні відчуження до змін клімату;
4. Здійснення економічної оцінки екосистемних послуг Чорнобильської зони відчуження;
5. Впровадження комплексної системи гідрометерологічного спостереження за водними об’єктами;
6. Впровадження керованого рівайлдингу (відновлення), зокрема виведення з експлуатації меліоративно-осушувальних систем із приведенням їх до природного стану;
7. Створення центру реабілітації диких птахів та тварин;
8. Створення та підтримка телеграм-каналу Чорнобильської зони відчуження;
9.  Закупівля безпілотних літальних апаратів для патрулювання території Заповідника та виявлення пожеж;

10.  Проєктування та будівництво візит-центру Заповідника.

Крім того, згідно із Проектом організації території Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника та охорони його природних комплексів, планується зміцнення матеріально-технічної бази, шляхом закупівлі різноманітного обладнання та приладів, а також транспортних заходів.

Ураховуючи викладене слід зазначити, що започаткування та впровадження ІІ-ї фази проєкту забезпечить стрімке зростання Заповідника як найбільшого та найпотужнішого об’єкта природно-заповідного фонду України, сприятиме його подальшій розбудові та приверне уваги до проведення спільних наукових досліджень із залученням іноземних фахівців та міжнародної технічної допомоги.