Чорнобильський радіаційно-екологічний біосферний заповідник

Чорнобильський радіаційно-екологічний біосферний заповідник
Chornobyl Radiation and Ecological Biosphere Reserve

Новини Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника.
[1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19] [20] [21] [22]

ДОСЛІДЖЕННЯ ГІДРОСФЕРИ 2023-02-27 10:15:45
Одним з компонентів спостереження за навколишнім середовищем у Заповіднику є гідросфера – річки, озера, болота. За можливості, досліджуються й підземні води. Це важливо для оцінки забезпечення ландшафтів вологою та впливу кліматичних змін. У цьому році ми розпочали спостереження за підземними водами. Для цього використовуємо в покинутих населених пунктах криниці, в яких з періодом один місяць вимірюється рівень ґрунтових вод. Наразі мережа спостережень нараховує п’ять точок.

ЯПОНЦІ НАДАЛИ ОБЛАДНАННЯ 2023-01-23 14:27:38
У рамках спільного українсько-японського проєкту SATREPS («Покращення радіаційного контролю навколишнього середовища та законодавчої бази для екологічної реабілітації радіоактивно забруднених територій») японська сторона надала Чорнобильському заповіднику обладнання для проведення оцінки радіаційного стану навколишнього середовища. Новітні прилади дозволять поглибити радіобіологічні та радіоекологічні дослідження, що постійно проводяться науковцями Заповідника.

ВЕДМЕДЯ ЗАФІКСУВАЛИ ЗНОВУ 2023-01-05 15:55:06
Ведмідь бурий (Ursus arctos) відомий майже кожному з дитинства. Він зайняв почесне місце у міфах, казках та літературі. До 17-го ст. ареал цього найбільшого хижака охоплював усю лісову та лісостепову зони нашої країни. Втім, звір, який у суспільній уяві є символом дикої сили, виявився вразливим до антропогенного перетворення природного середовища. На початку 20-го ст. ведмідь зберігся лише в Карпатах. Про його появу у зоні відчуження ЧАЕС почали говорити у 2001-2002 роках. Проте ознак постійної присутності виду на території тоді виявлено не було. У 2010 році зафіксовано «задири» ведмедя на стовбурі сосни (ідентифіковані кваліфікованими зоологами).

ЧОМУ В ЛОСІВ СВІТЯТЬСЯ ОЧІ? 2022-12-26 14:34:38
Трохи моторошний погляд із зіницями, що виблискають у сутінках… Ні – радіація тут ні до чого. У деяких тварин, які бувають активними вночі (здебільшого, ссавців – лосів у тому числі), очі світяться через особливий шар позаду сітківки. Називається він "tapetum lucidum" (лат. tapetum – покривало). Основна функція цього відбиваючого шару в тому, щоб збільшити кількість світла, яке сприймають фоторецептори в очах. А, отже, тварина досить добре бачить у темряві. Лосю таке «нічне бачення» особливо стає в нагоді влітку, коли вдень дістають спека й комарі, а от вночі можна спокійно поїсти.

Російські окупанти знищують екосистему навколо Запорізької АЕС 2022-11-23 19:13:53
Навколо захопленої російськими військовими в березні цього року Запорізької АЕС та прилеглої території, поряд з ядерними загрозами постає й ряд екологічних. Криза, що склалася сьогодні біля станції та в 30-ти кілометровій зоні навколо неї, несе незворотні процеси в екосистемі. Зупинка блоків ЗАЕС призвела до зниження температури води у ставку-охолоджувачі від звичних +18 до +11. Це спровокувало масове вимирання риби, яка виконує важливу функцію з покращення якості води, що є найважливішим технічним компонентом для роботи АЕС. За попередньою оцінкою фахівців, якщо найближчим часом температура води не підвищиться, на поверхні водойми і на березі можуть опинитися 1 000 тонн мертвої риби.

САРНА - ХРОМІСТКА 2022-11-21 10:18:24
Повернемось до ще однієї дивовижної світлини, яку зумів зробити минулої зими співробітник Заповідника Сергій Домашевський. В його професійний об’єктив потрапив ось цей надзвичайно рідкісний екземпляр сарни європейської. Нетипове біло-кремово-рудувате хутро дикої кози – ознака хромізму. P.S. Не плутати з альбіносами, які мають білий волосяний покрив, червоні очі й білуваті кігті. На заповідній території таки нема мутантів, зате, виявляється, є хромісти.

Дослідження в рамках проекту SATREPS - тривають 2022-11-07 09:32:49
Співробітники наукового відділу Чорнобильського заповідника провели дослідження екології мишоподібних гризунів на території водойми -охолоджувача ЧАЕС. Дослідження здійснювались у рамках японсько-українського проекту від SATREPS («Покращення радіаційного контролю оточуючого середовища та законодавчої бази в Україні для екологічної реабілітації радіоактивно забруднених територій»). Таким чином, незважаючи на воєнний стан, Заповідник виконує в рамках проекту заплановані завдання.

УЧАСТЬ У МІЖНАРОДНОМУ СЕМІНАРІ 2022-10-10 10:34:26
Співробітники Чорнобильського заповідника увійшли до складу української делегації, яка взяла участь у роботі міжнародного семінару «Environmental Radioactivity Risks in Ukraine», що проходив цього тижня у Варшаві. Науковці виступили з двома доповідями щодо результатів дослідження мишоподібних гризунів водойми-охолоджувача ЧАЕС в рамках україно-японського проекту SATREPS та про лісові пожежі як наслідок російського вторгнення. Окремо розповіли про втрати, яких зазнала інфраструктура Заповідника та природні комплекси внаслідок бойових дій. Детальніше про семінар читайте на офіційній сторінці ДАЗВ за посиланням: https://www.facebook.

План дій щодо збереження та відтворення зубра (Bison bonasus L., 1758) в Україні 2022-10-05 23:04:40
ЗАТВЕРДЖЕНО наказ Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України ___________2022 р. №_____ План дій щодо збереження та відтворення зубра (Bison bonasus L., 1758) в Україні № з/п Заходи зі збереження та відтворення виду * Виконавці Термін виконання, роки 1 Створення експертної ради (координаційного центру) з питань збереження та відтворення зубра Національна комісія з питань Червоної книги України (за згодою) Міндовкілля Держлісагентство Інститут зоології ім. І. І.

Детальна інформація про заходи Плану дій щодо збереження і відтворення зубра (Bison bonasus L., 1758) в Україні 2022-10-03 14:57:24
Загальна частина Зубр європейський (Bison bonasus L., 1758) – найбільший представник ряду Парнокопитних (Artiodactyla) родини Порожнисторогих (Bovidae) у фауні України. Поширений у Карпатах, Лісостепу та на Поліссі. Через надмірний і неконтрольований промисел зубра впродовж XVII-XIX століть, його існування опинилося під загрозою. У більшості країн Європи мало місце його цілковите знищення. На більшій території свого природного ареалу вид зник у час Першої світової війни. Це зумовило термінові заходи з охорони виду (у т. ч. заборону полювання), відновлення втрачених популяцій, створення заповідних ділянок у межах його середовищ існування (оселищ) тощо. Сучасний стан популяції зубра в Україні показує, що надання йому у 1980 р.

Чорнобильський радіаційно-екологічний біосферний заповідник Tel: +38 (044) 275-01-88 Електронна пошта: info@zapovidnyk.org.ua