Заповідник Діяльність Офіційні документи Проекти Громадянам Пропозиції Контакти Новини ми у facebook






Чорнобильський радіаційно-екологічний біосферний заповідник

ЛЕБЕДІ ЗОНИ
11.08.2020

Добігає кінця гніздовий період у птахів. Останніми на крило піднімаються птахи великого розміру, як наприклад лебеді, змієїди.

Найбільш поширений в Україні – лебідь-шипун. Лебідь – птах-символ, котрого охороняє, перш за все, громадська позиція, традиції, а вже потім – українське законодавство, Директиви ЄС про охорону диких птахів, Бернська та Боннська конвенції.

Шипун – птах великого розміру. Маса тіла 8,0-12,5 кг, довжина 140-160 см. Розмах крил 208-238 см. У молодих птахів оперення в перший рік життя сірувато-буре, хоч зрідка трапляються білі особини. Виріст біля основи верхньої щелепи відсутній. Наступного року після линяння птах стає майже білим, а на третій рік життя – білосніжним.

Дорослий лебідь-шипун відрізняється від дорослого лебедя-кликуна і малого лебедя червоним дзьобом. Від дорослого малого лебедя – більшими розмірами. Зрідка подає короткі неголосні звуки, схожі на «кіорр». Зблизька птах при погрозі шипить. Саме через ці звуки вид отримав свою назву. Літає, як і усі гусеподібні, витягуючи шию уперед, залишаючи тіло і крила далеко позаду. Політ повільний, з характерним скрипінням махових пер, під час польоту шия витягнута вперед; в шлюбний період, плаваючи, нерідко шию тримає зігнутою S-подібно, а плечові пера дугоподібно піднятими; не пірнає, але живлячись, часто занурює голову у воду. Вид населяє зарослі водною рослинністю водойми – лимани, озера, ставки, іноді болота.

Лебідь-шипун гніздиться біля води в очеретах на дрібних озерах або в заплавах великих річок. У три місяці молоді лебеді добре літають і разом з дорослими прямують до місць зимівлі. До наступної весни молодь тримається разом з батьками, а потім згуртовується в окремі групи. Тільки у трирічному віці молодий лебідь стає бездоганно білим, а статевої зрілості досягає на четвертому році. Харчується рослинами. Знаходить їжу під водою або на суходолі.

В синантропних птахів значну частку раціону складають хліб й інші продукти від людини. Шипун легко приживається в неволі та в умовах напіввільного утримання; його часто розводять на водоймах міських парків і садів як декоративного птаха.

В наш час йде помітна експансія лебедя-кликуна у південному напрямі і цей вид заселяє все нові і нові території. Ймовірно, це відбувається з причини зниження загибелі птахів від відстрілу та з інших причин.

Скоріше всього, найближчим часом відбуватиметься стрімкий ріст чисельності кликуна. Фахівці пророкують, що найближчим часом цей вид стане серед лебедів головним на гніздуванні в Білорусі.

В районі Чорнобильського  біосферного заповідника кликун – звичайний на зимівлі. Його чисельність  у Білорусі оцінюють в 40-50 пар.

Малий лебідь – рідкісний. Цей вид переважно зустрічається разом зі зграями кликуна.

Чорний австралійський лебідь до поки в Україні не зустрічається, але він вже акліматизувався у деяких країнах Європи.

Існує синантропна, напівсинантропна і дика популяції (екотипи) лебедів. Дика популяція – порівняно нечисельна. Очевидно, обліки чисельності цього виду необхідно проводити окремо для дикої і синантропної популяції лебедів. Багато напівсинантропних птахів в Україні гніздяться на ставках і вони є справжньою окрасою сільського пейзажу. Підгодівля цих птахів дітворою є ефективною формою виховання доброзичливого ставлення не тільки до птахів, але і до охорони дикої природи.

Велика кількість лебедів лишається в нас зимувати: їх рахунок йде на тисячі. Так, тільки у Білорусі зимує 0,5-2 тисячі особин. В перспективі лебідь буде все більше лишатись зимувати в Україні, й до цього необхідно звикати.

В наш час міграції птахів відбуваються навіть у грудні. При цьому вони здатні за добу пролетіти 300 км!

Зима для лебедя – складний період. В цей час вони гинуть найбільше. Птахи, звиклі до підгодівлі, змінюють свою поведінку. Вони не летять на південь з різних причин, але з цього приводу в жодному разі не потрібно панікувати. Такі зміни в поведінці птахів – прогнозовані й некорисні для дикої популяції. А от для синантропних лебедів таке явище – закономірне й, очевидно, доцільне. Шансів вижити у призвичаєних до людської підгодівлі птахів під час міграції – не особливо багато. За нинішніх погодних умов взимку, при періодичній правильно організованій підгодівлі і періодичному прорубуванні ополонок на ставках, цей вид здатний успішно тут зимувати. Коли птахи не хворі і не травмовані, то організовувати їх відлов чи зайвий раз їх турбувати – не варто. Лебідь здатний злітати з льодової поверхні і при бажанні може полетіти. Більше того, самостійне вилучення птахів звичайним громадянам заборонене. Людей можна зрозуміти, коли з настанням холодів вони починають телефонувати про необхідність порятунку лебедів.

При надмірній підгодівлі птах звикає до комфортного життя і втрачає стимул до перельоту. Смачна калорійна їжа, котра дістається птахам легко, не змушує їх шукати корм у природі. Тому підгодовувати лебедів потрібно в міру, щоб вони не стали лінивими нахлібниками людини.

Короткочасні похолодання тривалістю до двох тижнів птахи легко витримують. Дехто переймається тим, що лебеді можуть вмерзнути в лід. Насправді такі випадки – майже невідомі. Птахи можуть тривалий час нерухомо  сидіти чи стояти на льоду, але це не впливає на їх стан здоров’я. Замерзають хворі або виснажені пернаті, котрі не мають достатньої кількості жирових запасів.

Загалом запаси жиру в лебедя можуть складати до 1,5 кг! Жир потрібний не тільки як запас енергії, але разом з оперенням він добре зберігає тепло і не дає птаху замерзнути. При низькій температурі, коли лебеді не мають можливості добувати собі їжу у природі, їх доцільно підгодовувати зерновими кормами, котрі можна злегка проварити. Годувати хлібом варто лише тоді, коли птахи додатково добувають їжу у природі.

Для зимівлі в межах України для лебедів достатньо теплої води і турботливих опікунів, а тому, зазвичай, зимівля цих птахів проходить успішно.


Чорнобильський радіаційно-екологічний біосферний заповідник Tel: +38 (044) 275-01-88 Електронна пошта: info@zapovidnyk.org.ua