Заповідник Діяльність Офіційні документи Проекти Громадянам Карти ГІС Флора Фауна Контакти Новини Благодійність Відвідування заповідника ми у facebook






Чорнобильський радіаційно-екологічний біосферний заповідник
Chornobyl Radiation Ecological Biosphere Reserve
Заєць сірий.

Клас Ссавці Mammalia  

Ряд Зайцеподібні Leporiformes (Duplicidentata, Lagomorpha)  

Родина Leporidae

Рід Заєць Lepus

Lepus europaeus (Pallas, 1778)

Охоронний статус

В Україні охоронного статусу немає. Звичайний мисливський вид. Останнім часом став малочисельним переважно з причини переходу сільського господарства на високоінтенсивні технології вирощування соняшнику і кукурудзи.

Опис зовнішнього вигляду

Довжина тіла 55—70 см, довжина клиноподібного хвоста 8—12 см, вага 4—10 кг. Задні ноги в русака набагато довші за передні, ступні вузькі і витягнуті, повністю вкриті шерстю. Вуха довгі, ланцетоподібні, пригнуті до голови, заходять далі, ніж кінець морди; по зовнішньому краю вуха йде темна смуга.

Влітку хутро зайця сірого кольору, жовто-руде з боків і бурувате на спині, а на зиму воно біліє з боків, на відміну від зайця-біляка, у якого хутро взимку чисто біле, за винятком вух. У нього вуха значно довші, ніж у біляка. Відігнуті вперед, вони заходять на кінчик носа. Хвіст також довгий, зверху чорний, знизу білий.

На пухкому снігу відбитки слідів задніх лап сягають ширини 6 см, пальці трохи розходяться в сторони. Він рідше, ніж заєць-біляк, петляє і здвоює сліди, повертаючись по власному сліду назад.

 

Екскременти кулястої, горіхоподібної форми, зустрічаються поодиноко або купками; як правило вони темніші, ніж у біляка.

Опис екології виду

Заєць сірий або русак - широко поширений вид в Чорнобильському заповіднику і Україні. Заєць сірий надає перевагу місцевості, де сільськогосподарські угіддя посідають 50 % і більше, а також місцям з таким мікрорельєфом, де товщина снігу не перевищує 30 см.

Заєць сірий активний цілий рік. Протягом доби — найбільше в нічний час. Зайці витрачають третину свого життя на пошук їжі. У денний час вони ховаються в заглибленнях у землі, які частково приховано. Тваринки можуть бігти зі швидкістю 70 км / год, і коли вони стикаються з хижаками, то покладаються на випередження їх на відкритому просторі. Зайці зазвичай вважаються асоціальними, але їх можна побачити як у великих, так і в невеликих групах. Тваринки спілкуються одна з одною різними зоровими сигналами. Коли вони виявляють зацікавленість, то піднімають вуха, а опускання вух попереджує інших, щоби трималися осторонь. Тупотіння задніми ногами використовується, щоби попередити інших про хижаків. Заєць вищить, коли йому болить або чогось боїться, а самиці видають «гортанні» заклики для залучення дитинчат. Звірятка можуть жити до дванадцяти років.

Пересувається заєць, як правило, стрибками, викидаючи вперед задні лапи далі, ніж передні, причому на ґрунті утворюється властивий для заячих слідів малюнок: сліди передніх ніг знаходяться позаду задніх, і всередині, між слідами задніх. Непогано плаває і здатен пересуватися по нахилених деревах. Заєць може бігти зі швидкістю до 72 км/год і стрибнути вбік у разі небезпеки на відстань до 5 метрів.

Заєць сірий живиться переважно зеленими соковитими та прив'яленими травами, бур'янами, взимку — молодими гілками, бруньками і корою чагарників, озиминою, а якщо випадає багато снігу, — то молодою корою зі штамбів і гілками дерев, чим завдає значної шкоди молодим садам і плодовим розсадникам (це відбувається через зменшення площ природного середовища для життя зайців). З плодових порід зайці пошкоджують яблуню, грушу, абрикос, сливу, персик і вишню. Пошкоджені дерева значно слабшають, а в разі кільцевого обгризання кори зовсім гинуть. Період розмноження розтягнутий з березня до вересня (2-3 рази на рік). Перший гін відбувається наприкінці зими, в лютому-березні. Вагітність триває 40-50 днів і зайченята народжуються зрячими і вкритими шерстю (2-9, найчастіше 3-4) наприкінці березня або в квітні. Дорослими вони стають навесні наступного року.

Заєць сірий змінює своє хутро 2 рази на рік: навесні (березень-квітень) та восени (жовтень-листопад).

Річний цикл життя

Зазвичай ці нічні та полохливі тваринки змінюють свою поведінку під час гону, коли їх можна побачити вдень за переслідуванням один одного вздовж доріг, у лісах, на перелогах. Протягом цього весняного божевілля вони іноді б'ють один одного лапами («боксують»). Зазвичай це не змагання між самцями, а швидше шлюбна поведінка зайчихи, що вражає самця, аби показати, що вона ще не готова спаровуватися або випробовує його рішучість. Самиці приводять малят не в поглибленнях на поверхні землі, як про це інколи пишуть в літературі чи Вікіпедії, а серед рослинності. Молодь стає активною одразу як народжується.

 

Статус у заповіднику

Звичайний в деяких місцях нечисельний вид. Найбільш чисельний у заплаві р. Прип’ять та на підвищених ділянках перелогів в центральній частині зони відчуження.

Література

Гащак С. П., Вишневський Д.О., Заліський О. О. Фауна хребетних тварин Чорнобильської зони відчуження (Україна) / За заг. ред. С. П. Гащака. — Славутич, 2006. — 100 с.

Конвенція про охорону дикої флори і фауни та природних середовищ існування в Європі (Берн, 1979 р.). К.: Вид-во Мінекобезпеки України, 1998. 76 с.

The IUCN Red List of Threatened Species. 2017-3 (Electronic resource). – Access mode: http://www.iucnredlist.org

 


Обговорення


Чорнобильський радіаційно-екологічний біосферний заповідник Tel: +38 (044) 275-01-88 Електронна пошта: info@zapovidnyk.org.ua