Заповідник Діяльність Офіційні документи Проекти Громадянам Карти ГІС Флора Фауна Контакти Новини Благодійність Відвідування заповідника ми у facebook






Чорнобильський радіаційно-екологічний біосферний заповідник
Chornobyl Radiation Ecological Biosphere Reserve
Заєць білий

Клас Ссавці Mammalia  

Ряд Зайцеподібні Leporiformes (Duplicidentata, Lagomorpha)  

Родина Leporidae

Рід Заєць Lepus

Lepus timidus (Linnaeus, 1758)

Охоронний статус

Рідкісний (Червона книга України, 2009); (The IUCN Red List, 2017); (Конвенція про охорону, 1998).

 

Опис зовнішнього вигляду

Заєць білий або біляк - гризун  середнього розміру, за складом тіла нагадує кроля. Довжина тіла — 44-74 см, вага — 2,5-5,5 кг. Забарвлення влітку буро-сіре, зимою — чисто біле. Хвіст чисто сірий без чорної шерсті, кінчики вух чорні протягом всього року. Літом бурувато-сірий, зимою зовсім білий, лише кінчики вух чорні.

 

Опис екології виду

Поширений в тундровій і лісовій зонах північної півкулі, в Шотландії, Ірландії, в гірських районах Альп, на островах Сахалін та Хоккайдо. В Україні рідкісний звір, поширений в північній частині північних областей — в українському Поліссі.

Викопні рештки біляка знайдені в голоценових відкладах північної України, Західної Європи і Сибіру.

Постійних укриттів не має, взимку для відпочинку влаштовує схованки у снігу. Живиться трав'янистими та деревно-чагарниковими (кора, молоді пагони, бруньки) рослинами. Зустрічається у всіх типах лісових насаджень. Веде присмерковий спосіб життя. Живиться рослинною їжею: злаками, різною травою та лісовими ягодами. Зимою їсть пагони та кору дерев, сіно У літньому вбранні заєць білий дуже схожий на зайця-русака, але від останнього відрізняється білими короткими задніми лапками та вухами. Взимку стає повністю білим, лише кінці вух залишаються чорними. Вороги — рись, лисиця, вовк, бродячі пси.

Заєць білий є одним з основних об'єктів полювання у північних країнах, особливо у тайговій та тундровій природних зонах. Заєць білий є об'єктом як спортивного полювання, так і хутрового промислу, зокрема у більшості районів РФ.

На межах свого поширення цей вид, як і більшість видів, має низьку чисельність і нестабільні місцеві популяції. Така ситуація, зокрема, склалася і в Україні, де вид представлений найбільш крайовими локальними популяціями в межах Центрального Полісся.

В межах України зрідка трапляється в північній частині Полісся; до 19 століття водився також в Карпатах.

Дуже незначна. В 1978 р. відловлений у Кролевецькому р-ні, 1981 р. — Ямпільському, 1984 р. — Середино-Будському районах Сумської області. У 1991 р. на Київську хутрову базу надійшло 2 шкурки з Семенівського та Новгород-Сіверського р-нів Чернігівської області. По 1-2 шкурки зайця білого надходить раз на 4 — 5 років. Причини зміни чисельності не з'ясовані. Припускають, що зменшення кількості зайця білого пов'язане зі зміною ландшафтних умов, з настанням теплих, малосніжних зим, зміщенням ареалу виду на північ.

 

Річний цикл життя

Шлюбний період з середини лютого, з перервами вагітності, до кінця липня. Буває від 2 до 4 виводків. Вагітність 48–51 днів. На 8–9 день після народження молоді можуть самостійно їсти. . Початок гону в лютому — березні. Самка 1—3 рази на рік народжує по З—6 малят (зрячі, вкриті пухом і здатні відразу самостійно пересуватися). Линяє двічі на рік. На півночі ареалу постерігається різке коливання чисельності по роках. В Україні чисельність низька і не має різких коливань.

Статус у заповіднику

Рідкісний, зникаючий. Відома візуальна зустріч і сліди перебування. Поширений переважно у великих суцільних лісових масивах на півночі заповідника.

Література

Гащак С. П., Вишневський Д.О., Заліський О. О. Фауна хребетних тварин Чорнобильської зони відчуження (Україна) / За заг. ред. С. П. Гащака. — Славутич, 2006. — 100 с.

Гащак С. П. Позвоночные животные Чернобыльской зоны (Чернобыльского радиационно-экологического биосферного заповедника), включенные в Красную Книгу Украины (2009 год). Міністерство екології та природних ресурсів України. Державне Агентство України з управління зоною відчуження. Проблеми Чорнобильської зони відчуження. Вип. 18. Славутич. 2018. 5-55.

Жила С. Заєць білий в Поліському заповіднику: біотопне поширення і фактори, що його обумовлюють // Раритетна теріофауна та її охорона / За редакцією І. Загороднюка. — Луганськ, 2008. — С. 223–227. — (Серія: Праці Теріологічної Школи. Випуск 9).

Заєць білий Lepus timidus Linnaeus, 1758 // Червона книга України (2009). 600с.

Конвенція про охорону дикої флори і фауни та природних середовищ існування в Європі (Берн, 1979 р.). К.: Вид-во Мінекобезпеки України, 1998. 76 с.

The IUCN Red List of Threatened Species. 2017-3 (Electronic resource). – Access mode: http://www.iucnredlist.org

 


Обговорення


Чорнобильський радіаційно-екологічний біосферний заповідник Tel: +38 (044) 275-01-88 Електронна пошта: info@zapovidnyk.org.ua