Мета: привернути увагу до проблеми охорони та збереження ранньоквітучих рослин; розширити знання учнів про рослинний світ рідного краю, спонукати до творчої та пошукової діяльності; формувати інтерес до навколишнього середовища; виховувати почуття любові та дбайливе і гуманне ставлення до природи.
Обладнання: фото первоцвітів, слайди презентації, відеоролики: ˮПерші квіти весни”, ˮПервоцвіти нашого краю”, ˮОхорона та збереження первоцвітів”, “Первоцвіти з Червоної книги”, легенди про первоцвіти, кольоровий гофрований папір, скотч, тейп-стрічка, корзинка.
Захід розрахований на учнів середнього шкільного віку.
Хід заняття
З кожним весняним днем стає тепліше. У цей час, поки ще не з’явилося листя на деревах, у лісі повно сонячного світла, багато вологи з розталого снігу, і все це сприяє ростові і розвитку рослин.
Ранньою весною починає розквітати багато рослин, які зимують під землею, тобто зимують їхні кореневища, цибулини, бульби, що є «коморою» з запасом поживних речовин. Деякі з таких рослин зацвітають уже на 2—3-й день після того, як розтане сніг. Такі рослини називаються ранньоквітучими.
Першою ранньоквітучою рослиною є мати-й-мачуха або підбіл звичайний. Потім цвітуть підсніжник, пролісок, кульбаба, анемона, медунка, жовтяниця, калюжниця, первоцвіт…
Ці рослини дуже швидко зацвітають, утворюють насіння і на літо, коли на деревах розвинеться листя, накопичивши запаси поживних речовин у підземних органах, переходять у стан спокою до наступної весни ІІІ. Презентація відеоролика «Первоцвіти нашого краю»
Бесіда – розповідь цікавих фактів про первоцвіти:
Підсніжник Наукова назва підсніжника – галантус, що в перекладі – «молочна квітка». Мовою квітів підсніжник означає розраду і надію. Зацвітає підсніжник негайно після сходження снігу, починаючи з січня, і цвіте до квітня. Незважаючи на те, що підсніжник з’являється навесні, він здатний витримати десятиградусний мороз. У цьому йому допомагає своєрідний «чохол» з тонких волосків біля основи стебла.
Легенди про підсніжник
Хоч підсніжники виглядають крихкими, але вони вміють себе добре захистити. Їх цибулини отруйні, так що жоден гризун не сміє їх чіпати. Цибулини підсніжника містять речовини, які становлять небезпеку і для людини.
Первоцвіт весняний (примула) Навесні мішані ліси, чагарники та галявини прикрашають граціозні рослинки первоцвіту весняного, що поодиноко ростуть серед трав’яного покриву. Ніжні жовті квіточки нагадують маленьку парасольку, а подовжені листочки, покриті пушком, – шкірку молоденького баранчика.
Якщо звернутися до історії, можна дізнатися багато цікавих фактів про цю «скромну» маленьку квіточку. Древні греки вважали її квіткою 12 богів і стверджували, що у цих квітах схований лікувальний початок від усіх хвороб, котрий ретельно шукали алхіміки середньовіччя. Не дарма ж на півдні Європи вона мала назву «додекадеон» – квітка від усіх хвороб.
Особливою популярністю користується ця квітка і у англійців. Де б вони не мешкали, навколо своїх будинків обов’язково висаджують примулу. Вважається, що вона не тільки охороняє будинок, а й запобігає хворобам, розвіює тугу та оберігає від неприємностей.
Ряст — трав’яниста рослина, що цвіте рано навесні білими, жовтими, червонуватими або фіолетовими квіточками, зібраними у китиці. Символ життя, відроджуваного весною.
Коли вперше навесні побачиш цю рослину, треба зірвати її, кинути під ноги і потоптати, промовляючи: «Топчу, топчу ряст, Бог здоров’я дасть», або: «Топчу, топчу ряст, дай, Боже, діждати і на той рік топтати!» «Топтати ряст» означає просити в Бога здоров’я. З рястом пов’язано чимало повір’їв і легенд. Розповідають, що в одному пралісі жила відьма. Цілими ночами вона літала на мітлі, а вдосвіта верталася до своєї хатинки на курячих ніжках, щоб відпочити. Ляже і тільки задрімає, як тут півень закукурікає. Розсердилась відьма на півня, що спати не дає, і перетворила його в квітку. Квітка рясту й справді дещо схожа на голову півня.
Мати-й-мачуха Мати-й-мачуха зʼявляється в лісі, як тільки зійде сніг, її квіти чимось схожі з кульбабами – такого ж яскравого жовтого кольору. Але стебло у неї більш кремезне, а квітконіжка обсипана лусочками. Нижня частина листя цієї рослини, схожа з лопухом, досить гладка, м’яка, «ласкава» — із-за великої кількості білих волосків, а верхня — шорстка і трохи колюча. Якщо прикласти до тіла лист нижньою стороною, він здається теплим, а верхній — холодить. Народна чутка тут же провела аналогію між цими особливостями і родинними відносинами, назвавши первоцвіт мати-й-мачухи.
Суцвіття мати-й-мачухи здатні реагувати на сонячне світло! Цвіте вона в період, коли дуже часті різкі зміни погоди. У похмуру, дощову, а то і сніжну погоду, заморозки суцвіття закриваються. Закриваються вони і до ночі. Вранці ж в сонячну пору кошики мати-й-мачухи відкриваються знов. І за рухом сонця по небу, чуйно стежить мати-й-мачуха! Її суцвіття повертаються слідом за сонцем. Такі маленькі соняшники! (Соняшник належить до того ж сімейства, до речі).
Фіалка лісова Одними із перших квітів, що з’являються навесні, є фіалки. У лісі квітне блідо-голуба лісова фіалка. Вона дуже красива! Стебельце – тоненьке, мов зелена ниточка. Листочки ніжні, тоненькі, мов найтонша тканина.
Їх тендітна і неповторна краса, різноманіття барв і відтінків захоплюють і надихають. Не дивно, що вони стали улюбленцями садівників, які активно прикрашають ними клумби, поки їх дикі родичі наповнюють ніжними кольорами поля і ліси. Незважаючи на те, що фіалки так широко використовуються у декоративних, лікарських та парфумерних цілях, у природі їм загрожує зникнення. Їх популяції скорочуються через господарську діяльність людини, кліматичні зміни, а також через «любов» людей до краси — збирання квітів для букетів просто так чи на продаж. Тому не дивно, що багато видів цих тендітних красунь занесені до Червоної книги.
Медунка – рослина нетерпляча. На деревах немає ще листя, а вона, підставивши бочок золотому сонцю, вже розцвіла. Насамперед з’являються квіти рожевого кольору, вони найбільш ароматні, потім квітка стає блакитного відтінку (або фіолетового), в ній стає менше нектару, ніж в рожевій, і, нарешті, стає синьою, з мінімальною кількістю нектару. Листя медунки вміють захищатися від весняних холодів: листочки первоцвіту-медунки покриті спеціальними волосками, і тому здаються трохи шорсткими. Ці особливі волоски, ніби теплий одяг, і оберігають рослину від різких перепадів температур.
Медунка – один з перших медоносів. Цю рослину дуже люблять бджоли, а близько ніжних суцвіть часто в’ються метелики. Всіх приваблює яскравий зовнішній вигляд і ароматний медовий запах нагрітої сонцем квітки.
Медунка – дуже цінна квітка і як медонос, і як квітка, що прикрашає ще похмурий, весняний ліс.
Сон-трава: квітка загадка Сон-трава — одна з найпопулярніших ранньовесняних лісових рослин. Його великі дзвониковидні лілово-рожеві квітки є окрасою соснових та мішаних лісів. Спочатку цвіте дзвіночком, потім перетворюється на зірку синьо-фіолетового кольору. Поява перших квітів співпадає з початком руху соку у берези – якраз на початку весни. Серед травників є таке повір’я – за сон-травою треба йти лише із легкими думками, нікому не бажаючи зла, а зриваючи квітку, обов’язково загадати бажання.
За старовинною легендою цю травичку так назвав мисливець, який підглянув, як ведмідь викопав із землі корінь рослини, з’їв його і відразу заснув. З тих пір люди використовують її заспокійливу і снодійну дію. І зараз сушену сон-траву кладуть під подушку, щоб побачити солодкі сни.
Втім, варто пам’ятати – у квітці сон зілля є отруйна речовина анемоні. А тому треба дуже обережно із нею поводитися!
Сон-трава занесена до Червоної книги багатьох країн. Але, на жаль, рослину і сьогодні знищують збирачі квітів. Хоча лісові квіти не стоять в вазах, швидко в’януть і гинуть. Погано чинять і ті люди, які викопують простріл з коренем і намагаються посадити біля свого будинку. Ця квітка пересадку не витримує і гине на новому місці. Так що страждає сон-трава за свою красу.
Шафран Гейфеля (крокус) Весняний крокус зацвітає в березні – квітні. Життя квітки недовговічне, всього два тижні. Квітка весняного крокусу з’являється на невеликому квітконосі раніше, ніж встигають розвинутися листя, як тільки грунт прогріється першими променями сонця. Ця тендітна квітка зазвичай асоціюється у нас з полонинами, горами, які, здається, височіють під самим небом. Так і є. Шафран Гейфеля, ще його називають «крокус», полюбляє зростати на височині. Ще сніг не зійшов, а ця маленька фіолетова квіточка уже простягає свої пелюстки до сонця. У нашій місцевості росте він у вологих листяних лісах, на лісових галявинах, у криволіссі.
У дикій природі люди часом зривають шафрани разом з бульбоцибулинами, для того щоб вони не так швидко в’янули, тим самим завдаючи непоправної шкоди популяції квіток. Тому Шафран Гейфелів занесено до Червоної книги України.
Цибуля ведмежа (черемша) Цибуля ведмежа росте в тінистих листяних і мішаних лісах. Назва цибулі походить від латинського “аліум” – ароматний. Цвіте в квітні-травні білими запашними квітами, зібраними в верхівкове суцвіття. Харчова і лікарська рослина. Листки в свіжому вигляді використовуються на салати, їх також можна консервувати. Зникаюча рослина, поширення якої інтенсивно скорочується. Занесена до Червоної книги України.
Конвалії – квіти, які є уособленням ніжності і крихкості. Ці дивовижні рослини дуже важко розводити, та й в природі вони зустрічаються не так вже й часто. Частково саме це робить їх такими цінними. Погодьтеся, букет конвалій – це дуже романтично. З іншого боку, навіщо рвати настільки рідкісні квіти?
Ростуть конвалії тільки в лісі, там, де є тінь від дерев. Але період цвітіння у конвалій короткий. Через десять, максимум двадцять, днів квіти опадають, а на їх місці з’являються маленькі яскраві ягоди. Але пробувати їх не можна. Ягоди конвалії отруйні!
У житті конвалія дуже беззахисна і вразлива квітка. Її важко виростити в садах і оранжереях, але принести її додому хоче кожен. Тому навесні конвалії безжально рвуть заради прикраси, приносять додому … але вони не довго зберігають свіжість в вазах. З давніх-давен люди, милуючись чарівною квіткою, вигадували перекази і казки про її походження. Її називали сльозами Богородиці, краплями поту богині Діани. З відомих казок братів Грімм ми можемо дізнатися, що ці квіти – перлини з розірваного намиста Білосніжки, що вони служать крихітним гномам ліхтариками, що в ці дзвіночки ховається ночами сонячний зайчик … У кожного народу була своя казка про цю квітку. Але всі ці легенди схожі на саму конвалію – невинні, чисті і трохи сумні.
Нарцис вузьколистий Квітка дуже красива, ніжна, з тонким ароматом. Про неї створено багато легенд, міфів, казок. В одній легенді розповідається, що Нарцис, змучений полюванням, схилився над джерельцем, щоб угамувати спрагу, І в дзеркальній воді побачив своє відображення. Вражений власною красою, він не міг відірватися від цього споглядання. Так і помер. І поки наяди, його сестри, ридаючи, готували Нарциса в останню путь, тіло прекрасного юнака зникло, а на Його місці виросла ніжна, сповнена печальної краси запашна квітка.
На Україні це єдиний дикорослий надзвичайно рідкісний вид цього роду. Значні зарості нарциса вузьколистого збереглися тільки в околицях м. Хуста Закарпатської області. Тут він створює майже суцільний фон — на 1 м2 росте до 97 квітучих особин. Це унікальне місце називають Долиною Нарцисів. Нарцис оголошено пам’яткою природи. Рослину занесено до Червоної книги України.
Анемона дібровна Через 2-3 тижні після того, як зійде сніг, маленькі рослини анемони дібровної, суцільним килимом вкривають вологі місця широколистих і мішаних лісів, береги лісових струмків і річечок. Назва анемонів в перекладі з грецького означає “дочка вітрів”. Колись вважалося, що квіточки Анемона відкриваються і закриваються через дії вітру. Звичайно ж, з часом така теорія не підтвердилася, після того як за рослиною поспостерігали. Сьогодні вважається, що назва квітка отримала через свою крихкість і чутливості. Навіть під найменшим подихом вітерця рослина розгойдується з боку в бік, а пелюстки квіточок починають тремтіти і можуть навіть обсипатися.
Цю рослину можна побачити тільки навесні або на самому початку літа. За дуже короткий термін йому потрібно утворити квітки, дати насіння, а також накопичити необхідну кількість поживних речовин, поки на деревах не з’явилися листя і в лісі багато сонця..
В даний час анемона занесена в Червону книгу України.
ІV. Практична робота «Виготовлення крокусів із гофрованого паперу»
Для цього знадобляться: гофрований папір, тейп-стрічка, скотч, дріт або дерев’яні шпажки.
Зробити крокус із паперу допоможе покрокова інструкція.
А якщо ти обожнюєш яскраві кольори, обирай насичені відтінки гофри.
Підсумок уроку.
– Зривання первоцвіту наносить невиправну шкоду природі – адже рослини не встигають розмножуватися, і їх з кожним роком стає все менше! Вже за кілька десятиліть наші улюблені перші весняні квіти можуть зникнути взагалі. Чому?
– Чи бачили ви коли-небудь плоди конвалії? Спробуйте завітати до лісу на початку червня. Якщо ніхто не зривав конвалії навесні, ви побачите маленькі ягідки, які утворилися замість квітів. З цих ягідок, згодом, дозріє насіння, яке сіється само собою. Щоб з цього насіння виросла квітуча конвалія потрібно від шести до восьми років!!! Самі розумієте, яку невиправну помилку роблять ті, хто зриває квітучу конвалію. Тож, будь ласка, не купуйте первоцвіт у продавців квітами та не зривайте його у власних цілях! Милуйтеся квітами, фотографуйте їх, малюйте та оспівуйте у віршах!
Бережіть неповторну українську природу!
П а мʼ я т а й т е, зберігаючи квітам життя, ми прикрашаємо своє!