Відповідно до положень Конституції України, ніхто не може зазнавати втручання в його особисте й сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України; не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Аналогічна норма викладена і в ЗУ «Про захист персональних даних».

Рішенням Конституційного суду України від 20.01.2012 р. №2-рп/2012, де досліджувалися питання про те, що слід розуміти під інформацією про особисте життя, а також чи є збирання, зберігання, використання та поширення інформації про особу втручанням в її особисте життя, особистим життям фізичної особи є її поведінка у сфері особистісних, сімейних, побутових, інтимних, товариських, професійних, ділових та інших стосунків поза межами суспільної діяльності, яка здійснюється, зокрема, під час виконання особою функцій держави або органів місцевого самоврядування.

Тобто, особисте життя – це поведінка певної особи, в тому числі у професійних та ділових стосунках, однак поза межами суспільної діяльності, яка здійснюється, зокрема, під час виконання особою функцій держави або органів місцевого самоврядування.

Відповідно до ЗУ «Про захист персональних даних» обробкою персональних даних вважається обробка персональних даних - будь-яка дія або сукупність дій, таких як збирання, реєстрація, накопичення, зберігання, адаптування, зміна, поновлення, використання і поширення (розповсюдження, реалізація, передача), знеособлення, знищення персональних даних, у тому числі з використанням інформаційних (автоматизованих) систем.

Отже, відеозйомка працівника на робочому місці є обробкою персональних даних такого працівника, тобто відомостей про працівника, якого конкретно зображено на відеозйомці.

Тобто, щоб відеозйомка на робочому місці була законною, вона повинна відбуватися за згодою конкретного працівника. Відповідно до положень закону згода суб’єкта персональних даних – це добровільне волевиявлення фізичної особи щодо надання дозволу на обробку її персональних даних відповідно до сформульованої мети їх обробки, висловлене у письмовій формі або у формі, що дає змогу зробити висновок про надання згоди. Тобто необхідна згода може надаватися у письмовій/усній формі або взагалі бути мовчазною, коли попереджений працівник не висловив своїх заперечень.

Звичайно завжди перевага надавалась письмовій формі згоди, коли є документ - питань виникає меньше. Проте, попереджувальні таблички або інші знаки про здійснення відеозйомки, також можуть бути альтернативою, а працівник будучи попереджений - має право висловити свої заперечення з цього приводу.

Отже, висновок. Відеозйомка на робочому місці повинна проводитися на законних підставах, мати обгрунтовану мету та зі згоди працівників.ф