Реформи в галузі досліджень та інновацій є ключовими для конкурентоспроможності Європи, зазначає Комісія у своєму останньому звіті про економічний семестр

Уряди країн ЄС повинні вжити заходів для подолання інноваційного розриву з глобальними конкурентами, згідно з щорічним звітом про європейський семестр Європейської Комісії, який є основним інструментом координації економічної та соціальної політики в блоці.

Головною метою Європейського семестру є забезпечення фінансової стійкості, але цьогорічний звіт, опублікований 4 червня, також містить рекомендації щодо політики для кожної країни з урахуванням нової програми ЄС з підвищення конкурентоспроможності.

У ньому наголошується на недостатніх інвестиціях у дослідження та інновації, структурних перешкодах для перетворення досліджень на комерційний успіх та повільному впровадженні цифрових технологій як ключових викликах, що вимагають вжиття заходів на національному рівні для підвищення економічних показників Європи.

«Цьогорічні рекомендації є продовженням нашої програми реформ і мають на меті заохотити держави-члени до більших інновацій, декарбонізації промисловості та стратегічної автономії», – заявив Стефан Сежурне, виконавчий віцепрезидент Європейської комісії з питань процвітання та промислової стратегії.

Понад два десятиліття тому країни ЄС поставили за мету збільшити державні та приватні видатки на R&D до 3 % ВВП, але сьогодні середній показник по ЄС становить близько 2,2 %, що значно нижче за показники таких країн, як США та Південна Корея.

У звіті закликають держави-члени збільшити державні та приватні інвестиції в R&D, одночасно посилюючи співпрацю між науковими установами та підприємствами та сприяючи комерціалізації результатів досліджень.

Також містяться рекомендації щодо поліпшення доступу до фінансування для стартапів та інноваційних компаній. «Наукові відкриття та нові технології повинні легше, дешевше і швидше виходити з лабораторій і потрапляти на ринок, а стартапи повинні мати можливість розширюватися, повною мірою використовуючи потенціал єдиного ринку», – йдеться у звіті.

«Обнадійливим є те, що акцент робиться на R&D і визнається, що для досягнення цілі у 3 % ВВП необхідні як державні, так і приватні інвестиції», – сказав Маттіас Бьорнмальм, генеральний секретар університетської асоціації CESAER, яка закликає включити витрати на R&D до Європейського семестру.

Минулого року міністри науки підтвердили свою прихильність досягненню необов’язкової мети у 3% до 2030 року, але цього недостатньо, зазначив Бйорнмальм. Для досягнення цієї мети необхідні дії міністрів фінансів. «Тут Європейський семестр може відіграти ключову роль, пов’язавши політичні зобов’язання з фінансовим виконанням та сприяючи зосередженню уваги на цих питаннях і забезпеченню їх подальшого опрацювання через Раду з економічних та фінансових питань», – зазначив він.

Інші рекомендації для конкретних країн, що містяться у звіті, включають сприяння кращій координації між державними науково-дослідними організаціями, підвищення привабливості та мобільності наукової кар'єри, а також розширення інструментів державної підтримки інновацій, таких як податкові пільги та гранти, особливо для МСП.

Необхідні подальші зусилля

Це вже другий рік поспіль, коли в рамках Європейського семестру значна увага приділяється необхідності збільшення інвестицій у НДІ. Однак в огляді прогресу в реалізації рекомендацій минулого року в останньому звіті НДІ визначено як одну з галузей, де прогрес є найменшим.

Можуть знадобитися додаткові механізми для забезпечення того, щоб національні уряди вирішили проблеми, пов’язані з результатами діяльності в галузі НДІ, на які вказала Комісія. Реформа Європейського семестру з метою врахування державних і приватних витрат на дослідження і розробки в державах-членах була однією з рекомендацій групи експертів під керівництвом Мануеля Ейтора, створеної для надання консультацій Комісії щодо наступної Рамкової програми.

«Європейський семестр не є досконалим, але він продемонстрував здатність стимулювати прогрес в інших сферах. Тому більш систематичне застосування його механізмів до інвестицій у R&D є важливим кроком вперед», – зазначив Бйорнмальм. «Продовжуючи розробляти кращі рамки в майбутньому, ми повинні сьогодні повною мірою використовувати інструменти, які вже маємо в своєму розпорядженні».

У нещодавно опублікованій стратегії щодо запуску та розширення діяльності стартапів Комісія зобов’язується використовувати рекомендації для окремих країн, надані в рамках економічного семестру, для вдосконалення інноваційної політики. Вона також прагне запровадити інструмент координації конкурентоспроможності для узгодження промислової та дослідницької політики та інвестицій на рівні ЄС та на національному рівні.

Окрім програм R&D, що управляються на рівні ЄС, держави-члени мають можливість використовувати європейські фонди, такі як Фонд згуртування та Фонд відновлення та стійкості, для підтримки інноваційних проєктів та реформування своїх систем R&D.

Наразі держави ЄС виділили 55 млрд євро на підтримку R&D з цього фонду, який становить 650 млрд євро і складається з грантів та позик, призначених для допомоги країнам у подоланні економічних наслідків пандемії COVID-19.

SCIENCE|BUSINESS https://sciencebusiness.net/eu-budget/commission-urges-member-states-boost-rd-investments