Чорнобильський радіаційно-екологічний біосферний заповідник
Заповідник Діяльність Громадянам Проекти Офіційні документи Карти ГІС Флора Фауна Гриби Лишайники Водні об'єкти Контакти Новини Благодійність Відвідування заповідника Дослідницькі інфраструктури НКП ПРОГРАМИ «ГОРИЗОНТ ЄВРОПА» Міжнародна науково-практична конференція
«Чорнобиль і поза ним: ідеї, практики, візії охорони природи» Метеорологічні дані

Наукові Публікації Чорнобильського заповідника

ЗВІТ комісії щодо оцінки наслідків віж пожеж в екосистемах Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника протягом квітня 2020 р.

ЧОРНОБИЛЬСЬКА ЗОНА ВІДЧУЖЕННЯ: комплексна науково-дослідна експедиція «ПРИП’ЯТЬ-2019» Наукове дослідження
ПОДВІЙНА ЕКСПАНСІЯ: ЯК КУНИЧНИК І ЗОЛОТУШНИК ЗМІНЮЮТЬ ВІДКРИТІ ЕКОСИСТЕМИ ЧОРНОБИЛЬСЬКОГО ЗАПОВІДНИКА
У 2026 році в західній частині Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника зафіксовано масове поширення золотушника канадського (Solidago canadensis). Цей чужорідний вид вважається успішною рослиною-загарбником і трансформером, здатним змінювати природні рослинні угруповання, впливати на видовий склад та структуру оселищ, а також спричиняти каскадні зміни в екосистемах. Для Чорнобильського заповідника ситуація ускладнюється тим, що одночасно відбувається стрімке розростання агресивного місцевого злаку - куничника наземного (Calamagrostis epigejos). читати далі
ЛОСЬ У ДИКІЙ ПРИРОДІ: ЯК ЗРОЗУМІТИ ЙОГО ПОВЕДІНКУ ТА УНИКНУТИ НЕБЕЗПЕЧНОЇ ЗУСТРІЧІ
Дикі тварини зазвичай не прагнуть конфлікту з людиною. Навпаки - більшість із них намагається завчасно уникнути зустрічі. Проте знання поведінки великих ссавців допомагає правильно діяти у ситуації, коли така зустріч усе ж відбулася.  На тему того, як поводитися під час зустрічі з великими дикими тваринами, написано чимало. Водночас навколо цієї теми часто виникають перебільшення та спекуляції, покликані привернути увагу читача.  Сергій Жила, автор цього матеріалу тривалий час працює у дикій природі й за рідкісними винятками практично не спостерігав агресивної поведінки диких тварин щодо людини. Як правило, звір завчасно помічає людину й намагається втекти. читати далі
Шакал у Чорнобилі: що відомо про існування хижака
Шакал звичайний або золотистий активно розселяється в Україні. Наразі можна впевнено сказати, що цей вид заселив усю країну та надалі його чисельність продовжить зростати. Поки що в Чорнобильському заповіднику шакал – рідкісний вид. У червні 2026 року на узбіччі автошляху між м. Чорнобиль і м. Прип’ять знайшли збитого автомобілем хижака. До цього вид був відмічений візуально, за слідами та на фотопастку. Фото з фотопастки було не чітким, і визначити видову приналежність вдалось лише за силуетом. Така знахідка є одним із зафіксованих фактів його присутності в Чорнобильському заповіднику. читати далі
Кабан в Чорнобильському заповіднику: вплив африканської чуми та перспективи відновлення
Після спалаху африканської чуми свиней (АЧС) у 2014-2015 роках у Чорнобильському заповіднику популяція дикого кабана переживає тривалу депресію чисельності. Уже понад десятиліття вид залишається рідкісним на цій території - відповідно до результатів обліків за екскрементами, слідовою активністю та візуальними спостереженнями. У минулому Україна вже стикалася зі спалахами іншої подібної інфекції - класичної чуми свиней, проте тоді популяції дикого кабана досить швидко відновлювались. Кабан, загалом, характеризується високою екологічною пластичністю, оскільки має великі виводки й здатен швидко збільшувати чисельність після масової загибелі. Та у випадку з АЧС ситуація виявилась іншою. читати далі
ГІДРОБІОЛОГІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ: Є ПЕРШІ РЕЗУЛЬТАТИ
Складно переоцінити надзвичайну важливість гідробіологічних досліджень, адже водні об’єкти є надважливою складовою екосистем. Гідробіологія – наука комплексна, охоплює багато напрямків, які визначають широке коло методів і підходів для вирішення поставлених задач.Існування гідробіонтів визначається великим переліком факторів середовища, вивчення і аналіз яких є основою розуміння процесів і змін в екосистемі – це і гідрологічний, гідрохімічний режими водойм, температура і прозорість та ін.Територією заповідника протікає вісім річок, тут знаходиться значна кількість озер різного генезису, довжина меліоративних каналів складає понад 160 км.З 2024 р. читати далі
ІХТІОЛОГІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ: ІДЕНТИФІКОВАНО 19 ВИДІВ РИБ
У липні 2025 року в рамках фауністичних досліджень за програмою Літопису природу в Чорнобильському заповіднику проводилися іхтіологічні дослідження. Роботи виконувалися в пониззі річки Уж та річки Прип’ять,  а також в водоймах осушувальної системи. Для виконання цих робіт Заповідник отримав ліміти на вилучення водних біоресурсів та відповідний дозвіл. Роботи проводилися з використанням пасток, малькового волоку, зябрових сіток. Важливо зазначити, що в Європейських країнах для подібних досліджень використовується спеціальна різновічкова зяброва сітка, в якій вічко змінюється кожні 2,5 метри від 5 мм до 55 мм. Загальна довжина сітки становить 30 метрів, а висота 1,5 метри. читати далі
Моніторинг шкідників та хвороб деревних порід у Чорнобильському заповіднику
Кліматичні зміни стали причиною активного розповсюдження шкідників та хвороб деревних порід в Європі та Україні. Зокрема, деякі технічні шкідники, такі як короїд верхівковий (Ips acuminatus Gyll) та короїд шестизубчастий (Ips sexdentatus (Börner, 1776)) стали причиною масового всихання соснових насаджень в Україні починаючи з 2012 року. Шкідники є активними рознощиками патологічних грибів, зокрема офіостомових (Ophiostoma piceae на сосні звичайній та Ophiostoma valachicum на дубі звичайному та деяких інших листяних породах), що викликають трахеомікоз сосни звичайної, а також судинний мікоз дуба та інших листяних порід. читати далі
ПІДСОКОЛИК МАЛИЙ
Підсоколик малий (Falcocolumbarius) – рідкісний мігруючий і зимуючий вид Заповідника. На всій території України є пролітним та зимуючим видом (Зубаровський, 1977).  Надзвичайна рання зустріч поодинокого птаха відбулася на стаціонарі Лебедівка 20.08.2012 р. Зазвичай, перші птахи на осінній міграції реєструвалися нами на стаціонарах з другої декади вересня до першої декади жовтня: 23.09.1992 р. – 1 особина; 7.10.1993 р. – 1; 1.10.1994 р. – 3; 3.10.1998 р. – 1; 1.10.1999 р. – 1; 23.09.2000 р. – 2; 17.09.2002 р. – 1 (Домашевський, 2008). На осінній міграції птахів зустрічається, зазвичай, більше, ніж на весняній. Найбільше птахів реєстрували на міграціях в перших декадах жовтня (12 особин). читати далі
Матеріали, представлені у даній публікації, є результатом спостережень протягом 2012–2021 років, які, у свою чергу, продовжують аналогічні попередні дослідження (Домашевский и др., 2012).
Для виявлення гнізд та територіальних пар орлана-білохвоста (Haliaeetus albicilla) використовували методику прочісування середньо- та старовікових лісових масивів, що примикають до водно-болотних угідь з відкритим плесом. Також використовували методику точкових обліків на майданчиках із відкритим оглядом для виявлення птахів із гніздовою поведінкою (шлюбні польоти, занепокоєння, перенесення будівельного матеріалу для гнізда або їжі для пташенят). У 2016 р. у межах Чорнобильської зони відчуження (ЧЗВ) було створено Чорнобильський радіаційно-екологічний біосферний заповідник. Проте центральні ділянки ЧЗВ (близько 12% загальної площі) не увійшли до його складу. читати далі
НОВІ ВИДИ СОВ ЧОРНОБИЛЬСЬКОГО ЗАПОВІДНИКА
Деякі види сов раніше взагалі не тра­плялися на півночі Київської області, навіть, як залітні. А нині у розташо­ваному в зоні відчуження Чорнобильському заповіднику вони стали гніздитися, причому в доволі значній кількості. Сова бородата (Strixnebulosa) - рідкісний гніздовий птах Чорнобильського заповідни­ка. Маса її тіла становить до 1,2 кг, довжи­на тіла сягає 64 - 70 см, розмах крил - до 140 см. З усіх 13 видів сов, що трапляються у вітчизняній фауні, своїми розмірами сова бородата дещо поступається лише пугачу. У дорослої сови бородатої верх сірувато-бурий з численними темно-бурими й білуватими пля­мами, дзьоб і райдужна оболонка ока жовті. Під дзьобом є чорна пляма, що нагадує боро­ду. читати далі
Чорнобильський радіаційно-екологічний біосферний заповідник Tel: +38 (044) 275-01-88 Електронна пошта: info@zapovidnyk.org.ua