Для виявлення гнізд та територіальних пар орлана-білохвоста (Haliaeetus albicilla) використовували методику прочісування середньо- та старовікових лісових масивів, що примикають до водно-болотних угідь з відкритим плесом. Також використовували методику точкових обліків на майданчиках із відкритим оглядом для виявлення птахів із гніздовою поведінкою (шлюбні польоти, занепокоєння, перенесення будівельного матеріалу для гнізда або їжі для пташенят).

У 2016 р. у межах Чорнобильської зони відчуження (ЧЗВ) було створено Чорнобильський радіаційно-екологічний біосферний заповідник. Проте центральні ділянки ЧЗВ (близько 12% загальної площі) не увійшли до його складу. У той же час, саме на цих землях розташована гніздова ділянка 1 пари орланів і знайдено 3 гнізда. Також це важливі кормові угіддя для багатьох інших пар орланів (ставок-охолоджувач ЧАЕС, річка Прип’ять). Тому у цій роботі розглядається вся площа ЧЗВ, а не лише заповідника.

Протягом 2012–2021 рр. нами виявлено 14 гніздових ділянок орланів із заселеними гніздами (рис. 1). В одному випадку взимку 2021 року ми виявили три гнізда (на мапі – n220), розташовані на відстані 1 км одне від одного. Усі ці гнізда на час огляду оновлювалися орланами. На нашу думку, вони належать трьом різним парам. На жаль, підтвердити це безпосередніми спостереженнями під час гніздового періоду 2022 року не вдалося. Ще на трьох ділянках спостерігали орланів, які демонструють гніздову поведінку, проте гнізда не знайшли. У двох випадках (n207/n209 та n92/n213) відстань між найближчими гніздами становила близько 5 км. Більшість гніздових ділянок мали по одному гнізді. На двох із них (n207/208 та n147/212) було по 2 гнізда (по одному заселеному і по одному старому). На двох ділянках (n30, n92), виявлених ще у 2003–2012 роках, гнізда були або занедбані, або зруйнувалися. Однак, як мінімум, одне з них (n30) продовжує використовуватись для гніздування, оскільки в 2012–2020 роках там спостерігали дорослих птахів із гніздовою поведінкою. З тієї ж причини можна вважати зайнятою раніше виявлену гніздову ділянку n45, хоча місцезнаходження гнізда не встановлено. Одне з гнізд (n214) формально перебуває поза ЧЗВ – за 1 км від південного кордону. Однак у зв’язку з тим, що в пошуках корму птахи регулярно літають саме на територію ЧЗВ, ми розглядаємо цю пару як таку, що пов’язана із досліджуваною територією.

Всі гнізда, виявлені в ЧЗВ, знаходилися поблизу водойм і водно-болотних угідь, але тільки одна з них (n213) – безпосередньо біля заплавної стариці, решта – за сотні метрів або навіть за кілометри від найближчих великих озер або річок. При цьому більшість гнізд розташовувалися не далі, ніж за 100–150 м від межі лісового масиву (або великого відкритого простору посеред лісу), і лише одне – за 600 м від найближчого узлісся. Практично всі гнізда виявлено на ділянках лісу віком від 80 до 100 і більше років; виняток становить гніздо у старому вільшанику віком 60–70 років. До долини Прип’яті приурочено гніздування 6 пар (46,15 %), решта орланів гніздяться вздовж долини Ужа – 6 пар (38,46 %) і лише 2 пари (15,39 %) гніздяться біля заболоченої місцевості та меліоративної системи. Більшість гнізд (13 з 17) побудовані на вершинах сосен (Pinus sylvestris), що відповідає абсолютному домінуванню сосни в насадженнях ЧЗВ. Ця порода найчастіше використовується орланами і в інших регіонах України (Гаврилюк, 2002). Лише 2 гнізда виявлені на дубі (Quercus robur) та 2 – на вільсі (Alnus glutinosa). Висота розташування гнізд переважно варіює від 15 до 20 м, і лише одне гніздо, побудоване на сосні в глибині лісового масиву (n92), розташовувалося на висоті близько 30 м.

Отже, протягом 2012–2021 роках у межах ЧЗВ встановлено гніздування 14 пар орланів та виявлено ще 3 гніздові території. Точна кількість гніздових пар не відома через відсутність індивідуальних міток та обмеженість наших спостережень. Великі розміри території (2600 км²), її важкодоступність та значна лісистість (до 70%) дозволяють припустити, що деякі пари не були виявлені. З урахуванням великої кількості відповідних стацій, багатства кормових ресурсів і частоти реєстрації виду, в межах ЧЗВ може гніздитися 17-20 пар орланів. У прилеглому Поліському радіаційно-екологічному заповіднику (Білорусь) мешкає 23-25 ​​пар орлана-білохвоста (особ. повід. В.В. Юрка).

Таким чином, спостерігається поступове зростання чисельності гніздової популяції орлана на території ЧЗВ. Якщо у 1987-1989 рр. тут передбачалось гніздування 4–6 пар (Легейда и др., 1996), то у 2008–2012 рр. чисельність оцінювали не менше ніж у 10 пар (Домашевский и др., 2012).

С.В. Домашевський (Український центр досліджень хижих птахів, Чорнобильський радіаційно-екологічний біосферний заповідник), С.П. Гащак (ГНІО «Чернобильський центр»)

Література

Гаврилюк М.Н. (2002): Орлан-білохвіст в Україні: сучасний стан, біологія та охорона. − Автореф. дис. … к.б.н. – К., 2002. 20 с.

Домашевский С.В., Гащак С.П., Чижевский И.В. (2012): Дневные хищные птицы и совы Чернобыльской зоны отчуждения. – Беркут. 21 (1-2): 64-81.

Легейда И.С., А.Ю. Микитюк, Г.М. Панов (1996): Состояние орлана-белохвоста (Haliaeetus albicilla) в 30-км зоне ЧАЭС. – Мат-лы. конфер. 7-9 квітня 1995 р., м. Ніжин. К.: 30-31.