Дослідницькі інфраструктури

• Інформаційна довідка. Дослідницькі інфраструктури.
  На сьогодні в Україні існує значний дисбаланс між рівнем розвитку науки та економіки.
  
  Вирішенням цієї проблеми може стати участь України в створенні «інформаційного пулу» у розподіленій системі країн ЄС та Асоційованих країн, який базується на концепції відкритої науки та відкритих інновацій. Участь у розбудові Європейської інфраструктури даних забезпечить відкритим доступом до сучасних інструментів та даних всіх зацікавлених осіб в Україні: вчених, уряд, освітян, бізнес та окремих громадян. Цифровізація науки та її дослідницької інфраструктури, відкриття доступу до неї малому бізнесу мають підтримати перехід до нової промислової революції у цифровій економіці.
  
  Дослідницькі інфраструктури відіграють у цьому процесі важливу роль. Насамперед, це об'єкти, ресурси та пов'язані з ними послуги, які використовувані науковим співтовариством для проведення передових досліджень, а також передачі, обміну та збереження знань. Дане визначення включає широкий спектр понять: велике наукове обладнання; наукові колекції, архіви та інші види структурованої наукової інформації; віртуальні інфраструктури; унікальні дослідні об'єкти. Накопичення знань і, як наслідок, інновації, безпосередньо залежать від якості і доступності дослідних інфраструктур, які включають в себе об'єкти, такі як обсерваторії, банки даних, ядерні об'єкти і мережи зв'язку.
  
  Нова дорожня карта Європейських дослідницьких інфраструктур має на меті забезпечити спільними ресурсами, експертизою для досліджень та надання сервісів бізнесу для вирішення глобальних викликів та розвитку інновацій у промисловості. Фактично, це створення надструктури в європейському масштабі для співпраці наукових установ, університетів та малого і середнього бізнесу, які мають забезпечити перехід від відкритої науки до відкритих інновацій і створення великих технологічних інфраструктур європейського та глобального рівня для промисловості.
  
  Сучасні інформаційні технології дозволяють здійснювати розробку дослідницьких інфраструктур у цифровому середовищі, так звані е-інфраструктури. Перевагами цього процесу є можливість доступу до зручних цифрових послуг зі збереження, менеджменту, аналізу та поширення відкритих наукових даних. На загальнодержавному рівні ці проекти повинні створюватися за умови співробітництва з Міністерством освіти і науки України (МОН України) та інших зацікавлених організацій. У 2019 р. було зроблено перші кроки у напрямі створення Української дослідної інфраструктури (УДІ), зокрема, узгоджено фінальний проект «Концепції розвитку українських дослідницьких інфраструктур, заснованих на технології комунікацій, до 2021 р.» На сьогодні в Україні питаннями розвитку дослідницьких інфраструктур та інтеграцією їх до Європейського дослідницького простору (ЄДП) займається МОН України.
  
  У співпраці з МОН України планується створення консорціуму дослідницьких інфраструктур за участю провідних наукових установ – об’єктів природно-заповідного фонду України, який зможе в подальшому інтегруватися до європейського та світового дослідницького простору, що в свою чергу дозволить отримати доступ до сучасної дослідницької та електронної інфраструктури ЄС та до відкритих даних і знань у цифровому Єдиному ринку Європи.
  
  В планах новоствореного Консорціуму, як інтеграція до національної програми розвитку українських дослідницьких інфраструктур, так і пошук закордонних європейських партнерів для подальшої участі в Європейському дослідницькому просторі.
• ДОВІДКА ЩОДО СТВОРЕННЯ ДОСЛІДНИЦЬКИХ ІНФРАСТРУКТУР.
  Чорнобильський радіаційно-екологічний біосферний заповідник приділяє велику увагу науковій діяльності. На сьогодні Заповідник став однією з провідних наукових установ природно-заповідного фонду України, має значну кількість наукових робіт, готує нові наукові публікації, готує аспірантів. Чорнобильський заповідник заснував та видає на постійній основі науково-практичний журнал «Чорнобильський науковий хаб» (Свідоцтво про реєстрацію в Мінюсті України КВ № 24314-14154Р від 06.02.2020р.).
  
  Підтвердженням наших наукових здобутків є свідоцтво про реєстрацію наукової установи (серія ДА № 00484 від 26 травня 2022р.), нещодавно отримане Заповідником. Це, без сумніву, сприятиме підвищенню авторитету Заповідника серед провідних наукових установ України та світу, зростання зацікавленості та залучення закордонних інвестицій в наукові проєкти заповідника.
  
  На сьогодні у України з’явилась можливість долучитися до європейської дослідницької інфраструктури - «інформаційного пулу» у розподіленій системі ЄС, який базується на концепції відкритої науки та відкритих інновацій. Участь у розбудові Європейської інфраструктури даних забезпечить відкритим доступом до сучасних інструментів та даних всіх зацікавлених осіб в Україні: вчених, уряд, освітян, окремих громадян.
  
  Тому, одним із найбільш пріоритетних напрямів наукового розвитку Чорнобильського заповідника ми вбачаємо у створенні національної мережі дослідницьких інфраструктур на базі провідних заповідників та об’єктів природно-заповідного фонду України з подальшою інтеграцією до європейських та світових дослідницьких інфраструктур. Також хочемо поінформувати, що, в рамках ініціації цього процесу, у травні 2020 року Чорнобильським радіаційно-екологічним біосферним заповідником було підготовлено меморандум про створення та участь у консорціумі дослідницької інфраструктури, який окрім Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника, також підписали ДСП «Екоцентр», Інститут проблем АЕС НАН України та Поліський національний університет.
  
  При розробленні проєкту інтеграції національної дослідницької інфраструктури до європейського науково-дослідного простору, в якості джерела фінансування можна буде використати кошти програми Горизонт Європа (Horizon Europe), яка фінансує подібні проєкти в рамках розділу «Заходи в галузі довкілля та клімату» (Environment and climate action (LIFE)) Зважаючи на викладене, пропонуємо залучити до створення національної мережі дослідницьких інфраструктур ПЗФ провідні заповідники України. Чорнобильський радіаційно-екологічний біосферний заповідник, зважаючи на свій досвід у цьому питанні, пропонує методичну допомогу всім заінтересованим сторонам.

Поліський національний
університет

Природний заповiдник «Розточчя»

Карпатський бiосферний заповiдник