РОЗСОХІВСЬКЕ ПРИРОДООХОРОННЕ НАУКОВО-ДОСЛІДНЕ ВІДДІЛЕННЯ

Розташування: Розсохівське природоохоронне науково-дослідне відділення знаходиться в південній частині зони відчуження і зони безумовного (обов’язкового) відселення, яка зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи. На території Розсохівського ПНДВ розташовано КПП «Дитятки». Південь Розсохівського ПНДВ межує з Іванківською та Поліською ОТГ, північ відмежовується річкою Уж, має спільну межує з Дібровським, Луб’янським, Опачицьким та Куповатським природоохоронним науково-дослідними відділеннями.

Площа: 19519,7 га, з яких: антропогенних ландшафтів 10979,2 га, заповідна зона 2041,4 га, регульованого заповідного режиму 3992,2, 2 га, буферна 2437,3 га.

Клімат: помірно континентальний, м’який, з достатнім зволоженням, з середньорічною кількістю опадів (650 мм), ). Середньорічна температура повітря становить 7,2 о С. Тривалість вегетаційного періоду - 204 дні. Переважають західні вітри, відносно нечасто трапляється вітер північно-східного напрямку.

Гідрологія: територією Розсохівського ПНДВ протікають річки Уж і річка Вересня. Меліоративні системи, які розташовані на території ПНДВ: «Вересня» -526 га, «Бички» -222 га.

Флора: територія Розсохівського ПНДВ лежить в області зони мішаних лісів (хвойно-широколистих) Київського Полісся. Видовий склад лісів можна охарактеризувати так: сосна (56,1 %), дуб (4,6 %), береза (28,9 %), вільха (7,6 %), осика (1,1 %) інші породи (1,5 %).

Лісові масиви діляться на 306 лісових кварталів. Різноманітність типової та спонтанної флори на території ПНДВ налічує понад 1100 видів вищих судинних рослин, з яких близько 60 занесені до Червоної книги України та списку Міжнародного союзу охорони природи. Окрім того тут фіксуються близько 100 видів лишайників та 15 видів мохів. Із Європейського червоного списку на території Розсохівського ПНДВ зростають п'ять видів рослин: верблюдка гісополиста, смілка литовська, козельці українські, зіномать Ліндемана і щавель український.

Серед існуючого різновиду дерев переважають: сосна звичайна, береза повисла, верба ламка, дуб звичайний, вільха чорна, акація, осика, клен гостролистий та липа дрібнолиста. Серед представників флори є види рослин, що суворо охороняються Бернською конвенцією: гронянка багатороздільна, сальвінія плаваюча, маточник болотний, юринея волошковидна, альдрованда пухирчаста, змієголовник Рюйша, сон широколистий, та інші.

Фауна: серед груп тварин, які мешкають на території Розсохівського ПНДВ є: ссавці, птахи, плазуни, амфібії, риби, комахи та інші безхребетні. Теріофауна представлена 49-ма видами, 12 з них занесені до ЧКУ. До ссавців, яких було зафіксовано на території ПНДВ, належать: лось європейський, сарна європейська, свиня лісова, шляхетний олень, єнотоподібний собака, заєць русак, заєць біляк та ін. З видів, занесених до Європейського червоного списку в межах ПНДВ мешкають: видра річкова, рись європейська, нічниця Наттерера, вечірниця велетенська, ліскулька звичайна, ведмідь бурий. Окрім того, на території Розсохівського ПНДВ часто фіксують декілька табунів коней Пржевальського.

Птахи: канюк, шуліка чорний, берестянка, синиця блакитна, синиця чубата, жовна чорна, глушець, мухоловка строката, горіхівка, дрізд-омелюх, гуска сіра, крижень, чирянка мала, чирянка велика, тетерук, орябок, куріпка сіра, зозуля звичайна, кулик-сорока. Плазуни: черепаха болотна, ящірка прудка, вуж звичайний, гадюка звичайна, ящірка живородна. Амфібії: ропуха звичайна, жаба ставкова, жаба трав’яна, жаба озерна. Риби: карась звичайний, карась сріблястий, йорж звичайний, сазан, сом, щука, лящ, судак, лин, короп звичайний, окунь, плітка, синець, чехоня.

Історико-культурна спадщина:

• Церква Різдва Христового старообрядницького Свято-Микільського чоловічого монастиря (мурована), 1882 р.

• Дерев’яні будівлі старообрядницького Свято- Микільського чоловічого монастиря поч. ХІХст.

• Пам’ятний знак на честь загиблих воїнів- земляків .

• Ботанічна пам’ятка природи місцевого значення «Ділянка сосни звичайної» (кв.203, вид.5), загальною площею 5.8га. Пам’ятка представлена лісовими культурами сосни звичайної, створеної у шаховому порядку в 1892 р. професором Алексєевим. Такі насадження мають науково-дослідну цінність.

Основні завдання:

• здійснення фенологічних спостережень за природними процесами у зоні розміщення відділення та моніторинг абіотичних явищ;

• вивчення клімату території та гідрологічного режиму акваторій в межах відділення;

• забезпечення державного контролю за дотриманням режиму охорони території та захист природних екосистем Заповідника на закріплених територіях;

• здійснення природоохоронних заходів на території обслуговування, зокрема профілактичних протипожежних заходів, підтримання у належному стані межових та охоронних знаків, інформаційних аншлагів, квартальних та ділянкових стовпів, а також протипожежних споруд, проведення профілактично-роз’яснювальної роботи щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства.