КУПОВАТСЬКЕ ПРИРОДООХОРОННЕ НАУКОВО-ДОСЛІДНЕ ВІДДІЛЕННЯ

Розташування: Куповатське природоохоронне науково-дослідне відділення знаходиться в південно-східній частині зони відчуження і зони безумовного (обов’язкового) відселення, яка зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи. На північному заході територія ПНДВ межує з Опачицьким природоохоронним науково-дослідним відділенням, на південному заході з Розсохівським природоохоронним науково-дослідним відділенням, на півдні з територією Горностайпільського старостинського округу Іванківської ОТГ. На сході територія ПНДВ відмежовується річкою Прип’ять, яка впадає до водосховища Київської ГЕС, що відмежовує територію відділення на південному сході.

Площа: 14623,6 га, з яких зона регульованого заповідного режиму – 13568,6 га та зона антропогенних ландшафтів – 1055,0 га.

Клімат: помірно континентальний, м’який, з достатнім зволоженням, з середньорічною кількістю опадів (650 мм). Середньорічна температура повітря становить 7,2 о С. Тривалість вегетаційного періоду - 204 дні. Переважають західні вітри, відносно нечасто трапляється вітер північно-східного напрямку.

Гідрологія: гідрологічна мережа представлена р. Прип’ять, водосховищем Київської ГЕС та меліоративними системами, які охоплюють 1853 га (в тому числі під торфовищами 169 га).

Флора: основний тип природної рослинності цієї території – ліси (10090,3 га), у складі яких мають досить значну перевагу (84 %) вічнозелені хвойні породи дерев. Лісистість території – 69 %. За лісогосподарським районуванням ліси відносяться до Києво-Поліського геоботанічного округу дубово-соснових лісів, Горностайпільсько-Димерського геоботанічних районів. Більша частина лісів (52,9%) – природного походження. Головною лісоутворюючою породою є сосна звичайна, котра за поширеністю має досить значну перевагу – 84 %. Невеликі площі тут займають береза повисла – 8,0%, вільха чорна – 6,0%. Інші деревні породи займають невеликі площі: дуб звичайний – 0,5%, осика – 1,0%, акація біла – близько 0,5%. Сучасна вікова структура цих лісів має такий вигляд: молодняки – 11,53%; середньовікові – 86,39%; пристигаючі – 0,95%; стиглі і перестійні – 1,13%.
Флора відділення багата на рідкісні ендемічні види. Тут виявлені види, що занесені до Червоної Книги України: сальвінія плавуча, щавель український, верблюдка гісополиста, смілка литовська, козельці українські, зіновать Ліндеманна, альдрованда пухирчаста, водяний горіх, маточник вузьколистий, наголоватки волошкові, дягель болотяний, плаун колючий, плаунець торфовий, баранець звичайний.

Фауна: тут зустрічаються види, які занесені до Червоної книги України: кінь Пржевальського, лось європейський, бобер європейський, єнот уссурійський, ведмідь бурий, дика свиня, сарна європейська, вусач великий дубовий західний, нічниця війчаста, видра річкова, шуліка рудий, орлан-білохвіст, деркач, очеретянка прудка.

Історико-культурна спадщина:

• «Пам’ятник воїнам-односельчанам, полеглим на фронтах Другої світової війни», який розташований на сільському кладовищі села Городище.

Основні завдання:

• здійснення фенологічних спостережень за природними процесами у зоні розміщення відділення та моніторинг абіотичних явищ;

• вивчення клімату території та гідрологічного режиму акваторій в межах відділення;

• забезпечення державного контролю за дотриманням режиму охорони території та захист природних екосистем Заповідника на закріплених територіях;

• здійснення природоохоронних заходів на території обслуговування, зокрема профілактичних протипожежних заходів, підтримання у належному стані межових та охоронних знаків, інформаційних аншлагів, квартальних та ділянкових стовпів, а також протипожежних споруд, проведення профілактично-роз’яснювальної роботи щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства.