Кліматичні зміни стали причиною активного розповсюдження шкідників та хвороб деревних порід в Європі та Україні. Зокрема, деякі технічні шкідники, такі як короїд верхівковий (Ips acuminatus Gyll) та короїд шестизубчастий (Ips sexdentatus (Börner, 1776)) стали причиною масового всихання соснових насаджень в Україні починаючи з 2012 року. Шкідники є активними рознощиками патологічних грибів, зокрема офіостомових (Ophiostoma piceae на сосні звичайній та Ophiostoma valachicum на дубі звичайному та деяких інших листяних породах), що викликають трахеомікоз сосни звичайної, а також судинний мікоз дуба та інших листяних порід. Причиною активного розмноження ксилофагів стало збільшення вегетаційного періоду, зокрема днів з температурою понад +20°С, що викликало появу додаткової, третьої генерації шкідників, тим самим збільшивши їх чисельність. Теплі зими, з відсутніми довготривалими заморозками з температурою -20° і нижче, дають змогу жукам не тільки успішно перезимувати, а й під час зимівлі в сонячні дні мати змогу додатково підживлюватись, що збільшує виживаємість в зимовий період не лише імаго, а й личинок.

Особливо активно шкідники вражають ослаблені насадження в наслідок пожеж, а також під час довготривалих несприятливих факторів довкілля, зокрема посух з високими температурами. В період активного розвитку короїдів (2016-2018 рр.) на стовбурах сосни звичайної фіксувалося до 7 видів різних шкідників, зокрема вусачів, златок тощо. Їх масове заселення стовбурів прискорює час їх відмирання та скорочує період вильоту жуків у пошуках інших дерев.
Разом з тим, в насадженнях почали активно розмножуватися комахи-ентомофаги, такі як мурахожук (або пестряк мурашиний – Thanasimus formicarius), верблюдки (Raphidioptera), ктирі (Asilidae) тощо, імаго та личинки яких живляться личинками та імаго шкідників. Вони також будуть об'єктом моніторингу.
Оскільки масове враження насаджень короїдами є новим явищем, досі ми не маємо чіткого уявлення щодо періодичності спалахів активного розмноження ксилофагів, комплексу факторів, які сприяють подібним спалахам.
Дослідження дозволить в подальшому зробити прогнози щодо періодів масового розмноження шкідників, успішності розвитку генерацій та майбутнього розвитку насаджень, розробити заходи, що дозволять покращити санітарний стан лісових насаджень та стримувати масове розмноження шкідників. В тому числі дослідження можуть стати основою розробки рекомендацій для лісових господарств щодо створення нових, стійких до ураження ксилофагами, лісових культур та проведення комплексу заходів з підтримки санітарного стану лісових екосиситем.
 
 
Мета досліджень – виявити шкідників насаджень, що вражають основні деревні породи в Чорнобильського радіаційно-екологічного, провести розподіл ксилофагів за групами на первинні, вторинні та технічні, встановити їх безпосередній вклад у знищення деревостану, зокрема у розповсюдженні патогенних грибів, провести аналіз факторів, що сприяють їх масовому розмноженню та розповсюдженню.
Завдання:
1.     Картування осередків розмноження шкідників та ушкоджених насаджень (по можливості, з урахуванням мінної небезпеки).
2.     Визначення причин ослаблення насаджень та масового розмноження шкідників.
3.     Встановлення віконних (феромонних) пасток з метою проведення моніторингу за періодом льоту (розповсюдження) шкідників, їх динаміки.
4.     Моніторинг комах-ентомофагів (період появи імаго, личинок, щільність заселення деревостану личинками).
5.     Визначення основних патогенних видів грибів, що розносяться шкідниками, швидкість враження ними стовбурів дерев.
6.     Зміни в рослинному покриві внаслідок відмирання деревостану (зокрема динаміка розвитку інвазійних видів).
 
Етапи проведення роботи:
1. Відбір ділянок та закладання пробних площ (2025 р. та під час масового заселення насаджень шкідниками), встановлення віконних пасток для визначення видового складу шкідників та ентомофагів. Необхідні матеріали та обладнання: біла та червона фарба для маркування та нумерації дерев; гліцерин та спирт для приваблювання короїдів та інших фітофагів; щільний поліетилен, дерев'яні рейки, металевий дріт, одноразові стаканчики або преорми для створення пасток; мікроскоп стереоскопічний.
2. Встановлення видового складу патогенних грибів, що сприяють прискоренню загибелі деревостану, та шляхи зараження ними деревостанів. Необхідні матеріали та обладнання: мікроскоп, скло предметне, покривне.
3. Картування старих та нових ушкоджених ділянок (за можливості, з врахуванням мінної небезпеки).
4. Аналіз причин активного розмноження шкідників та умов, що спричинили зменшення та стримання розвитку їх популяцій.
5. Визначення основних факторів або сукупності факторів, що спричиняють різкий спалах активності ксилофагів. (перспектива найближчих 5-7 років)
6. Розробка рекомендацій щодо протидії массовому розвитку ксилофагів.
 
Пробні площі для проведення моніторингу будуть закладаться в насадженнях, що зростають біля згарищ 2024 та 2025 року, в старих та інших насадженнях з ознаками ентомологічного ураження.

Шестизубчастий короїд



Короїд верхівковий на гілці



Мурахожук



Верблюдка



Ктир



Віконна пастка з феромонами