Заповідник Діяльність Офіційні документи Проекти Громадянам Карти ГІС Флора Фауна Контакти Новини Благодійність Відвідування заповідника ми у facebook t.me/zapovidnyk






Чорнобильський радіаційно-екологічний біосферний заповідник
Chornobyl Radiation Ecological Biosphere Reserve
Олень шляхетний Cervus elaphus (олень благородний, олень європейський).

 

Клас Ссавці Mammalia

Ряд Ратичні (Парнокопитні) Cerviformes (Artiodactyla)

Родина Оленеві Cervidae

Рід Олень Cervus

Cervus elaphus Linnaeus, 1758

Охоронний статус

В Україні ліцензійний мисливський вид.

Опис зовнішнього вигляду

Довжина тіла досягає 1,85 - 2,15 м, з яких близько 15 см припадає на хвіст; висота в холці 1,2 - 1,5 м, важать 160 -170 кг; але трапляються і над­звичайно великі олені, які важить 300 кг і більше. Самки значно меншого розміру і звичайно інакше забарвлені. Взимку волосся ості сірувато-буре, влітку більше червонувато-буре; підшерсток попелясто-сірий з бурими кінчиками. Біля морди забарвлення волосся переходить в чорнуватий, біля хвоста — в жовтуватий колір. Тільки у телят у перші місяці життя на червонувато-бурому тлі з’являються білі плями. Волосся літнього вбрання коротке, а зимового - майже в два рази довше й густіше. Світла пляма на задній частині тулуба ("дзеркало") влітку іржавого кольору, а взимку білого з іржавим відтінком. Самець має великі гіллясті роги з численними відростками (близько 20) маса яких сягає 13 (15 і більше) кг. Самець скидає роги щороку. На відміну від ратиць, що ростуть в своїй основі, роги ростуть верхівками. В неволі олені живуть 25-27 років, інколи навіть 30. В природних умовах, як правило, - 12-14 років. Самки живуть довше, ніж самці.

Опис екології виду

О́лень благоро́дний, звича́йний або олень лісовий - найпоширеніший вид оленів у світі. Благородний олень з давніх-давен мешкав в лісостеповій зоні і вздовж всієї південної смуги лісів — європейських і сибірських, а також у вологих частинах Середньої Азії. Переслідування людьми, освоєння людиною цілинних земель, вирубування лісу — все це привело до того, що більш-менш суцільний ареал олені мають лише в Сибіру.

Олені їдять не менше, ніж 300 видів рослин, головним чином траву, листя і пагони, гриби, лишайники, тростину і солянки з болотної рослинності. Можуть їсти такі отруйні рослини, як беладона та аконіт. Хвою олені їсти не можуть, тому коли голод змушує їх це робити, нерідко гинуть від запалення шлунково-кишкового тракту. Олені живуть в лісах, лісостепах, степах, напівпустелях та пустелях, тримаючись прирічкової рослинності. Вони можуть жити і без прісної води, як на острові Бірючому в Азово-Сиваському заповіднику. Але все ж рідними місцями оленів служать світлі ліси, в основному широколистяні, лісисті острови, і навіть темнохвойні ліси, але серед просторих лугів, густі зарості кущів. В гірських місцевостях для оленів важливою є можливість відійти в період глибоких снігів на малозасніжені схили.

На рівнинах олені живуть осіло, тримаючись стадами по 10 і більше голів на порівняно невеликих ділянках (300—400 га літом і 200 га зимою), проходячи по глибокому снігу не більше 1-2 км за добу. В горах здійснюють великі сезонні переходи, проходячи по 50 км за день, інколи навіть по 150 км. Перехід в місця, де менше снігу, відбувається поступово і займає півтора — два місяці. В квітні-травні, коли в горах тане сніг, олені повертаються.

В сильну спеку олені лізуть в воду. Пасуться вони не безперервно, а чергують харчування з відпочинком, влаштовуючи лежанки в траві, часто на узліссях. Зимою вони трохи розгрібають сніг і притоптують, підминають — виходить тепла ямка. Змішане стадо оленів (не в період гону) найчастіше очолює стара самиця, біля якої збираються її діти різного віку. Звичайно розмір такого стада — 3-6 голів. Навесні такі стада розпадаються.

Річний цикл життя

Наприкінці серпня - у вересні шлюбний період, під час якого можна почути  рев оленів. За тихої погоди голос самців оленя можна почути на відстань до 1,5-2 кілометрів. Важкі зітхання змінюються протяжним муканням, яке в молодих самців переходить в рик. В неволі олені живуть 25-27 років, інколи навіть 30. В природних умовах, як правило, — 12-14 років. Самки живуть довше, ніж самці. Восени самець збирає гарем. Після періоду гону до такої групи дорослих самиць приєднуються телята. Це другий тип змішаного стада. Вони можуть бути великими — по 10, і навіть по 30 голів.

На початку «ревучого періоду» самотні самці займають визначені ділянки, інколи одні і ті ж протягом багатьох років. Збуджені, вони б'ють рогами в молоді деревця, ламають гілки, здирають кору. Тварини часто катаються по землі, мало їдять і під час гону і втрачають 30-40 кг ваги з своїх звичайних 160—300 кг. Поступово до самців приєднуються самки. Їм подобається голос самців. Чим більший стає гарем, тим слабше стає чути рев самця. І самки, і самиці визначають силу суперника по тону реву — в розквіті сил олень має низький і захриплий голос. Але коли суперники все ж зійшлись, — починається поєдинок. Він може бути і без нападу, а обмежитись лише демонстрацією сили, але може бути і з смертельним боєм — тріск зламаних рогів і смерть обох самців. В гаремі буває 2-3, іноді до 15 самок. Народження потомства припадає на другу половину травня — першу половину червня. До того часу самиці відділяються від змішаного стада і йдуть в зарості в долинах річок. Як правило, народжується одне теля, рідко два.

Перші 2-3 дні теля слабе і стає на ноги тільки для того, щоб посмоктати маму. Самка в цей час тримається в стороні, через 100—200 м, відволікаючи хижаків, і годує теля. На 5-7 день оленя ходить за мамою, хоча ще нетвердо тримається на ногах. Двотижневі оленята вже добре бігають, а місячні не відстають від дорослих. Траву вони починають їсти в місячному віці, але смокчуть материнське молоко до осені. Молоді тримаються біля матері 1,5-2,5 роки, інколи самки-дочки, котрі також вже мають малих, приєднуються до матері.

Новонароджене оленя вкрите кількома рядами світлих плям. Восени, після першого линяння, вони щезають. Новонароджене теля важить 8-11 кг. Воно дуже швидко росте до піврічного віку, потім ріст сповільнюється. В маралів — найбільших оленів — тримісячна самиця має масу 50-65 кг, річні — 120—140 кг, дворічні — 190 кг, шестирічні та старші — 280—300 кг. Після 6-7 років ріст оленів припиняється.

З року в самців починають розвиватися роги. До осені другого року їх ріст закінчується, і молодий самець може бути прикрашений закостенілими «сірничками», або «шпильками» — рогами без відростків. В квітні перші роги скидаються і розвиваються нові, з 3-4 відростками. В наступні роки збільшується розмір рогів, збільшується також число відростків, але не у всіх оленів. Найбільш розвинуті і важкі роги бувають в оленів в віці 10-12 років, після 14 років вони зменшуються. В кавказьких оленів роги мають масу 7-8, інколи 10-12 кг, і зовсім рідко 14-18 кг. Олені скидають роги в другій половині березня — першій половині квітня, інколи в кінці лютого, особливо в Криму, Карпатах та на Кавказі. Старі олені скидають роги пізніше, ніж молоді. Молоді, оброслі шерстю роги остаточно формуються наприкінці червня — на початку липня. До середини серпня вони костеніють і очищуються від шкіри. В сибірських оленів костеніння закінчується пізніше, ніж у їхніх західних родичів.

Статус у заповіднику

Найбільш чисельний серед всіх видів копитних. У ХХІ ст. цей вид в Чорнобильському заповіднику демонструє найбільш високі прирости чисельності та високу стійкість популяції до хижацтва вовка і інших негативних факторів впливу.

Література

Гащак С. П., Вишневський Д.О., Заліський О. О. Фауна хребетних тварин Чорнобильської зони відчуження (Україна) / За заг. ред. С. П. Гащака. — Славутич, 2006. — 100 с.

Конвенція про охорону дикої флори і фауни та природних середовищ існування в Європі (Берн, 1979 р.). К.: Вид-во Мінекобезпеки України, 1998. 76 с.

The IUCN Red List of Threatened Species. 2017-3 (Electronic resource). – Access mode: http://www.iucnredlist.org

 

Матеріал з Вікіпедії


Обговорення


Чорнобильський радіаційно-екологічний біосферний заповідник Tel: +38 (044) 275-01-88 Електронна пошта: info@zapovidnyk.org.ua