Чорнобильський радіаційно-екологічний біосферний заповідник

Підорлик великий (Clanga clanga)

Підорлик великий (Clanga clanga) – рідкісний гніздовий птах, занесений до Червоної книги України.

Під час весняної міграції перших птахів спостерігали в другій-третій декадах березня. Відомі випадки гібридизації між підорликом великим і підорликом малим (Clanga pomarina), який більше розповсюджений і більш чисельний.

Наразі в Заповіднику аповіднику відомо лише три пари підорлика великого, дві з яких гібридні з підорликом малим.

У мішаних парах найчастіше підорлик малий – це самець.

На відміну від підорлика малого, підорлик великий більш потаємний птах і для гніздування обирає вологі території (долини річок, болота, великі за площею меліоративні системи) подалі від людей.

Для гнізда шукає старі ділянки лісу біля відкритих територій, де і полює. Гніздо використовує кілька років поспіль. У повній кладці, зазвичай, два, рідше – одне, яйце. Насиджувати починає з першого яйця – 42 - 44 доби.

Пташенята з’являються наприкінці першої декади червня. Молодше пташеня відстає у розвитку, часто гине або його вбиває старше (ефект каїнізму).

У виводках один, зрідка – два, молодих птахи. Пташенята залишають гніздо у віці 2,5 місяців. Це відбувається, переважно, на початку чи всередині серпня.

Підорлику великому в живлені властива поліфагія. В живленні зустрічаються рептилії, земноводні, птахи, ссавці та іноді риба. Зазвичай підорлик великий добуває живих тварин і значно рідше поїдає падло.

У Центральному Поліссі, куди входить і територія Заповідника, в харчуванні підорлика великого виявлено 27 видів жертв: більшу частину займають птахи (52,1%), меншу – ссавці (26,8%).

На осінній міграції цей орел поступається чисельністю підорлику малому.

Відлітати починає всередині вересня, але більш активно мігрує наприкінці цього місяця і впродовж жовтня. Міграції орла проходять на великій висоті, від 50 м і вище. Напрямок міграції − південь, південний захід.

Мігрує підорлик великий, на відміну від підорлика малого, поодинці й зрідка – парами. Відомі дуже рідкісні випадки зимівлі птахів на півдні України. Основні місця зимового перебування птахів – південна Європа, східна та північно-східна Африка.

Чисельність українського гніздового угруповання оцінюють у 30-40 пар.

У цілому в Європі, й Україні зокрема, відбувається скорочення популяції. Головні негативні чинники зміни чисельності: знищення ділянок заплавного стиглого лісу біля великих водойм, меліорація, ведення лісорозробок біля гнізд птахів, відстріл мисливцями і гібридизація з підорликом малим.