Чорнобильський радіаційно-екологічний біосферний заповідник

Сичик-горобець

Клас Птахи (Aves)

Ряд Совоподібні (STRIGIFORMES)

Родина Совові (Strigidae)

Біномінальна назва латиною Glaucidium passerinum (Linnaeus, 1758)

• Охоронний статус

o Червона книга України, категорія Вразливий (Башта, Кузьменко, 2009)

o Бернська конвенція (Додатк ІІ)

o СІТЕС, (Додаток ІІ),

o Європейський Червоний список, категорія (LC) з меншим ризиком

Опис зовнішнього виду

Довжина тіла: 15,2-17,5 см, розмах крил: 35-39 см, маса тіла: 50-77 г. Верх буруватий зі світлими плямами, низ – білуватий з темно-бурими поздовжніми рисками. Лицевий диск розвинений слабо. Очі жовті. Дзьоб світлий.

Сичик-горобець (Glaucidium passerinum) – рідкісний гніздуючий птах Чорнобильського заповідника. Це – найменша сова в Україні, яка мешкає в Лісовій зоні України та Карпатах. Бореальний вид.

Ще на початку XXI ст. у зоні відчуження сичика не зустрічали (Гащак та ін., 2006). Перша зустріч з сичиком відбулась у Луб’янському лісництві влітку 2009 р.. На той час було відомо лише 5 місць перебування птахів (Домашевский и др., 2012; Домашевский, 2017;).

На сьогодні у Чорнобильському заповіднику відомо 27 місць перебування сичика-горобця. Чисельність птахів на території може сягати щонайменше 70-80 пар. Оселяється в стиглих листяних та мішаних лісах біля галявин, перелогів та луків. Сичик є осілим, але в зимовий час деякі дорослі й більша частина молодих птахів відкочовують на південь. На відміну від багатьох видів сов, полює зранку до вечірніх сутінок. Харчується дрібними тваринами – мишеподібними гризунами та дрібними птахами.

Якщо сичик виявляє себе вдень голосом чи візуально, його починають переслідувати зграї пташок, які голосно кричать. Тому ця сова полює із засідок, передчасно ховаючись від стороннього ока. Гніздується в дуплах дятлів. Під таким дуплом можна знаходити залишки здобичі, які самиця викидає, чистячи гніздо. Перед зимівлею сичики в окремих дуплах заготовляють їжу – дрібних птахів та ссавців (миші, полівки, мідиці). Спокійний і самовпевнений характер сичика дозволяє фотографу близько підходити до птаха й робити чудові знімки.

Гащак С. П., Вишневський Д.О., Заліський О. О. Фауна хребетних тварин Чорнобильської зони відчуження (Україна) / За заг. ред. С. П. Гащака. — Славутич, 2006. — 100 с.

Башта А.-Т. В., Кузьменко Ю. В. Сичик-горобець // Червона книга України. Тваринний світ / За ред. І. А. Акімова. — К. : Глобалконсалтинг, 2009. — С. 467.

Домашевский С.В. Встречи воробьиного сычика (Glaucidium passerinum) в Чернобыльской зоне отчуждения (Украина). - Беркут. 26 (1): 73-74.

Домашевский С.В., Гащак С.П., Чижевский И.В. (2012): Дневные хищные птицы и совы Чернобыльской зоны отчуждения. - Беркут. 21(1-2): 64-81.

Матеріал з Вікіпедії