ФОТОМОНІТОРИНГ РИСІ
Рись Євразійська – вид, який важко зустріти у дикій природі. Він занесений до Червоної книги України, Додатку ІІ Бернської Конвенції про охорону дикої флори та фауни і природних середовищ існування в Європі, Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення.
У минулому рись була звичним для Полісся звіром. Але внаслідок освоєння лісів і прямого переслідування її людиною ще в ХІХ ст. рись стала рідкісною. Браконьєрство, фрагментація оселищ та збіднення кормової бази призвели до тривалої депресії виду.
Про повернення рисі в наші ліси стали говорити лише в останні десятиріччя.
В Україні цей вид зустрічається в Карпатах та на Поліссі.
Повернулась рись і на колись добре освоєні, а зараз виключені з господарювання землі зони відчуження, більшість з яких увійшла до складу Заповідника.
Незважаючи на низьку чисельність і охоронний статус, вид все ще мало вивчений, а його дослідження не є систематичними. Наявність цього рідкісного виду в Заповіднику викликала потребу в його дослідженні.
Мета проєкту – визначення територій, які є надзвичайно важливими для збереження та розширення популяції цього великого хижака в межах Заповідника, а також оцінка приблизної чисельності виду, його просторового поширення та біотопічного розподілу. Методом проведення дослідження став фотомоніторинг, з використанням загальноприйнятих для країн Європи методик.
Дослідженням було охоплено близько 40% заповідної території, використано більше 100 фотопасток. Присутність рисі зафіксовано на всій території, охопленій фотомоніторингом. Зібрані дані дозволять розробити стратегію ефективного збереження даного виду на території Заповідника та Полісся загалом.
Світлини з фотопасток Полісся - дика природа без кордонів, встановлених на території Чорнобильського заповідника.