Проєкти організації території біосферних заповідників розробляються відповідно до Положення про Проєкт організації території біосферного заповідника та охорони його природних комплексів і об'єктів, затвердженого наказом Міндовкілля України від 06.07.2005 №245.

Розділом 3 даного Положення визначено порядок погодження та затвердження проєктів, яким не передбачаються вимоги публічного обговорення Проєкту організації території та його розміщення у вільному доступі.

Разом з тим, Заповідник – прозорий у своїй діяльності та відкритий до діалогу, а тому надаємо коментарі щодо  питання, окресленого в публікації Green Post від  21 травня 2021 року.

У рамках проєкту створення Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника було розроблено карту-схему попереднього функціонального зонування його території (рис.1), яка, як з’ясувалось згодом,  не відповідає сучасним созологічним підходам.

Основними недоліками та проблемами розробленого функціонального зонування виявились наступні особливості:

-         не враховано існуючу інфраструктуру (дороги, ЛЕП, газопроводи, протипожежні розриви та ін.,);

-         відсутня зона Регульованого заповідного режиму, що визначена Положенням про Заповідник, де також вказана її площа;

-         не врахована необхідність встановлення прикордонної смуги;

-         не передбачено створення та облаштування туристичних маршрутів, екостежок і т.д.

Рис. 1. Попереднє зонування Заповідника згідно з проєктом створення

Враховуючи специфіку території, на якій створено об’єкт ПЗФ, поділ її на функціональні зони має забезпечити:

-         необхідність збереження цінних мішаних лісів, водно-болотних та лучних екосистем в заплаві річки Уж і Прип’ять;

-         належний рівень охорони;

-         можливість забезпечення протипожежної безпеки території;

-         можливість здійснення господарської діяльності підприємствами ДАЗВ на території зони відчуження, а також забезпечення проведення заходів, пов’язаних з радіоактивними відходами;

-         розвиток рекреаційної та еколого-освітньої роботи.

Всі ці особливості були враховані при розробці  проєкту організації території.

Окремо слід зазначити, що при визначенні меж функціональних зон враховано наявні території природно-заповідного фонду, які увійшли до Заповідника (загалом, в межах Заповідника знаходиться 13 територій ПЗФ). Більшість з них було включено до складу зони регульованого заповідного режиму або до заповідної зони.

Порівнюючи функціональне зонування території згідно з проєктом створення та розроблене в рамках Проєкту організації (табл. 1, рис.2), слід зазначити такі позитивні зміни:

1. Зменшено площу зони антропогенних ландшафтів на 14511 га або на 6,5% від загальної території Заповідника.
2. Зменшено площу буферної зони на 24031 га або 10,6 % території.
3. Збільшено зону регульованого заповідного режиму на 44947,6 га або на 19,8 % від площі Заповідника. Збільшення цієї зони відбулось, в основному, за рахунок включення до неї існуючих територій природно-заповідного фонду як цього вимагає  закон України про ПЗФ та Положення про Заповідник. Саме завдяки цьому й відбулося незначне зменшення заповідної зони на 5978,8 га або на 2,7 % від загальної площі Заповідника.
4. Загалом площа двох зон, які мають посилений режим охорони (заповідна зона та зона регульованого заповідного режиму), в рамках зонування розробленого Проєкту організації збільшилась з 77, 4 тис. га до 116, 4 тис. га.

Таблиця 1.  Площі функціональних зон згідно з проєктом створення та розробленого Проєкту організації

Рис. 2. Зонування Заповідника згідно  з Проєктом організації території

Окремо зауважимо: відповідно до Карти-схеми попереднього функціонального зонування, річка Прип’ять у межах Заповідника частково входила до заповідної зони. Відповідно до розробленого нового зонування, русло річки Прип’ять у південній частині Заповідника віднесено до зони антропогенних ландшафтів, а її русло у  північній частині – до буферної зони.

Основною підставою вилучення річки Прип'ять із заповідної зони є Постанова Кабінету Міністрів України від 12 червня 1996 р. № 640 «Про затвердження переліку внутрішніх водних шляхів, що належать до категорії судноплавних», відповідно до якої р. Прип’ять віднесена до переліку внутрішніх водних шляхів.  Оскільки доступ до шляхів загального користування не може бути забороненим, річка Прип’ять  віднесена до зони антропогенних ландшафтів Заповідника. Це дає змогу використовувати річку як внутрішній водний шлях, в той же час, накладаючи на нього природоохоронні обмеження.

При цьому підкреслимо: Заповідник категорично проти будівництва шляху Є40 без проведення ґрунтовних наукових досліджень та отримання з цього питання ОВД.