Повернемось до розповіді про цікавого й червонокнижного птаха – лелеку чорного, якому, через його відлюдькуватий і потайний характер, дуже комфортно гніздуватись у зоні відчуження.

Поліщуки інколи називають його «монахом». Таки влучна назва – і за формою, і за змістом! Чорне оперення, як чернеча мантія, і чітко виражена непереносимість гамору, суєти й неспокою…

Чомусь природа наділила чорного лелеку протилежним характером, аніж його найближчого родича – лелеку білого, котрий практично завжди поселяється поруч з людьми.

А от темний представник родини Лелекових шукає затишних місць для гніздування. Зазвичай, це старі ліси чи заболочені угіддя, де ростуть старі, кремезні дерева. І – мінімум галасливих і непередбачуваних… двоногих…

Саме такою є територія Чорнобильського заповідника. І лелеки чорні поступово все більше заселяють ці місця.