Територія зони відчуження є унікальним полігоном світового рівня для проведення багатопланових досліджень у галузях радіоекології, радіобіології, екології, в процесах збереження біорізноманіття, радіаційної безпеки та поводження з РАВ. Свого часу ці напрями діяльності були презентовані концепцією «лабораторії просто неба».

Саме з метою різноманітних досліджень та в рамках згаданої концепції зону відчуження відвідувало багато науковців як з національних, так і закордонних дослідних центрів.

Таким чином Чорнобильський заповідник співпрацював з Університетом Фукушіма (Японія), Франкфуртським зоологічним товариством, Університетом Портсмута (Великобританія) та Університетом Йювяскюля (Фінляндія).

Однак з початком війни спільні наукові проєкти довелось поставити на паузу. Зона відчуження потрапила під окупацію, а після звільнення виявилось, що інфраструктура наукових досліджень зазнала чисельних матеріальних втрат.

У травні, через місяць після закінчення окупації, авторитетний британський науковий журнал Nature опублікував лист від науковців різних країн світу щодо сподівань на відновлення зони відчуження як міжнародного наукового полігону. Серед авторів цього листа є й завідувач наукового відділу ЧРЕБЗ Вишневський Д.О.

Руйнівні наслідки цієї війни проявляються не тільки безпосередньо на території нашої країни, а й негативно діють на різні аспекти глобального рівня, серед яких в тому числі – наукова співпраця й дослідження навколишнього світу. Це ще раз підкреслює варварський та антицивілізаційний характер російсько-української війни.