Зубр (Bison bonasus L., 1758)
Зубр європейський (Bison bonasus L., 1758) – найбільший представник ряду Парнокопитних (Artiodactyla) родини Порожнисторогих (Bovidae) у фауні України. Поширений у Карпатах, Лісостепу та на Поліссі. Через надмірний і неконтрольований промисел зубра впродовж XVII-XIX століть його існування опинилось під загрозою.
У більшості країн Європи мало місце його цілковите знищення. На значній території свого природного ареалу вид зник у час Першої світової війни. Це зумовило термінові заходи з охорони виду (у т. ч. заборону полювання), відновлення втрачених популяцій, створення заповідних ділянок у межах його середовищ існування (оселищ) тощо.
Зубр є типовим биком масивної конституції. Тулуб відносно короткий з прямою або дещо вигнутою спиною. Передня частина тулуба значно потужніша, що підкреслюється помітним горбом на загривку. Живіт підтягнутий, задня частина розвинена слабше порівняно з передньою. Голова велика з широко розставленими вигнутими рогами, які мають незначні лінійні показники співставно з розмірами звіра.
У зубра чітко виражений статевий диморфізм: самиці дрібніші, більш витонченої конституції, з тонкими і слабовигнутими рогами. Довжина тіла самців сягає 3 м (Krasinska, Krasinski, 2004), висота в загривку – 1,8-2 м, висота в крижах – 1,6 м, довжина хвоста – 0,8 м. Пересічна маса дорослої тварини становить 500 кг, хоча в окремих випадках може сягати 800-1200 кг (Требоганова, 2005).
Варіабельність вагових показників пояснюється тим, що тварини, які існують в природних умовах, мають меншу масу (самці 634-840 кг, самиці 424-540 кг), ніж ті, що утримуються в неволі (самці 747-920 кг, самиці 460-640 кг) (Krasinska, Krasinski, 2004).
Різниця зумовлена відсутністю лімітуючих чинників за умови вольєрного утримання зубрів (таких як несприятливі погодні умови, хижаки, паразити, сезонна нестача кормів тощо). Натомість, забезпечення збалансованим раціоном, ветеринарне обслуговування та селекційні заходи збільшують не лише вагові показники тварин, але і термін їхнього життя.
Зубр європейський включений в Додаток ІІІ Конвенції про охорону дикої флори та фауни і природних середовищ існування в Європі (Бернська конвенція), до Червоного списку МСОП, у 2020 р. переведений з категорії «вразливі» (VU) у категорію «перебувають у стані, близькому до загрозливого» (NT). Вид включений до Європейського червоного списку, а також є одним з ключових видів для класифікації територій, пропонованих Євросоюзом у рамках мережі NATURA 2000.
Згідно з наказом Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України від 19 січня 2021 року №29 «Про затвердження переліків видів тварин, що заносяться до Червоної книги України (тваринний світ), та видів тварин, що виключені з Червоної книги України (тваринний світ)», вид занесений до Червоної книги України зі статусом «зниклий у природі».