Наприкінці року (23.12.22) проведено оцінку ефективності управління Чорнобильським радіаційно-екологічним біосферним заповідником як природоохоронною територією.

Заповідні території відіграють важливу роль у подоланні глобальної природної кризи. Однак їх успіх у зупиненні втрат біорізноманіття залежить не лише від розміру та розташування таких територій, а й від їх ефективного та коректного управління.

У світі існують десятки методик оцінки ефективності управління природоохоронними територіями. Основні з них адаптовані до національних особливостей країн та застосовуються на державному рівні. Такі оцінки дозволяють не лише оцінити рівень ефективності, а й виявити прогалини в управлінні, а отже, дають змогу нівелювати останні.

Дана оцінка здійснена з використанням методики МЕТТ-4 – однієї з головних світових методик.

За її результатами, ефективність управління Чорнобильським радіаційно-екологічним біосферним заповідником, як природоохоронною територією,  оцінена у 54,95%, що є меншим показником у порівнянні з результатом минулорічної оцінки (57,14%).

Погіршення показників ефективності, в першу чергу, зумовлено об’єктивними причинами: воєнним станом, вторгненням військ рф з території рб в Україну через заповідну територію, її окупація та мінування.

Таким чином, враховуючи ці об’єктивні безпекові обставини, рівень ефективності управління Заповідником є добрим.

Встановлено, що для ефективності Чорнобильського заповідника буде необхідно, крім врегулювання безпекової ситуації, відновлення контролю й доступу до всієї території, забезпечення відповідного стабільного фінансування й розвитку матеріально-технічної бази, укомплектування штату, розширення  можливостей та розвиток дослідницьких проектів для забезпечення прийняття науково-обґрунтованих рішень.