Всі представники родини оленевих, що мешкають у Заповіднику (а це – олень шляхетний, сарна та лось європейські) бувають рогатими і безрогими.

Самки ніколи не носять важких корон на голові, а от самці в дорослому віці щорічно відрощують роги, а після гону скидають їх за непотрібністю: шлюбні ігри та турнірні бійки закінчились.

Найбільші роги – у лосів. Нерідко вони мають лопатоподібну форму з кількома відростками, розмахом до 180 см та вагою – 20-30 кг. За кількістю відгалужень і розміром рогів можна судити про вік тварини.

Роги інтенсивно ростуть все літо. Наприкінці осені – на початку зими в них повністю припиняється кровопостачання, вони тверднуть, висихають і відпадають.

Вважається, що цей процес безболісний, хоча, очевидно, він таки турбує копитних, бо вони інтенсивно труться об дерева або трусять головою, поки відростки не відпадуть.

Роги диких тварин цінувались завжди. Однак – тільки не з Зони відчуження. Тут їх заборонено збирати й заготовляти, в першу чергу, з цілком логічної причини: вони мають здатність суттєво накопичувати радіонуклід – стронцій 90.