У військовий час проводити повномасштабний моніторинг тварин досить складно. До війни у пізньоосінній період здичавіле стадо корів нараховувало 20 особин, а на кінець зими - 18. Зазвичай,  під час обліків нараховували 10 корів, 8 бугаїв, та 2 телят.

В останні роки, худоба належала місцевій жительці Ользі Ющенко з села Луб’янка, через садибу якої до цього часу пролягає найбільш протоптана стежина, хоча тут худоба ніколи не ночує. На сьогодні здичавіння корів в Чорнобильському заповіднику можна розглядати, як найбільш успішний ревайлдинговий проєкт від місцевих жителів-самоселів.

За даними останнього моніторингу (25.11.2024р.) чисельність здичавілого стада великої рогатої худоби  склала біля 12 ос., з яких двоє телят-цьоголітків. На жаль, зробити якісні фото так і не вдалось, бо корови були дуже обережні і полохливі.

Структура дикого стада цікава тим, що воно на відміну від сільської череди, в екстремальних умовах здатне протистояти хижакам. В стаді є досвідчені корови, бугайці і телята. Головний бугай здійснює загальне керівництво стадом і завжди знаходиться в найбільш проблемному та ризикованому місці. Телятка мають вибирати в стаді найбільш захищене місце. Сьогодні, стадо функціонально збережене і ще здатне чинити ефективний опір від вовків і ведмедів. На марші бугай йде позаду стада, де ризик нападу хижаків найбільший. Під час моніторингу не було чутно тривожного ревіння корів і це ознака того, що останнім часом втрат у стаді не було.

Це стадо диких корів має невелике число засновників і у нього навіть до цього були проблеми з інбридингом (схрещування близьких родичів). Навесні, скоріше за все, засновниками знову стануть 1 бик і 2-4 корівки. Це свідчить про повільний приріст чисельності стада, проте спостерігається позитивна тенденція.

Здичавіле стадо часто в пресі називають «дикими коровами», що з наукової точки зору помилково, бо дикими предками великої рогатої худоби були тури, котрі вимерли у другій половині ХІХ століття. Але в науково-популярному викладі така назва може вживатись, бо дійсно «дикі корови Чорнобиля» по багатьох показниках стоять дуже близько до свого предка - тура. Передусім, це зумовлено постійним проживання поряд з хижаками, добуванням їжі, відсутністю ветеринарної допомоги та абсолютно дикою формою поведінки.

Осередок проживання диких корів має всі ознаки «гарячої точки біорізноманіття», бо тут зустрічається найбільше видів тварин: від ведмедів, рисей, вовків, шакалів до пугачів і гадюк.

Випас здичавілої великої рогатої худоби передусім потрібен заповідній природі для збереження біорізноманіття та зменшення ризиків пожеж. Проте, масштаби території не співставляються з навантаженням від наявного випасу. Особливо мало в межах Заповідника використовуються травостої на перезволожених ділянках і болотах, бо там росте груба малоприваблива для копитних тварин рослинність. Недостатній вплив випасу копитних зумовив масове поширення куничника, котрий нині накопичує багато дрібного палива і є проблемним не тільки для збереження біорізноманіття, але і для пожежної безпеки.

Здичавіла велика рогата худоба в Заповіднику на сьогодні не має ніякого охоронного статусу, бо це унікальне і рідкісне явище не регулюється законодавством. Проте, його можна розглядати як успішний «ревайлдинговий проєкт».

Будемо і надалі досліджувати наших здичавілих корів і ділитися подробицями з нашими читачами.