Болотна черепаха на Поліссі стає все більш рідкісною. Зовнішність цієї тварини всім відома й сплутати її з іншим видом неможливо. Довжина панцира або карапакса у цієї рептилії може сягати 23 см. На щелепах немає зубів, їх роль виконують гострі рогові пластини. Між пальцями розвинуті плавальні перетинки.  Тривалість життя – кілька десятків років і більше. Заселяє неглибокі спокійні водойми, тримається на невеликій глибині, повзає дном або плаває. Плаває досить швидко і спритно. Під водою здатна перебувати тривалий час – до 15-20 хв і більше. Тваринка полюбляє періодично погрітись на сонці. Всеїдна. У меню – молюски, личинки комах, дрібні ракоподібні. Іноді полює на рибу та земноводних. Може поїдати падло. Статевої зрілості досягає у віці 6 - 8 років, при довжині панцира 9-12 см. Наприкінці квітня – на початку травня – шлюбний період, котрий проходить спокійно.

У середні віки у Європі м'ясо болотної черепахи вживали у їжу, особливо під час посту, оскільки його вважали, як і м'ясо риби, пісним. В Україні і Поліссі цих тварин ніколи не їли.

Черепаха – необхідний елемент дикої природи. Вона корисна, бо підтримує необхідні ланцюжки живлення. Традиційно користь рептилії пояснюють знищенням личинок комарів чи хворих риб. З незрозумілих причин тварина може заблукати й відійти від рідної водойми не  лише на сотні метрів, але й на кілометри. Так, досить великий екземпляр був знайдений у Чорнобильському біосферному заповіднику за 5 км від найближчої водойми.

Браконьєри виловлюють цих тварин у природі для продажу. Такі оголошення можна знайти в інтернеті.

Зменшення популяції нашої болотяної черепахи викликане не тільки обсиханням малих водойм і водотоків, але і відловом та триманням у неволі. Найбільш вразливі плазуни під час відкладання яєць, коли масово виповзають на піщані береги у пошуках добре прогрітого піску для викопування ямки та відкладання яєць. У цей час по сліду, залишеною черепахою на піску, можна легко її відшукати. У заплавах небезпечним для неї став єнотоподібний собака, у минулому – мешканець Далекого Сходу. У середовищі мисливців ця тварина більш відома як «єнот». Цей хижак дуже полюбляє шукати яйцекладки черепах.

Інколи рибалки й господарі-орендарі ставків звинувачують черепах у рибоїдстві і мало не в знищенні рибних запасів. Однак тварина не здатна ловити велику рибу. Вона – якісний санітар водойм – тих, передусім, де практикується інтенсивне розведення риби. Черепаха, на відміну від теплокровних тварин, поїдає дуже мало корму. Енергію ці холоднокровні тварини не витрачають на обігрів тіла, а тому їжі їм потрібно в десятки разів менше чим тим же ссавцям чи птахам схожих за розміром. А ще мала рухливість і обігрів тіла сонячними променями дозволяє їм не відчувати голоду по кілька тижнів у природних чи штучних умовах.

Нині черепахи є популярним об'єктом для розведення у приватних тераріумах. Утримувати болотну черепаху порівняно непросто: багато цих рептилій просто гине  від некваліфікованого догляду.

Тому не рекомендується брати черепах, як, до речі, й інших тварин з дикої природи й тримати їх у неволі.

У минулому черепаха була звичайним видом на Поліссі. Нині для рептилії настали непрості часи. Вид занесений до Міжнародної Червоної Книги як уразливий та до Червоної книги Білорусії.