Гідродогічні об'єкти Чорнобильського заповідника ... https://uk.wikipedia.org/wiki/Прип'ять

---

Річка Прип’ять – основна водна артерія Заповідника, найбільша притока Дніпра. Прип’ять перетинає територію Заповідника з північного заходу на південний схід і впадає в Київське водосховище. Загальна довжина річки 780 км, площа водозбору 116 тис. км2, в межах Заповідника (від держкордону з Республікою Білорусь до гирла) – відповідно близько 50 км і близько 2 тис. км2.

Прип’ять належить до рівнинного типу річок з переважанням снігового живлення. Максимальні витрати та рівні води спостерігаються в період весняного водопілля. Трапляються на річці і зимові (тало-дощові) паводки, максимальні витрати і рівні води при яких, як правило, нижче, ніж під час весняної повені.

Після наповнення Київського водосховища до нормального підпірного рівня (НПР) у 1966 році гирлова частина р. Прип’ять виявилася затопленою, підпір від водосховища поширюється вгору на кілька десятків кілометрів (в межень – до створу залізничного мосту). При цьому, у випадку стійких південно-східних вітрів, спостерігаються нагонні явища, при яких водна поверхня може мати зворотній ухил у кілька сантиметрів між створами БНС – Чорнобиль – Страхолісся.

Ширина русла Прип’яті в межах Заповідника становить переважно 160–200 м, глибини – 2,5–4 м, максимальні до 6–8 м. Заплава (за винятком ділянки в районі м. Чорнобиль) двостороння, загальною шириною 4–5 км, в районах м. Прип’ять – с. Красне і с. Плютовище - с. Ладижичі – до 7–8 км.

Середні швидкості течії на ділянці від держкордону до гирла р. Глиниця в межень становлять переважно 0,4–0,6 м/с, максимальні (на стрижні потоку) – 0,7–1,0 м/с; на нижче розташованих ділянках, де вплив Київського водосховища позначається сильніше – приблизно на 0,2 м/с менше. У період проходжень високих витрат швидкості течії в межах основного русла можуть зростати в 1,5–2 рази.

Розвиток руслових процесів на р. Прип’яті в природних умовах відбувалося за типом вільного меандрування з інтенсивною переробкою берегів. Тому для пониззя річки характерним є складний рисунок проток, островів, стариць. Часті і тривалі затоплення заплави ще в доаварійний період викликали необхідність будівництва огороджувальних дамб, в основному по лівобережжі, де виділяються «старий» польдер біля сіл Усів, Красне, Зимовище, ділянки нижче залізничного мосту в районі сіл Зимовище, Крива Гора, Старосілля. Будівництво ЧАЕС і окремих її споруд, аварія на четвертому енергоблоці і будівництво водозахисних споруд спричинили за собою додаткові значні зміни на прилеглій безпосередньо до річки території. Частину правобережної заплави Прип’яті нижче залізничного мосту займає водойма-охолоджувач ЧАЕС (у 2014 р. почалось його виведення з експлуатації, і наразі у його ложі сформувались водно-болотні угіддя). Після 1986 р. побудовано дамби, що відтинають від основного русла ряд водойм правобережної заплави і прилеглу до них територію. Правий берег річки вище залізничного мосту протягом декількох кілометрів укріплений кам’яною накидкою. Дуже забруднена радіонуклідами частина лівобережної так званої Красненської заплави («новий» польдер) від кінця 1992 року захищена від затоплення піщаною намивною дамбою довжиною 11,2 км. Таким чином, деформація русла р. Прип’яті в плані на значній частині в межах Заповідника в даний час штучно обмежена.

Основні гідрологічні характеристики р. Прип’ять такі:

Середня багаторічна витрата у створі залізничного мосту – 420 м3/с.
Максимальна річна витрата (розрахунки Укрводпроекту, Укргідропроекту):
- забезпеченістю 0,01% – 13 000 м3/с;
- забезпеченістю 0,1% – 9 000 м3/с;
- забезпеченістю 1% – 6 000 м3/с.

Мінімальні середньомісячні витрати забезпеченістю 97%:
- період відкритого русла – 61,1 м3/с;
- період льодоставу – 55,9 м3/с.

Максимальний рівень в створі водозабору ЧАЕС:
- забезпеченістю 0,01% – 111,3 мБС;
- забезпеченістю 1% – 109,9 мБС.

Мінімальний добовий рівень забезпеченістю 99%:
- період відкритого русла – 102,20 мБС;
- період льодоставу – 102,32 мБС.

Затоплення більшої частини заплави на ділянці 5 км вище і нижче створу залізничного мосту проходить при рівні вище відміток 106,5–106,7 мБС.
Найвищі рівні за післяаварійний період спостерігались на р. Прип’ять двічі – у 1999 та 2013 рр., їх забезпеченість близька до 10 %. Амплітуда коливань рівнів води у ці роки досягала 5,0 м у створах поблизу держкордону та 2,6 м у м. Чорнобиль та нижній течії ріки. Середній підйом рівня води під час весняного водопілля – 2,5 м та 1,1 м відповідно.
Останні кілька років були маловодними – 2015, 2016 та особливо 2019 рік.