Клас Ссавці Mammalia

Ряд Копитні (Непарнокопитні) Equiformes (Perissodactyla)

Родина Коневі Equidae

Рід Кінь Equus

Equus ferus przewalskii) (Boddaert, 1785)

Охоронний статус

Зникаючий у природі (Червона книга України, 2009); EN (The IUCN Red List, 2017).

Опис зовнішнього вигляду

Кінь Пржева́льського - підвид дикого коня, що донедавна розглядався як самостійний вид Equus przewalskii. Довжина тіла — 200—250 см, висота у холці — 124—153 см, вага — 230—350 кг. Коні Пржевальського мають одну з найдревніших особливостей забарвлення коней — саврасу масть, що характеризується пастельними відтінками гнідо-саврасої масті з характерною темною смугою («ременем») уздовж спини, також помітні освітлені ділянки шерсті — так звана «підласість» коней. Кінцівки темні (особливо у гібридних форм), часто помітні смуги на ногах («зебра»), грива коротка, стояча, чуб вкорочений, хвіст при основі (тобто ріпиця) без довгого волосся. Відрізняється від останнього генетично і має 66 хромосом, замість 64. Власне це і є східний підвид диких коней, західний підвид якого — тарпан, очевидно, був пращуром свійських коней. Оскільки тарпанів було винищено до кінця XIX століття, то зараз кінь Пржевальського — це єдиний наявний вид диких коней.

Опис екології виду

Пржевальського або у монгольській мові тахі (Equus przewalskii Poliakov, 1881)– рідкісний або зникаючий вид. У дикій природі цей вид повністю зник у середині ХХ ст. Зберігся у зоопарках. Родовід тахі веде від 12 диких особин та однієї монгольської кобили. Загроза зникнення цього виду все ще лишається до нашого часу. Вважається, що кінь Пржевальського повинен мати у природі не менше 5 саморегулюючих стійких популяцій (Переладова и др., 1999). Одна з таких місцевих популяцій існує у Чорнобильському радіаційно-екологічному біосферному заповіднику (далі Чорнобильському заповіднику). Досвід реінтродукції тахі у природні екосистеми Чорнобильського заповідника з високою чисельністю може розглядатись не тільки як успішний приклад роботи з цим видом але бути і моделлю інтродукції для інших видів копитних.

Зникнення коня Пржевальського з дикої природи сталося раніше того, як були проведені ґрунтовні польові роботи по вивченню його екології, етологічної і соціальної структури. З цієї причини організація моніторингу та програми різноманітних досліджень по цьому виду в Чорнобильському заповіднику, за умов близьких до природних, але не ідентичних до прабатьківщини виду, корисне з різних причин. Така інформація корисна і для розуміння підбору  нових територій для випуску виду у природу, системи вовк-копитні, і для популярного нині відновлення високопродуктивних природних екосистем України (ревайлдингу), і для розуміння взаємовідносин оленя шляхетного, здичавілої великої рогатої худоби  та коня Пржевальського.

Річний цикл життя

Вагітність у коней триває приблизно 335—340 днів (одинадцять місяців). Зазвичай кобила народжує одне, рідше двох лошат. Жеребці з'являються на світ зазвичай на 2–7 днів пізніше, ніж кобили. Лоша народжується зрячим і через кілька хвилин може стояти і ходити, воно смокче молоко 4–6 місяців, протягом яких з'являються його молочні зуби, з молочних різців середня пара прорізується через 8–14 днів після народження, наступні ще через 2–3 тижні; через 5–6 місяців після народження прорізуються зовнішні. Середні різці змінюються близько 2½ років, наступні близько 3½, крайні близько 4½, разом з ними прорізуються і ікла, далі вік визначається за ямками на різцях, у нижній щелепі, на внутрішній парі різців, вони стираються у віці 5–6 років, на середній на сьомому році, на зовнішній на восьмому; потім у тій же послідовності стираються ямки на різцях верхньої щелепи, а з 11–12 років, коли ямки зникають на всіх різцях, вік визначити складно. Кінь у три роки стає статевозрілим.

Статус у заповіднику

Штучно інтродукований. Статус виду нечисельний. Стан популяції благополучний, життєздатний. Орієнтовна чисельність біля 150 особин.

Література

Акімов А., Г. М. ДвойносГ.М., КрижанівськийВ.І. Про перспективи відновлення історичних фауністичних комплексів Полісся і можливості інтродукції та реінтродукції деяких видів тварин в зоні відчуження і зоні обов`язкового (безумовного) відселення (в порядку дискусії) // Бюлетень екологічного стану Зони відчуження та зони безумовного (обов’язкового) відселення. — Чорнобильінтерінформ, 1999. — №14. — С.40-41.

Архіпов М. П., Гайченко В. А., Гащак С. П. До питання про зміни фауни чорнобильської зони відчуження // Бюлетень екологічного стану Зони відчуження та зони безумовного (обов’язкового) відселення. — Чорнобильінтерінформ, 1999. — №14. — С.38 — 40.

Балашов Л. С., Негруца К. А. Придатність рослинного покриву Полісся для коней Пржевальського // Кінь Пржевальского (Equus Przewalskii Pol., 1881): проблеми збереження та повернення в природу (М-ли VI Міжнар. Сим поз., присвченого 100-річчю розведення виду в заповіднику «Асканія-Нова») / Вестник зоологии, 1999. − Спец. додаток № 11. – с. 12−15.

Вишневський Д., Котляров О. Оцінки чисельності макрофауни ссавців Зони відчуження Чорнобильської АЕС: аналіз різних джерел даних зоні // Раритетна теріофауна та її охорона / Під ред. І. Загороднюка. – Луганськ, 2008. – с. 21–27 – (Праці Теріологічної Школи, Вип. 9).

Гащак С. П., Вишневський Д.О., Заліський О. О. Фауна хребетних тварин Чорнобильської зони відчуження (Україна) / За заг. ред. С. П. Гащака. — Славутич, 2006. — 100 с.

Гащак С. П. Позвоночные животные Чернобыльской зоны (Чернобыльского радиационно-экологического биосферного заповедника), включенные в Красную Книгу Украины (2009 год). Міністерство екології та природних ресурсів України. Державне Агентство України з управління зоною відчуження. Проблеми Чорнобильської зони відчуження. Вип. 18. Славутич. 2018. 5-55.

Дерябина Т.Г. Лошадь Пржевальского (Equus przewalskii Poljakov): результаты наблюдений за инвазивным видом // Экосистемы и радиация: Аспекты существования и развития. Сб. науч. тр., посвященный 25-летию Полесского государственного радиационно-экологического заповедника / Под общ. ред. Ю.И. Бондаря. Минск: БОРБИЦ РНИУП «Институт радиологии», 2013. С. 255-261.

Жарких Т., Ясинецкая Н. Маршрутные учёты копытных животных в Зоне отчуждения Чернобыльской АЭС // Раритетна теріофауна та її охорона / Під ред. І. Загороднюка. – Луганськ, 2008. – с. 219–222 – (Праці Теріологічної Школи, Вип. 9).

Жарких Т.Н., Ясинецкая Н.И. Демографические показатели популяции лошадей Пржевальского (Equus przewalskii Polj., 1881) в зоне отчуждения Чернобыльской АЭС //Бюллетень Московского общества испытателей природы. Отделение Биология. – 2008. – 113 (5): 3-9.

Сливінська К.А., Балашов Л.С. Фітоценотичний склад кормових угідь коня Пржевальського (Equus przewalskii Poljakov, 1881) в умовах Чорнобильської зони відчуження // Український ботанічний журнал. –2006. – 63 (1): 22-30.

Програма відновлення первинного фауністичного комплексу і біорізномаїття Українського Полісся в зоні відчуження і зоні безумовного (обов'язкового) відселення. Програма “Фауна” // Затверджена Міністром МНС України В.В. Дурдинцем 13.04.2000 р.

Червона книга України. Тваринний світ. /За ред. І.А. Акімова. К. Глобалконсалтинг. 2009. 600с.

Конвенція про охорону дикої флори і фауни та природних середовищ існування в Європі (Берн, 1979 р.). К.: Вид-во Мінекобезпеки України, 1998. 76 с.

The IUCN Red List of Threatened Species. 2017-3 (Electronic resource). – Access mode: http://www.iucnredlist.org

Матеріал з Вікіпедії

Перша монета з серії "Фауна" Чорнобильського заповідника

Національний банк України привітав Чорнобильський радіаційно-екологічний біосферний заповідник з п'ятирічним ювілеєм.

З 29 липня вводиться в обіг монета номіналом 5 гривень, присвячена одному з символів відродження дикої природи в зоні відчуження, знаковій тварині Заповідника - коню Пржевальського.

Більше інформації за посиланням:

https://bitly.su/sGlM