Заповідник Діяльність Офіційні документи Проекти Громадянам Карти ГІС Флора Фауна Контакти Новини Благодійність Відвідування заповідника ми у facebook t.me/zapovidnyk






Чорнобильський радіаційно-екологічний біосферний заповідник
Chornobyl Radiation Ecological Biosphere Reserve
Кінь дикий Equus ferus

 

Клас Ссавці Mammalia

Ряд Копитні (Непарнокопитні) Equiformes (Perissodactyla)

Родина Коневі Equidae

Рід Кінь Equus

Equus ferus przewalskii) (Boddaert, 1785)

Охоронний статус

Зникаючий у природі (Червона книга України, 2009); EN (The IUCN Red List, 2017).

Опис зовнішнього вигляду

Кінь Пржева́льського - підвид дикого коня, що донедавна розглядався як самостійний вид Equus przewalskii. Довжина тіла — 200—250 см, висота у холці — 124—153 см, вага — 230—350 кг. Коні Пржевальського мають одну з найдревніших особливостей забарвлення коней — саврасу масть, що характеризується пастельними відтінками гнідо-саврасої масті з характерною темною смугою («ременем») уздовж спини, також помітні освітлені ділянки шерсті — так звана «підласість» коней. Кінцівки темні (особливо у гібридних форм), часто помітні смуги на ногах («зебра»), грива коротка, стояча, чуб вкорочений, хвіст при основі (тобто ріпиця) без довгого волосся. Відрізняється від останнього генетично і має 66 хромосом, замість 64. Власне це і є східний підвид диких коней, західний підвид якого — тарпан, очевидно, був пращуром свійських коней. Оскільки тарпанів було винищено до кінця XIX століття, то зараз кінь Пржевальського — це єдиний наявний вид диких коней.

Опис екології виду

Пржевальського або у монгольській мові тахі (Equus przewalskii Poliakov, 1881)– рідкісний або зникаючий вид. У дикій природі цей вид повністю зник у середині ХХ ст. Зберігся у зоопарках. Родовід тахі веде від 12 диких особин та однієї монгольської кобили. Загроза зникнення цього виду все ще лишається до нашого часу. Вважається, що кінь Пржевальського повинен мати у природі не менше 5 саморегулюючих стійких популяцій (Переладова и др., 1999). Одна з таких місцевих популяцій існує у Чорнобильському радіаційно-екологічному біосферному заповіднику (далі Чорнобильському заповіднику). Досвід реінтродукції тахі у природні екосистеми Чорнобильського заповідника з високою чисельністю може розглядатись не тільки як успішний приклад роботи з цим видом але бути і моделлю інтродукції для інших видів копитних.

Зникнення коня Пржевальського з дикої природи сталося раніше того, як були проведені ґрунтовні польові роботи по вивченню його екології, етологічної і соціальної структури. З цієї причини організація моніторингу та програми різноманітних досліджень по цьому виду в Чорнобильському заповіднику, за умов близьких до природних, але не ідентичних до прабатьківщини виду, корисне з різних причин. Така інформація корисна і для розуміння підбору  нових територій для випуску виду у природу, системи вовк-копитні, і для популярного нині відновлення високопродуктивних природних екосистем України (ревайлдингу), і для розуміння взаємовідносин оленя шляхетного, здичавілої великої рогатої худоби  та коня Пржевальського.

Річний цикл життя

Вагітність у коней триває приблизно 335—340 днів (одинадцять місяців). Зазвичай кобила народжує одне, рідше двох лошат. Жеребці з'являються на світ зазвичай на 2–7 днів пізніше, ніж кобили. Лоша народжується зрячим і через кілька хвилин може стояти і ходити, воно смокче молоко 4–6 місяців, протягом яких з'являються його молочні зуби, з молочних різців середня пара прорізується через 8–14 днів після народження, наступні ще через 2–3 тижні; через 5–6 місяців після народження прорізуються зовнішні. Середні різці змінюються близько 2½ років, наступні близько 3½, крайні близько 4½, разом з ними прорізуються і ікла, далі вік визначається за ямками на різцях, у нижній щелепі, на внутрішній парі різців, вони стираються у віці 5–6 років, на середній на сьомому році, на зовнішній на восьмому; потім у тій же послідовності стираються ямки на різцях верхньої щелепи, а з 11–12 років, коли ямки зникають на всіх різцях, вік визначити складно. Кінь у три роки стає статевозрілим.

Статус у заповіднику

Штучно інтродукований. Статус виду нечисельний. Стан популяції благополучний, життєздатний. Орієнтовна чисельність біля 150 особин.

Література

Акімов А., Г. М. ДвойносГ.М., КрижанівськийВ.І. Про перспективи відновлення історичних фауністичних комплексів Полісся і можливості інтродукції та реінтродукції деяких видів тварин в зоні відчуження і зоні обов`язкового (безумовного) відселення (в порядку дискусії) // Бюлетень екологічного стану Зони відчуження та зони безумовного (обов’язкового) відселення. — Чорнобильінтерінформ, 1999. — №14. — С.40-41.

Архіпов М. П., Гайченко В. А., Гащак С. П. До питання про зміни фауни чорнобильської зони відчуження // Бюлетень екологічного стану Зони відчуження та зони безумовного (обов’язкового) відселення. — Чорнобильінтерінформ, 1999. — №14. — С.38 — 40.

Балашов Л. С., Негруца К. А. Придатність рослинного покриву Полісся для коней Пржевальського // Кінь Пржевальского (Equus Przewalskii Pol., 1881): проблеми збереження та повернення в природу (М-ли VI Міжнар. Сим поз., присвченого 100-річчю розведення виду в заповіднику «Асканія-Нова») / Вестник зоологии, 1999. − Спец. додаток № 11. – с. 12−15.

Вишневський Д., Котляров О. Оцінки чисельності макрофауни ссавців Зони відчуження Чорнобильської АЕС: аналіз різних джерел даних зоні // Раритетна теріофауна та її охорона / Під ред. І. Загороднюка. – Луганськ, 2008. – с. 21–27 – (Праці Теріологічної Школи, Вип. 9).

Гащак С. П., Вишневський Д.О., Заліський О. О. Фауна хребетних тварин Чорнобильської зони відчуження (Україна) / За заг. ред. С. П. Гащака. — Славутич, 2006. — 100 с.

Гащак С. П. Позвоночные животные Чернобыльской зоны (Чернобыльского радиационно-экологического биосферного заповедника), включенные в Красную Книгу Украины (2009 год). Міністерство екології та природних ресурсів України. Державне Агентство України з управління зоною відчуження. Проблеми Чорнобильської зони відчуження. Вип. 18. Славутич. 2018. 5-55.

Дерябина Т.Г. Лошадь Пржевальского (Equus przewalskii Poljakov): результаты наблюдений за инвазивным видом // Экосистемы и радиация: Аспекты существования и развития. Сб. науч. тр., посвященный 25-летию Полесского государственного радиационно-экологического заповедника / Под общ. ред. Ю.И. Бондаря. Минск: БОРБИЦ РНИУП «Институт радиологии», 2013. С. 255-261.

Жарких Т., Ясинецкая Н. Маршрутные учёты копытных животных в Зоне отчуждения Чернобыльской АЭС // Раритетна теріофауна та її охорона / Під ред. І. Загороднюка. – Луганськ, 2008. – с. 219–222 – (Праці Теріологічної Школи, Вип. 9).

Жарких Т.Н., Ясинецкая Н.И. Демографические показатели популяции лошадей Пржевальского (Equus przewalskii Polj., 1881) в зоне отчуждения Чернобыльской АЭС //Бюллетень Московского общества испытателей природы. Отделение Биология. – 2008. – 113 (5): 3-9.

Сливінська К.А., Балашов Л.С. Фітоценотичний склад кормових угідь коня Пржевальського (Equus przewalskii Poljakov, 1881) в умовах Чорнобильської зони відчуження // Український ботанічний журнал. –2006. – 63 (1): 22-30.

Програма відновлення первинного фауністичного комплексу і біорізномаїття Українського Полісся в зоні відчуження і зоні безумовного (обов'язкового) відселення. Програма “Фауна” // Затверджена Міністром МНС України В.В. Дурдинцем 13.04.2000 р.

Червона книга України. Тваринний світ. /За ред. І.А. Акімова. К. Глобалконсалтинг. 2009. 600с.

Конвенція про охорону дикої флори і фауни та природних середовищ існування в Європі (Берн, 1979 р.). К.: Вид-во Мінекобезпеки України, 1998. 76 с.

The IUCN Red List of Threatened Species. 2017-3 (Electronic resource). – Access mode: http://www.iucnredlist.org

 

Матеріал з Вікіпедії


Обговорення


Чорнобильський радіаційно-екологічний біосферний заповідник Tel: +38 (044) 275-01-88 Електронна пошта: info@zapovidnyk.org.ua