Клас Ссавці Mammalia  

Ряд Зайцеподібні Leporiformes (Duplicidentata, Lagomorpha)  

Родина Leporidae 

Рід Заєць Lepus 

Lepus timidus (Linnaeus, 1758)

Охоронний статус

Рідкісний (Червона книга України, 2009); (The IUCN Red List, 2017); (Конвенція про охорону, 1998).

Опис зовнішнього вигляду

Заєць білий або біляк - гризун  середнього розміру, за складом тіла нагадує кроля. Довжина тіла — 44-74 см, вага — 2,5-5,5 кг. Забарвлення влітку буро-сіре, зимою — чисто біле. Хвіст чисто сірий без чорної шерсті, кінчики вух чорні протягом всього року. Літом бурувато-сірий, зимою зовсім білий, лише кінчики вух чорні.

Опис екології виду

Поширений в тундровій і лісовій зонах північної півкулі, в Шотландії, Ірландії, в гірських районах Альп, на островах Сахалін та Хоккайдо. В Україні рідкісний звір, поширений в північній частині північних областей — в українському Поліссі.

Викопні рештки біляка знайдені в голоценових відкладах північної України, Західної Європи і Сибіру.

Постійних укриттів не має, взимку для відпочинку влаштовує схованки у снігу. Живиться трав'янистими та деревно-чагарниковими (кора, молоді пагони, бруньки) рослинами. Зустрічається у всіх типах лісових насаджень. Веде присмерковий спосіб життя. Живиться рослинною їжею: злаками, різною травою та лісовими ягодами. Зимою їсть пагони та кору дерев, сіно У літньому вбранні заєць білий дуже схожий на зайця-русака, але від останнього відрізняється білими короткими задніми лапками та вухами. Взимку стає повністю білим, лише кінці вух залишаються чорними. Вороги — рись, лисиця, вовк, бродячі пси.

Заєць білий є одним з основних об'єктів полювання у північних країнах, особливо у тайговій та тундровій природних зонах. Заєць білий є об'єктом як спортивного полювання, так і хутрового промислу, зокрема у більшості районів РФ.

На межах свого поширення цей вид, як і більшість видів, має низьку чисельність і нестабільні місцеві популяції. Така ситуація, зокрема, склалася і в Україні, де вид представлений найбільш крайовими локальними популяціями в межах Центрального Полісся.

В межах України зрідка трапляється в північній частині Полісся; до 19 століття водився також в Карпатах.

Дуже незначна. В 1978 р. відловлений у Кролевецькому р-ні, 1981 р. — Ямпільському, 1984 р. — Середино-Будському районах Сумської області. У 1991 р. на Київську хутрову базу надійшло 2 шкурки з Семенівського та Новгород-Сіверського р-нів Чернігівської області. По 1-2 шкурки зайця білого надходить раз на 4 — 5 років. Причини зміни чисельності не з'ясовані. Припускають, що зменшення кількості зайця білого пов'язане зі зміною ландшафтних умов, з настанням теплих, малосніжних зим, зміщенням ареалу виду на північ.

Річний цикл життя

Шлюбний період з середини лютого, з перервами вагітності, до кінця липня. Буває від 2 до 4 виводків. Вагітність 48–51 днів. На 8–9 день після народження молоді можуть самостійно їсти. . Початок гону в лютому — березні. Самка 1—3 рази на рік народжує по З—6 малят (зрячі, вкриті пухом і здатні відразу самостійно пересуватися). Линяє двічі на рік. На півночі ареалу постерігається різке коливання чисельності по роках. В Україні чисельність низька і не має різких коливань.

Статус у заповіднику

Рідкісний, зникаючий. Відома візуальна зустріч і сліди перебування. Поширений переважно у великих суцільних лісових масивах на півночі заповідника.

Література

Гащак С. П., Вишневський Д.О., Заліський О. О. Фауна хребетних тварин Чорнобильської зони відчуження (Україна) / За заг. ред. С. П. Гащака. — Славутич, 2006. — 100 с.

Гащак С. П. Позвоночные животные Чернобыльской зоны (Чернобыльского радиационно-экологического биосферного заповедника), включенные в Красную Книгу Украины (2009 год). Міністерство екології та природних ресурсів України. Державне Агентство України з управління зоною відчуження. Проблеми Чорнобильської зони відчуження. Вип. 18. Славутич. 2018. 5-55.

Жила С. Заєць білий в Поліському заповіднику: біотопне поширення і фактори, що його обумовлюють // Раритетна теріофауна та її охорона / За редакцією І. Загороднюка. — Луганськ, 2008. — С. 223–227. — (Серія: Праці Теріологічної Школи. Випуск 9).

Заєць білий Lepus timidus Linnaeus, 1758 // Червона книга України (2009). 600с.

Конвенція про охорону дикої флори і фауни та природних середовищ існування в Європі (Берн, 1979 р.). К.: Вид-во Мінекобезпеки України, 1998. 76 с.

The IUCN Red List of Threatened Species. 2017-3 (Electronic resource). – Access mode: http://www.iucnredlist.org