Чорнобильський радіаційно-екологічний біосферний заповідник

ЛЕЛЕКА ЧОРНИЙ

Лелека чорний (Ciconia nigra) – типовий гніздовий птах українського Полісся. Гніздова чисельність у Чорнобильському заповіднику – близько 25 пар.

На гніздових ділянках перші птахи з’являються наприкінці березня-початку квітня. В цей час спостерігається міграція чорних лелек з північних популяцій. Невдовзі птахи здійснюють токові польоти, будують нові гнізда чи ремонтують старі.

Селяться в різних типах лісів при наявності старих дерев, на висоті від 4 до 20 м. Гнізда споруджують у розгалуженні головного стовбура дерева або на великих бічних гілках. Архітектоніка гнізд чорних лелек, на відміну від хижих птахів, має плоску форму, що добре відрізняє цей вид.

Яйця відкладають у травні. У повній кладці – 2-6 яєць, найчастіше − 4. Кладку насиджують і самка, і самець протягом 32-34 днів. Пташенят вигодовують рибою, жабами, пуголовками, інколи здобувають плазунів і мишоподібних гризунів.

Лелеченята починають літати у віці близько 2-х місяців. Статева зрілість настає у три роки.

Останні 7 років через посухи, що призвело до обмеження харчових ресурсів, більшість пар не вирощують пташенят, а лише ремонтують чи будують гнізда, тримаючись гніздових ділянок.

На території Заповідника головний ворог чорного лелеки – орлан-білохвіст. Орлани полюють на дорослих лелек й, інколи, забирають великих пташенят з гнізд. З 2012 по 2023 рр. у гніздах і під гніздами орланів виявлено рештки 15 чорних лелек.

У теплі краї лелеки відлітають наприкінці серпня – початку вересня. На відміну від весняної міграції, коли птахи прилітають поодинці чи парами, восени можна спостерігати зграї лелек до 15 і більше особин.

Мігрують виключно вдень, над материковою частиною України широким фронтом. Облітаючи морські акваторії, утворюють значні концентрації в районах так званих суходільних мостів – біля проток Босфор, Дарданелли, Гібралтар та вздовж східного узбережжя Середземного моря (Сирія, Ліван, Ізраїль).

Лелеки чорні, що походять з Європи, зимують в Африці південніше Сахари, але невелика кількість зимує в Ізраїлі.

У базі даних Українського центру кільцювання птахів є 49 дальніх зворотів цих лелек. Загальна картина їхніх міграційних переміщень така: через територію нашої країни як весною, так і восени летять птахи, які гніздяться в Україні, Білорусі, Польщі, Литві, Латвії, Естонії та в західних областях Росії.

Лелеки чорні, як і лелеки білі, під час міграції використовують висхідні повітряні потоки, що утворюються над поверхнею землі. Тож вони уникають летіти через значні акваторії, однією з яких є Чорне море. Зокрема, восени на території України відбувається розділення широкофронтальної міграції цього виду на два шляхи, один з яких оминає море зі сходу (Кавказький міграційний шлях), а другий – із заходу (Балканський міграційний шлях). Розділення проходить приблизно по 34˚сх.д. – в Сумській та Полтавській областях.

Після оминання водної перепони, лелеки чорні прямують на Близький Схід, де можуть перебувати, зокрема, в Ізраїлі, протягом кількох місяців (деякі залишаються на весь зимовий період).

Саме водно-болотні угіддя Ізраїлю мають ключове значення для лелек чорних під час міграцій (з усієї кількості зворотів 34 зареєстровані в цій країні). Більшість птахів продовжують міграцію до Екваторіальної Африки (звороти з Кенії, Центральноафриканської республіки).

У місцях гніздування виду необхідно створити сезонні природоохоронні об'єкти, де доцільно запровадити режим тиші на час розмноження цього рідкісного птаха.

Охороні виду сприятиме також розміщення штучних гніздових платформ в лісових масивах, оскільки через відсутність старих міцних дерев птахи нерідко не можуть влаштувати собі нове гніздо.

Охороняється Конвенцією з міжнародної торгівлі вимираючими видами дикої фауни і флори (CITES) (Додаток ІІ), Боннською (Додаток ІІ) та Бернською (Додаток ІІ) конвенціями. Занесено до Червоної книги України (1994, 2009).