Чорнобильський радіаційно-екологічний біосферний заповідник
Заповідник Діяльність Громадянам Проекти Офіційні документи Карти ГІС Флора Фауна Гриби Лишайники Водні об'єкти Контакти Новини Благодійність Відвідування заповідника Дослідницькі інфраструктури НКП ПРОГРАМИ «ГОРИЗОНТ ЄВРОПА» Міжнародна науково-практична конференція
«Чорнобиль і поза ним: ідеї, практики, візії охорони природи» Метеорологічні дані
Новини Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника.
[1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13]
МАЛИЙ, ТА ХИЖИЙ
Підорлик малий з роду Орлів занесений до Червоної книги України. Цей хижий гніздовий птах – рідкісний на території Чорнобильського заповідника. В Україні гніздиться 1100-1300 пар підорликів малих, а на території Заповідника – близько 20 пар. Із зимівлі птахи повертаються в кінці березня - на початку травня. Ремонтують старі гнізда чи будують нові, постійно демонструють токові польоти і голосно кричать. Оселяються в листяних та мішаних лісах поблизу відкритих ділянок, де птахи і полюють. Віддають перевагу водно-болотним угіддям. Підорлик довгий час літає над луками чи перелогами, видивляючись здобич. читати далі
ЗМІЄЇД: ГРОЗА ЗМІЙ І ЯЩІРОК
Змієїд – рідкісний хижий птах Чорнобильського заповідника. Чисельність гніздових птахів – близько 4-6 пар. З півдня птахи повертаються до гніздових ділянок наприкінці березня. Гнізда влаштовують на верхівках чи бокових гілках сосни. Змієїд – чималий за розміром птах. А от гнізда він робить досить невеликі. Тому, коли самиця насиджує єдине яйце, з гнізда стирчить її хвіст. Під час полювання дорослі птахи відлітають від гнізда на відстань до 30 км! Харчуються зміями та ящірками. Але під час похолодання, коли рептилії зникають, може полювати і на дрібних мишоподібних гризунів. Вполювавши змію, ковтає її цілком. читати далі
ЗДИЧАВІННЯ ПО-ЧОРНОБИЛЬСКИ
На території Заповідника добре себе почуває навіть стадо колись домашніх корів. Останні сторіччя характеризуються наступом на природу, зменшенням біорізноманіття, заміною природніх видів культурними. Втім, за певних умов, може відбутися протилежний процес – здичавіння. Це коли культурні або одомашнені види повертаються в природне середовище. Найбільш відомий приклад здичавіння з історії – це степи (пампаси) Південної Америки після проникнення туди європейців. Французький історик Фернан Бродель писав так: «Тут було мало місцевих тварин, якщо виключити страусів, лам і далі на південь –морських корів. читати далі
МІДЯНКА, ЯКА ЛЮБИТЬ ТЕПЛО…
Тепла осінь 2020 року поставила черговий рекорд у житті рептилій. Майже до кінця жовтня на Поліссі, в т. ч. у Чорнобильському заповіднику, можна було зустріти не лише гадюку, а навіть порівняно теплолюбну мідянку. Змії виповзали на теплі пісок чи й асфальт, щоби погрітись перед зимівлею. Всі ми знаємо, що  звичної осені після «Здвиження» (десь з кінця вересня) змії вже не повинні зустрічатись у природі. Найбільш короткий сезонний і добовий період активності з-поміж інших плазунів Полісся має мідянка. Рептилія – обережна й рідко потрапляє людині на очі. Мідянки мають гарну зовнішність з гладенькою шкірою. Їх ще називають гладкими полозами. читати далі
ПОПЕРЕДУ – БАГАТО РОБОТИ
Підписана Угода про співпрацю між Чорнобильським заповідником та Інститутом агроекології і природокористування Національної академії аграрних наук України. Що дозволить не тільки розширювати спільну науково-дослідну та еколого-просвітницьку діяльність, а й складати та виконувати взаємовигідні програми у сфері природокористування, збереження довкілля та біорізноманіття. Крім того, сприятиме науковому супроводу та використанню методів дистанційного зондування землі для розробки і використання космічного зондування природоохоронних територій. Попереду – багато спільної роботи задля досягнення мети на благо природи. читати далі
ЄДИНА І НЕПОВТОРНА
Європейська болотна черепаха. Прісноводна. Єдиний представник ряду Черепах у фауні України. Зиму проводить у сплячці на дні водойми. Але до справжніх холодів ще далеко. Можна погрітись на осінньому сонечку. читати далі
У ПАРТНЕРАХ – ГО «АЕРОРОЗВІДКА»
Короткий екскурс в минуле: цьогорічної весни, коли на території зони відчуження і Чорнобильського заповідника палали масштабні лісові пожежі, на допомогу місцевим рятувальникам кинулись не тільки пожежники ледь не з усієї України, а й деякі волонтери. Серед них були представники ветеранського руху України Аеророзвідка , які «з неба» фіксували осередки задимлень та загорань, а також наслідки пожеж на територіях, де пройшов вогонь, за допомогою БПЛА. Тоді ми дякували волонтерам за допомогу з повітря. читати далі
ДОСЛІДЖУЄМО ОРГАНІЗМ РИБ
На цьому тижні в Заповіднику працювала експедиція Інституту сільгоспрадіології НУБіП. Дослідження проводились на водоймах заплави р. Прип'ять з різним рівнем радіоактивного забруднення. Предмет дослідження – динаміка надходження радіонуклідів в організм риб за різних екологічних умов. Основним полігоном стала акваторія озера Глибоке, що розташоване на північному сліду радіоактивних випадінь. Всі роботи проводились за активної участі працівників наукового відділу Чорнобильського заповідника. читати далі
ОСІННЄ НЕБО НАД ЛИСТЯНИМИ ДЕРЕВАМИ ЗАПОВІДНИКА.
. читати далі
КРИХІТНА СОВА
Сичик горобиний (Glaucidium passerinum) – найменша сова в Україні. Мешкає в лісовій зоні. Вага пташки ледь сягає 80 грам. Це бореальний (північний) вид. Нам відомо 18 місць перебування горобиного сичика у Чорнобильському заповіднику. Їх чисельність тут може сягати, щонайменше, 40 пар. Сичик є осілим, але молоді птахи відкочовують на південь. На відміну від багатьох видів сов, він полює зранку до вечірніх сутінків. Харчується дрібними тваринами – мишоподібними гризунами та дрібними птахами. Якщо сичик виявляє себе в день голосом чи візуально, його починають переслідувати зграї пташок, які голосно кричать. Тому ця крихітна сова полює із засідок, передчасно ховаючись від стороннього ока. читати далі

Ось такі хоробрі звірі мешкають на території нашого Заповідника. Єнотовидна собака не боїться ні автомобіля, ні людей, бо це її ліс! Відео Олександра Тарасенка, начальника відділу державної охорони природно-заповідного фонду Р.S. Насправді, така поведінка нетипова для єнотовидних собак, як і для інших невеликих хижаків. Вони, скоріше, втечуть чи сховаються, аніж агресивно кидатимуться на невідомого противника. Можливо, єнотовидка хвора. Є підозра на сказ. А це, звичайно, вже не так весело, як на відео. Хоча в природи - власні закони. Людська мораль їм не властива. читати далі
КОНІ – З НЕБА .
Коні Пржевальского – вид-символ нашого Заповідника. Для моніторингу стану угруповання цього виду копитних науковці застосовують квадрокоптери. Таким чином, і ви можете побачити коней з неба. читати далі
ОЛЕНІ І ОСІНЬ
Вони милі, ніжні, але такі полохливі. В олениць та оленів-підлітків нема рогів, аби захищатись, а тому вони намагаються якнайшвидше здолати відкриті простори. Серед дерев та густих чагарників – безпечніше. А скоро, зовсім скоро, листя на гілках спалахне найрізноманітнішими барвами – від золотистого й оранжевого до всіх відтінків червоного й шоколаду, і олені ніби загубляться серед такого калейдоскопу теплих кольорів. Бо вони теж руді, та ще й з плямами. Спробуйте таких відшукати серед осіннього буяння. читати далі
ДОСЛІДЖЕННЯ В РАМКАХ SATREPS
Перший етап українсько-японського проєкту SATREPS добігає кінця. Співробітники Заповідника разом із науковцями Інституту ядерних досліджень НАН України провели дослідження мишоподібних гризунів на осушених ділянках акваторії з метою виявлення біологічних ефектів впливу радіоактивного забруднення. Водойма-охолоджувач ЧАЕС – штучна водойма, що обслуговувала атомну станцію. Вона була створена на місці заплави р. Прип'ять і має велику площу – 22 кв. км. Процес виведення її з експлуатації почався в 2014-му. Він полягав у зупинці насосної станції, яка підтримувала рівень води на 5 метрів вищим, аніж у р. Прип'ять. читати далі

У Чорнобильській зоні затримали браконьєра, який вполював лося. Під час патрулювання на прикордонному човні прикордонники зупинили столичного мешканця без документів. Зате чоловік мав при собі мисливську рушницю. Неподалік охоронці кордону виявили впольовану тварину. Браконьєра притягнуто до адміністративної відповідальності. Зброя вилучена. Вирішується питання про порушення кримінальної справи за ст. 248 ККУ «Незаконне полювання». читати далі
ВРЯТУВАЛИ БОРИВІТРА
У понеділок співробітник Заповідника Валентин Рижук біля м. Чорнобиль знайшов пораненого птаха. Боривітер – маленький сокіл – мав травму крила. Пернатого передали до наукового відділу, де орнітолог і науковий співробітник Сергій Домашевський ( facebook.com/domashevsky ) створив всі умови для тимчасової перетримки птаха та зв'язався з організацією, яка могла надати боривітру кваліфіковану ветеринарну допомогу. У четвер птаха вивезли із зони відчуження. Сподіваємось на його швидке одужання і повернення в дику природу. До речі, під час перетримки й переміщення сокола, в нагоді стала одна с переносок, які свого часу нам подарували волонтери. За що ми їм щиро вдячні. читати далі
РИБИ І ПАРАЗИТИ
Чи можуть водні об’єкти Заповідника стати еталонними при вивченні наявності паразитів у представників різних видів риб? Саме такі дослідження розпочали проводити науковці відділу паразитології Інституту зоології НАН України ім. Шмальгаузена спільно з фахівцями Чорнобильського заповідника. За словами старшого наукового співробітника, кандидата біологічних наук Олександра Лосєва, водойми Заповідника є цікавими для досліджень сукупності різних видів гельмінтів у рибі, оскільки антропогенний вплив на них був зведений до мінімуму. Отже, в організмах риб має бути певне співвідношення різних паразитів – наближене до природнього. читати далі
СИНИЧКА – НЕВЕЛИЧКА, АЛЕ СОЦІАЛЬНА
Синиця довгохвоста на території Заповідника – малочисельна на гніздуванні. Оселяється, найчастіше, в чагарникових заростях, де й будує своє кулеподібне гніздо, яке повторює ознаки рослинності навколишнього середовища. Така тактика камуфлювання робить гніздо непомітним для різноманітних хижаків – птахів і тварин. Восени, в деякі роки, дуже багато довгохвостих синиць мігрує через територію Заповідника. Птахи зграйками переміщуються чагарниками та кронами дерев. У цю пору постійно чутно їх мелодійні, мов дзвіночки, голоси. Взимку вони долучаються до зграй інших дрібних птахів – різноманітних видів синиць, підкоришників та золотомушок, і разом кочують в лісах у пошуках їжі. читати далі
ВЕЛИКИЙ ПТАХ ПУГАЧ
Пугач з родини Совових – дуже рідкісний гніздуючий птах на території Заповідника. Оселяється він біля відкритих і заболочених ділянок лісу. Відкриті території – зручні для полювання великого птаха: розмах його крил сягає 190 см. Навесні (березень-квітень) можна почути голосні крики пугача. Птах, таким чином, маркує гніздову територію. Гнізда розміщує на землі біля основи стовбура дерева. Гнізда знаходили також на горищах занедбаних сільських будівель. Спектр харчування пугача дуже широкий – від дрібних гризунів до середнього за розміром зайця. Хоча в його живленні переважають птахи. Науковці знаходили залишки слукви, тетерука, качки, сірої сови. читати далі
СТРІЧКАРКА БЛАКИТНА ЗАЛЕТІЛА «НА ВОГНИК»
Офіс наукового відділу відвідав несподіваний гість – рідкісний метелик Стрічкарка блакитна (Catocala fraxini). Його ще називають блакитною орденською стрічкою. Метелик занесений до Червоної книги України (вразливий вид). Ця комаха – один з найбільших представників метеликів, які живуть в Україні та й взагалі у Європі. Довжина його переднього крила може сягати 45 мм, а розмах крил у польоті – до 110 мм. Метелик гарний у польоті. Стрічкарка блакитна – активна вночі, летить на світло. Видно й завітала до науковців «на вогник». Коли припиниться дощ, метелика перенесуть до його улюбленого дерева – тополі. читати далі
Чорнобильський радіаційно-екологічний біосферний заповідник Tel: +38 (044) 275-01-88 Електронна пошта: info@zapovidnyk.org.ua